Ефективність праці можна розглядати на рівні мікро- і макроекономіки. У першому випадку — це співвідношення корисного результату трудової діяльності та величини витрат праці на його одержання. Чим менші витрати праці на створення одиниці результату, тим вища ефективність праці. Так можна обчислити продуктивність праці у виробництві 1 т зерна, молока, вугілля, одного виробу машинобудівної промисловості тощо. Якщо сукупність витрат живої праці поділити на результат виробництва (кількість продукції у тоннах, виробах), то отримаємо трудомісткість одиниці продукції. Цей показник також належить до показників ефективності праці на рівні мікроекономіки. Як же обчислити ефективність праці на рівні національної економіки? Тут ми знову повертаємось до показника продуктивності суспільної праці, тобто отримуємо продуктивність сукупних витрат праці, що характеризує ефективність використання сумарних витрат живої та уречевленої праці. Цей показник обчислюють за даними міжгалузевих балансів у вигляді коефіцієнта певних витрат праці на виробництво одиниці продукції у галузях міжгалузевого балансу. Підвищення продуктивності суспільної праці можливе тоді, коли знижується вартість продукції, основою якої є сукупні витрати праці на одиницю продукції. Навіть при зниженні витрат живої праці продуктивність суспільної праці може залишитись без змін, більше того, знизитись, якщо використовуються більш дорога техніка і матеріали, а продуктивність засобів праці не перекриває зростання цієї дорожнечі. Може з'явитися сумнів про доцільність використання більш дорогої техніки і матеріалів, але треба мати на увазі, що національна економіка вимушена використовувати більш дорогі матеріали з ряду причин: коли вирішується завдання виробництва більш якісної продукції, коли ці матеріали імпортовані (власних немає або не вистачає) і ціни на них підвищились. Так трапилось, наприклад, в Україні з нафтою, яка надходить уже за більш високими цінами (міжнародними). Слід ураховувати і те, що умови розробки корисних копалин погіршуються і доводиться прикладати додаткових витрат праці до видобутку їх. Застосування більш дорогої техніки, яка не дає значного зростання продуктивності праці, припустиме і тоді, коли вона створює кращі умови для збереження здоров'я працівників, поліпшення екологічного середовища. Для порівняння ефективності праці в різних країнах можна використати і такий показник: скільки національного доходу припадає на одного зайнятого у народному господарстві працівника. Підвищення ефективності праці досягається впровадженням 296
досягнень науково-технічного прогресу, наукової організації праці, удосконаленням продукції, структури суспільного виробництва, управління і організації виробництва.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Ефективність праці» з дисципліни «Основи економічної теорії»
