Якщо розглянуті раніше проблеми моти вації пов'язані з формуванням таких внутрішніх спону кальних сил, як потреби, інтереси, цінності, ідеали, мо тиви особистості, то стимулювання і соціальний конт роль містять зовнішні спонукання та елементи трудової ситуації. До них належать умови, що безпосередньо виз начають заробітну плату, організацію і зміст праці в поєднанні з тими, які опосередковано впливають на пра цю (житлово-побутові умови, місце проживання, куль турно-оздоровча база та ін.). Зрозуміло, що ступінь впли ву цих елементів трудової ситуації багато в чому залежить від того, наскільки вони значущі для конкретної особи. Для одних важливі можливості забезпечення житлом, ще для інших — наявність спортивно-оздоровчої бази, ще для інших — творчий характер праці. У такий спосіб під стимулюванням зазвичай розуміють вплив на трудову по ведінку працівника через створення особистісно-значу- щих умов (трудової ситуації), що спонукають його діяти певним чином. Тим самим, з одного боку, створюються сприятливі умови для задоволення потреб працівника, а з другого — забезпечується трудова поведінка, необхідна для успішного функціонування підприємства, тобто відбувається своєрідний обмін діяльністю. Поняття «стимулювання праці» в соціологічній літера турі вживається як у широкому, так і в вузькому ро зумінні. У широкому значенні цього поняття воно охоп-
223 1. Сутність і функції стимулювання праці
лює всі, що використовуються в управлінні, методи мо тивації, впливу, винагороди, зокрема адміністративні, економічні (матеріальні), соціально-регулятивні. Адміні стративні методи стимулювання праці мають вплив на індивіда, групу через накази, завдання тощо. Це такі ме тоди, коли необхідний суб'єкту управління трудовою по ведінкою результат досягається завдяки тому, що для суб'єкта праці «збитки» від можливих санкцій за невико нання перевершують витрати на виконання завдання.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Сутність і функції стимулювання праці» з дисципліни «Соціологія праці»
