Мотиви й диспозиції особистості в управлінні трудовою поведінкою
За допомогою мотивів працівник з низки побудників трудової поведінки (потреби, інтереси, ціннісні орієнтації) здійснює вибір, співвідносячи їх із трудовою ситуацією. За допомоги мотиву індивід пояс нює та обґрунтовує свою поведінку в тій чи іншій ситу ації, надаючи останній особистісного змісту. У загальному вигляді мотиви поведінки людини поді ляються на егоїстичні та альтруїстичні. Перші спрямо вані на добробут індивідуума, другі — на добробут роди ни, колективу й суспільства в цілому. При аналізі економічних систем звичайно виходять з егоїстичних мотивів (концепція «економічної людини»).
213 3. Мотиви й диспозиції особистості в управлінні трудовою поведінкою
Такий підхід виправданий у більшості практичних ситу ацій. Але альтруїстичні мотиви так само притаманні лю дині, як і егоїстичні. В ході еволюції зберігалися й роз вивалися ті групи людей, які забезпечували ефективну турботу про дітей, старих, хворих і кволих. Суспільства, які дбали про людей похилого віку, розвивалися найбільш динамічно завдяки нагромадженню досвіду, збереженню традицій і внутрішньої стійкості. Дослідженню альтруїстичних мотивів значну увагу приділяв П. Сорокін. В останні роки свого життя він ор ганізував Дослідницький центр із творчого альтруїзму при Гарвардському університеті. Центр провів ряд фун даментальних досліджень, у результаті яких були визна чені фактори та умови формування альтруїстичних мо тивів. П. Сорокін розрізняв три типи альтруїстів: а) «при роджені» (А. Швейцер, Б. Франклін та ін.), б) «вражені, або залучені» альтруїсти, чиє життя поділяється на два періоди: доальтруїстичний та альтруїстичний (Будда, св. Августин, св. Павло та ін.), в) проміжний тип, який поєднує риси «природжених» і «залучених» альтруїстів (Ганді, св. Тереза, Шри Рамакришна та ін.). Цінність цих досліджень полягає у виокремленні мо тивів, розвиток яких допомагає забезпечити високоор- ганізовану ефективну колективну працю, засновану на внутрішніх спонуках до досягнення загальної корисності. Вважається, що орієнтація на використання альтруїстич ної мотивації в трудовій діяльності певною мірою була притаманна системі мотивації праці на радянських підприємствах. Однак використання альтруїстичної мо тивації без урахування всієї сукупності потреб окремого працівника (насамперед тих, від реалізації яких за допо могою трудової діяльності залежали життя і благополуч чя працівника і його родини) значною мірою знецінили її. Очевидно, пошук шляхів об'єднання альтруїстичних та егоїстичних мотивів у системі сучасної трудової моти вації є одним із нагальних завдань соціології праці. Серед мотивів розрізняють мотиви-спонукання (ре альні рушійні сили вчинків) і мотиви-судження, що по яснюють та обґрунтовують поведінку. Деякі науковці
214
ГЛАВА 7 МОТИВАЦІЯ ТРУДОВОЇ ПОВЕДІНКИ
поділяють мотиви (відповідно до потреб, що лежать у їхній основі) на біологічні (фізіологічні) й соціальні . 7 Біологічні — це вроджені, універсальні мотиви (харчу вання, сексуальні, матеріальні, відпочинку, руху, за побігання болю та ін.). Задоволення їх забезпечує фізич не існування і функціонування людини.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Мотиви й диспозиції особистості в управлінні трудовою поведінкою» з дисципліни «Соціологія праці»
