У структурі економіки особливо рельєфно виражені середні цикли, що справляють найбільш відчутний вплив на розвиток економічних процесів. У зв'язку з цим середні цикли не без підстави називають базисними. Економічний цикл теорія визначає як часовий лаг від початку однієї економічної кризи до наступної. Історія середніх економічних циклів бере початок з кризи перевиробництва, яка розгорнулася в 1825 p. в Англії. Цей цикл тривав 12 років і завершився кризою 1836 p. Через 11 років циклічна криза 1836 p. вразила економіку Англії, США, Франції та Німеччини. Кризу 1857 p. вважають першою світовою циклічною кризою. Вона охопила 374
абсолютну більшість капіталістичних країн. У наступний період майже всі кризи мали світовий характер. Це кризи 1866, 1873, 1882, 1900, 1907, 1913—1914, 1920—1921, 1929—1933, 1937— 1938 років. Після другої світової війни з різним ступенем інтенсивності розвивалися кризи в 1948—1949, 1953—1954, 1957—1958, 1960—1961, 1-969—1970, 1974—1975, 1980—1982, 1991—1992 (в окремих країнах) роках. Кожна з цих криз і відповідно економічний цикл індивідуальні та історично неповторні за своїми характеристиками. У зв'язку з цим їх не можна пояснити за допомогою якої-небудь однієї групи економічних факторів. Однак індивідуальність не виключає можливості виділення ряду спільних закономірностей, смисл яких зводиться ось до чого. 1. Економічні цикли середньої тривалості, як правило, містять чотири фази, що йдуть у своєму розвитку одна за одною. Це фази кризи, фази депресії, пожвавлення і піднесення. Визначальними у цих фазах є криза і піднесення. Тому в деяких навчальних посібниках структура економічного циклу подана лише цими дво' ма фазами, що у принциповому плані не суперечить попередньому визначенню. Дуже важливо враховувати і те, що перехід від однієї фази економічного циклу до іншої здійснюється автоматично — на основі ринкових саморегуляторів. 2. За своїм змістом середні цикли являють собою економічні цикли відтворювального процесу; вони відображають циклічність розвитку не лише виробництва, а й обміну, розподілу та споживання в їхній органічній єдності. Цим зумовлюється багатомір-ність циклічних коливань. Її розвиток характеризують такі показники: динаміка валового національного продукту і національного доходу; динаміка промислового виробництва; динаміка зайнятості; динаміка завантаженості виробничих потужностей; динаміка реальних доходів населення. Важливими показниками циклічності є динаміка норми прибутку (рентабельності), а також інших показників, що характеризують економічну ефективність відтворювального циклу (рис. 21).,
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Середні і короткі цикли» з дисципліни «Основи економічної теорії»
