За той час, що минув після прийняття концепції сталого розвитку провідним орієнтиром поступу світової спільноти та окремих держав, сталий національний розвиток став сприйматися програмною ідеєю досягнення високоякісного рівня життя кожного з нинішнього і майбутніх поколінь, причому центральним моментом цієї ідеї виявилось розв’язання проблем збереження та відтворення навколишнього середовища. Зрештою, поняття "сталий розвиток" визнане тотожним поняттю "екологобезпечний, екологічно зрівноважений сталий розвиток". До речі, у Декларації тисячоліття, прийнятій державами-членами ООН у 2000 р., до головних цілей майбуття світової спільноти віднесена мета "досягнення сталості навколишнього середовища" шляхом "інтегрування принципів сталого розвитку в стратегії та програми країн" (Мета 7, Орієнтир 9) [87]. Для прийняття ефективних управлінських рішень щодо розроблення та застосування необхідних механізмів реалізації стратегії сталого розвитку виняткове значення мають індикатори досягнутого рівня екологозрівноваженого самопідтримуючого поступу національних господарств. Складаючи систему специфічних макропоказників, вони, по суті, є кількісними або якісними характеристиками соціально-економічних процесів, стану навколишнього природного середовища та якості життя, що використовуються для оцінки відповідності функціонування окремих національних господарств принципам і пріоритетам сталого розвитку. Крім того, макропоказники сталого розвитку дають можливість здійснювати і порівняльний аналіз досягнутої сталості функціонування господарства тієї чи іншої країни, на разі – коригування національних й міжнародних програм і планів дій переходу до моделі сталого розвитку. Слід зазначити, що проблема опрацювання та встановлення переліку базових критеріїв і показників сталого розвитку, започаткована ще документами Конференції ООН з навколишнього середовища та розвитку ("Ріо-92"), дотепер перебуває в центрі уваги міжнародних організацій і вчених різних країн, які ведуть інтенсивний науковий пошук розбудови методології економічного 185
Розділ ІІІ. Основи сталого економічного розвитку
аналізу на засадах паритетності соціально-економічних та природно-екологічних чинників суспільного розвитку. Україна, підписуючи документи "Ріо-92", тим самим взяла на себе зобов’язання перед світовою спільнотою щодо розроблення власної концепції переходу до сталого розвитку, а відтак – відповідної модернізації національної сучасної державної статистики. У цьому контексті заслуговують на увагу перші вагомі розробки вітчизняних вчених, які започаткували осмислення та кількісне обгрунтування показників сталого розвитку України [66]. Безумовно, це – надзвичайно складне завдання, для розв’язання якого необхідна цілеспрямована концентрована науково-практична робота, що базується на проведенні комплексних міждисциплінарних досліджень з урахуванням накопичених здобутків і помилок формування національних систем показників сталого розвитку інших країн. Не випадково на Конференції з навколишнього середовища та сталого розвитку в м. Хельсінкі (1999 р.) основні дебати точилися з питань розробки систем індикаторів, за допомогою яких можливо оцінювати поступ сталого розвитку на локальному, національному та міжнародному рівнях. На сьогодні екологобезпечний сталий розвиток характеризується ієрархічною системою показників, що відповідають головній та похідним його цілям. Побудувавши таке дерево цілей, можна відібрати показники (індикатори), які характеризували б досягнення як підцілей, так і, в свою чергу, головної мети. При цьому кожному критерію може відповідати один або кілька індикаторів. В залежності від конкретної ситуації набір індикаторів може змінюватись. На нижчому щаблі цієї системи знаходяться базові показники стану економіки, соціального та природного середовища, що визначають основні показники найвищого рівня – якості життя та якості довкілля. При формалізації задачі створення моделі переходу до сталого розвитку останній і виявляється таким, якщо значення цих показників будуть досягнуті та будуть підтримуватись на певному рівні згідно з національними нормативами, скоригованими до міжнародних вимог стосовно показників сталого розвитку.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Система макропоказників сталого розвитку» з дисципліни «Економічний розвиток України: інституціональне та ресурсне забезпечення»
