Заощадження і споживання Основний психологічний закон
Обгрунтована вище закономірність, за якої рівень виробництва і зайнятості в кінцевому підсумку регулюються ефективним попитом, передбачає необхідність більш детального аналізу факторів, що впливають на динаміку та структуру цього визначального в ринковому процесі чинника. Розглядаючи це питання, слід насамперед звернути увагу на те, що умовою макроекономічної рівноваги є взаємна урівноваженість на товарному ринку двох величин — національного доходу У і обсягу сукупних витрат Е. Йдеться про співвідношення У=Е. В свою чергу, національний доход можна подати формулою У=c+s, де С — показник фактичного споживання (consumption) населення і господарських суб'єктів за певний відрізок часу; S — рівень національних збережень (saving). Обсяг національних витрат можна розглядати і як суму витрат на споживчі товари та валові інвестиції: Е=С+1. Можна визначити і таке співвідношення. В умовах макроекономічної рівноваги 5=1. Відповідно до цього величина національного доходу може бути визначена за формулою У=С+1. З цих простих за змістом формул, які становлять вихідну основу проблеми, що аналізується, видно, що у найбільш 'укрупненому макроекономічному вираженні структура і обсяг сукупного попиту визначаються двома параметрами—рівнем споживання та інвестицій. Слід ураховувати і те, що лідируючим фактором у цьому співвідношенні цілком природно є обсяг сукупного споживання, величина якого залежить передусім від досягнутого рівня національного доходу. В умовах простого відтворення, коли обсяг інвестиції розглядається як заздалегідь задана, незмінна величина, споживання виступає як безпосередня функція національного доходу: С=С(У). Визначена за цією формулою пропорція між рівнем споживання і чистого доходу (доходу після сплати податків) може бути
390
Рис. 22. Доход після виплати податків (чистий доход) Рис. 23. Дія основного психологічного закону економічної системи
подана графічно (рис. 22). Кут нахилу прямої ОС1 45°, що характеризує пошукову взаємозалежність, вказує на пропорційність співвідношення між величинами С та У: споживання зростає адекватно до збільшення чистого доходу. Разом з тим, розглядаючи співвідношення С=С(У), слід ураховувати, що воно відображає лише об'єктивну можливість формування фонду споживання. У реальній дійсності подана цією формулою залежність зазнає суттєвого коригування. Кожна додаткова тисяча карбованців доходу, як правило, підвищує рівень споживання на суму, меншу, ніж отримана надбавка. В результаті виявляється нова залежність: зі зростанням доходу частка споживання зменшується і, навпаки, при зменшенні доходу більш швидкими темпами знижується частка заощаджень. Аналізуючи механізм реалізації взаємозалежності, що розглядається, Дж. М. Кейнс дійшов висновку, що вона регулюється дією так званого основного психологічного закону, який функціонує в умовах будь-якої економічної системи. Основний психологічний закон,— писав він,— в існуванні якого можемо бути цілком впевненими не тільки виходячи з наших знань людської природи та апріорних міркувань, а й детального вивчення практичного досвіду. Зміст цього закону полягає в тому, що люди схильні, як правило, збільшувати відповідно до зростання доходів своє споживання, але не в тій пропорції, в якій зростає доход. Наочно дія основного психологічного закону може бути подана графічно (рис. 23). Лінія ОС1, проведена під кутом 45°, характеризує, як і на рис. 21, потенційну можливість (граничну норму залежно від збільшення доходу (чистого доходу) і зростання споживання); лінія СС—фактичну (з урахуванням дії основного психологічного закону) динаміку зазначеної залежності; точка В, визначена як місце перехрещення ліній ОС1 і СС, відображає момент нульового збереження. Відповідно до цього простір, що зна-
391
ходиться вправо від точки В, визначає обсяг фактичних збережень (ЕЕг), а вліво від неї—ситуацію від'ємного збереження, за якої домашнє господарство чи навіть держава в цілому споживають більше, ніж заробляють, тобто живуть у борг. Прикладом такої ситуації може бути Україна. Різко від'ємне сальдо платіжного балансу, дефіцит якого постійно зростає, підтверджує цей, негативний висновок. Розглянуту закономірність можна прослідкувати і на основі статистичних даних, що характеризують динаміку доходів, витрат і заощаджень населення України (табл. 6). Скорочення у 1992 p. Таблиця .5. Структура доходів, витрат і заощаджень, населення України (у порівнянних цінах 1991 p.), млрд укр. крб.
Показник 1991 1992 1993 1. Грошові доходи населення 203,6 156,2 161,1 2. Податки і обов'язкові платежі 16,2 12,5 13 3. Чисті доходи (рядки 1—2) 187,4 143,7 148,1 4. Витрати населення на купівлю товарів і оплату послуг 145,3 97,4 115,7 5. Приріст вкладів, придбання облігацій, позик та іяших цінних паперів 31,7 8 11,9 6. Кошти, що не повернулися до кас банків 10,4 38,8 20,5 7. Частка офіційних заощаджень (рядки 5:3х100), у відсотках 16,9 5,6 8
в 1,3 рази чистих доходів населення викликало зменшення частки офіційних збережень більше ніж у 3 рази. Характерним є й те, що індикативним планом економічного та соціального розвитку України на 1993 p. передбачалося незначне—в 1,03 рази зростання у порівнянних цінах частки доходів і відповідне випередження зростання частки збережень. Це також відповідає закономірності, про яку йдеться. Звичайно, приклади, що характеризують розвиток економіки України, дію основного психологічного закону, можуть сприйматися значною мірою як умовні. Ми не маємо повноцінного ринкового середовища, у нас не діють конкурентні важелі, відсутня відповідна ринкова інфраструктура. Однак те, що і в цих умовах закономірність, про. яку йдеться, знаходить свій функціональний вияв, засвідчує її універсальність.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Заощадження і споживання Основний психологічний закон» з дисципліни «Основи економічної теорії»
