Важливою складовою ланкою світового господарства є міжнародні валютні відносини, їх функціонування і розвиток пов'язані з обслуговуванням всього комплексу економічних зв'язків, що складаються між окремими країнами, юридичними суб'єктами ринку і приватними особами. Йдеться про обслуговування зовнішньої торгівлі, вивіз капіталу, надання займів і кредитів, науково-технічний обмін, розвиток туризму, інші державні та приватні відносини. Розвиток валютних відносин зумовлюється об'єктивними передумовами — удосконаленням міжнародного поділу праці та спеціалізації виробництва, інтернаціоналізацією всього комплексу виробничого відтворення та суспільно-політичного життя народів. Визначальний вплив на поглиблення їх справляє формування на світовому ринку інтернаціональної вартості товарів і послуг, розвиток на цій основі інтернаціоналізації грошових відносин. У чому полягає загальний смисл інтернаціоналізації грошових відносин? Що означає сутність цього процесу? Відомо, що тривалий час у ролі світових грошей виступало золото. Золото як монетарний товар використовувалося і як національні гроші. За цих умов функціонування спеціального механізму взаємодії окремих національних одиниць з системою міждержавного грошового обігу багато в чому мало формальний характер. З'явившись на світовому ринку, золоті монети мали можливість через свою вагову сутність виконувати функції світових грошей, виступати в ролі міжнародного засобу платежу, нагромадження і кредитування. Зазначена субординація національних і світових грошей повністю відповідала ситуації, .коли базовою структурою вартісних відносин була національна вартість, що формувалася в межах кожної окремої держави. Адекватною цьому була і позиція кожної національної грошової одиниці. Нинішня структура грошових відносин докорінно змінилася. Золото поступово втратило свої монетарні функції. Спочатку відбулася демонетизація його на рівні функціонування національних грошей, а згодом і міждержавних валютних відносин. Однак справа не лише в цьому. На основі глобалізації всієї системи відтворювального процесу пріоритетної функції набула інтернаціональна вартість. Відповідно до цього змінилися природа і функціональна роль світових грошей. З функції грошей, заснованої на національній вартості товарів, вони перетворилися на самостійну грошову форму, яка дістала змогу розвиватися на власній, аде- 437
кватній своєму змісту вартісній основі. Вони стали матеріальним носієм інтернаціональної вартості. В цьому виявляється сутність якісної трансформації світових грошей, а також заснованого на цьому складного і суперечливого процесу структурної інтернаціоналізації всієї системи грошових відносин. Загальний смисл цього процесу полягає в тому, що в системі, яка формується, національні гроші як економічно відокремлений елемент вартісних відносин самі по собі поступово втрачають свою самостійність. На їх основі неможливо повною мірою оцінити вартість товару, що інтернаціоналізується. У цьому виявляється структурна неповноцінність будь-яких національних грошей, яка долається лише у випадку, коли вони стають єдиною інтернаціональною системою грошових відносин. У цій системі центральною ланкою стають світові гроші—гроші-як матеріальний носій інтернаціональної вартості, за допомогою яких реалізується абсолютна обмінюваність товарів, відношення одного товару до всього товарного світу в масштабах світового господарства. Саме таку. вимогу до системи грошових відносин, без реалізації якої неможливе утворення ринкових механізмів саморегулювання пропорцій економічного обміну, пред'являє сучасна структура світогосподарських зв'язків. Викладене аж ніяк не зменшує значення національних грошей. Вони продовжують виконувати весь комплекс функцій, пов'язаних з обслуговуванням обороту товарів та послуг на внутрішньому ринку. Однак без інтеграції в єдину інтернаціональну систему грошових відносин національні гроші втрачають якість, яка в умовах глобалізації економічного відтворення і функціонування цілісної системи світового господарства є визначальною. Йдеться про їх здатність бути тією економічною структурою, на основі якої зіставляються національна та інтернаціональна вартості. Таку здатність національні гроші отримують лише при наявності механізмів їхньої взаємодії з світовими грішми, а через них—з грошовими одиницями інших держав, що у сукупності формують єдину цілісну інтернаціональну систему валютно-грошових відносин. Розглянуті питання дають змогу більш грунтовно осмислити сутність, структуру і визначальні функції валютної системи. Входячи як складова ланка до цілісної інтернаціональної системи валютно-грошових відносин, вона не зводиться до останньої. Інтернаціональна система — більш широке поняття, її складовими є дві основні ланки — національні та світові гроші. Валютна система як її підструктура за своїм головним функціональним призначенням має забезпечити органічне поєднання зазначених ланок у єдиний цілісний організм. У цьому контексті має стати зрозумілою і основна функція, яка в інтернаціональній системі валютно-грошових відносин по- 438
кладається на світові гроші. В межах зазначеної структури їм уже не потрібно виступати на світовому ринку як засіб платежу. Товар можна купити і на національні гроші, що наповнені інтернаціональним змістом. Головним призначенням світових грошей стає виконання функції інтернаціональної міри вартості, за якою зіставляються не безпосередньо вартості окремих товарів, а купівельна спроможність (вартість) національних валют. Основна місія світових грошей—еталон “вартості” національних грошей і зв'язуюча ланка національних знаків (кредитних паперових грошей).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Інтернаціоналізація грошових відносин» з дисципліни «Основи економічної теорії»
