Загальний стан зовнішньоекономічних зв'язків країни характеризується її платіжним балансом, що відображає співвідношення всієї сукупності надходжень з-за кордону та платежів за кордон за певний відрізок часу (рік, квартал, місяць). Якщо надходження платежів перевищує видатки, платіжний баланс вважають активним (таким, що має позитивне сальдо); у протилежному випадку — пасивним (таким, що має від'ємне сальдо). Платіжний баланс включає в себе дві групи показників — надходження від нерезидентів (суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з інших країн) і зовнішні видатки (платежі) резидентів 433
суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності цієї країни). Відповідно до рекомендацій Міжнародного валютного фонду (МВФ) кожна зазначена група передбачає такі статті:
А. Поточні операції Товари Послуги Доходи від інвестицій Інші послуга і доходи Приватні одноразові переводи Державні одноразові переводи Разом А: баланс поточних операцій.
В. Прямі інвестиції та інший довгостроковий капітал Прямі інвестиції Портфельні інвестиції Інший довгостроковий капітал
С. Інший короткостроковий капітал Д. Помилки і припущення Разом: А+В+С+Д.
Е. Компенсуючі статті Надзвичайні джерела покриття сальдо Забов’язання, що складають валютні резерви іноземних офіційних органів. Разом: А+В+С+Д+Е.
Н. Підсумкові зміни резервів Золото Іноземна валюта Кредити МВФ Резервна позиція в МВФ Інші статті
Зміст кожної зазначеної в платіжному балансі позиції потребує спеціального розгляду. Розрахунок їх надзвичайно складний, йдеться про платежі не тільки державних, а й приватних фізичних і юридичних осіб. Підсумки торгового балансу розраховують за даними митної статистики, а платіжного — за результатами експортних та імпортних надходжень. Складності виникають і у зв'язку зі здійсненням розрахунків у різних валютах за різними курсовими співвідношеннями. У складі колишнього СРСР Україна не мала власної статистики зовнішньоекономічної діяльності. Цим пояснюється те, що перші розрахунки балансу було здійснено тільки у 1993 р. Вони засвідчили негативне платіжне сальдо, що визначає одне з найбільших ускладнень структури національної економіки. Дефіцит поточного платіжного балансу України (без урахування руху капіталів) за І півріччя 1994 р. досяг 1,2 млрд дол. США, що становило більш ніж 1/4 загального обсягу інвалютних платежів (табл. 8). При цьому Україна має активне сальдо з 434
балансу послуг (в основному транспортних), що зумовлено її геополітичним положенням. Разом з тим товарний баланс є дефіцитним майже на 40 відсотків. Таблиця 8. Поточний баланс України за І півріччя 1994 p., млн дол. США, оціночні дані Товари і послуги Надходження(експорт) Платежі (Імпорт) Баланс Всього : У тому числі товари послуги 3197,4
2406,9 790,5 4373,5
3989,2 384,4 —1176,1
—1582.3 +406,1
Дефіцит поточного платіжного балансу України (табл. 9) зумовлений її торговельними відносинами з державами так званого “ближнього зарубіжжя” — республіками колишнього СРСР. Дефіцит торгового балансу з цими державами оцінюється в 2,2 млрд
Таблиця 9. Зовнішньоторговельний баланс України за 1 півріччя 1994 p., млн. дол.США, оціночні дані
Показник
Всього У тому числі Країни колишнього СРСР З них: Росія Туркменістан Експорт всього (товари зовнішньої торгівлі) У тому числі Продукція виробничо-технічного призначення Товари народного споживання 2360,1
2149,5
210,6 1301,3
1120,8
180,5 986,7
850,3
136,4 80,7
64,1
16,6 Імпорт всього У тому числі Продукція виробничо-технічного призначення Товари народного споживання 3868,8
3731,7
137,1 3531,8
3462,3
69,5 2672,6
2644,7
27,9 601
600,7
0,3 Баланс У тому числі Продукція виробничо-технічного призначення Товари народного споживання -1508,7
-1582,2
+73,5 -2230,5
-2341,5
+111 -1685,9
-1794,4
+108,5 -520,3
-536,6
+16,3
Дол. США і склався в основному у відносинах з Російською Федерацією і Туркменією. Це свідчить про те, що дефіцитність платіжного балансу України переважно пов’язана з придбанням енергоносіїв. Торговий баланс України з країнами так званого “далекого 435
зарубіжжя” є позитивним: активне сальдо за І півріччя 1993 p. оцінюється в 721,8 млн дол. США, причому воно склалося за рахунок експорту продукції виробничо-технічного призначення (в основному сировини і чорних металів). З товарів народного споживання у відносинах з цими державами Україна має негативне сальдо 37,5 млн дол. США. Разом з тим у відносинах з країнами “ближнього зарубіжжя” Україна має активне сальдо з товарів народного споживання. З урахуванням цих показників видно одне з найважливіших по суті стратегічних завдань економічного розвитку України — здійснення широкого комплексу заходів, спрямованих на подолання негативного платіжного сальдо. Саме на вирішенні цього першочергового завдання концентрується економічна політика нашої держави.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Платіжний баланс» з дисципліни «Основи економічної теорії»
