Формування касових залишків пов'язане передусім з реалізацією грішми функції засобу обігу. Фізичним і юридичним особам потрібний залишок грошей, щоб гарантувати собі можливість безперебійного здійснення оплати товарів і послуг, що споживаються як в особистих, так і у виробничих цілях. Йдеться про так званий “Трансакційний” залишок грошей. У цьому випадку величина попиту на тезавраційні гроші визначається дією кількох факторів. Легко зрозуміти, що величина трансакційного залишку грошей залежить насамперед від обсягу грошового доходу, який отримує окрема особа чи господарство. Поточне споживання безпосередньо залежить від рівня отримуваних доходів. Якщо розглядати цю проблему на макроекономічному рівні, то в цьому випадку агрегований (сукупний) Трансакційний попит визначається обсягом національного доходу. Теорія грошей передбачає розмежування величини реального і номінального доходу чи валового національного продукту (ВНП), а також реального і номінального касового залишку та попиту на гроші. Ці величини розмежовуються за показником дефлятора (зменшувача) ВНП. Дефлятор ВНП характеризує величину індексу цін ВНП. Йдеться про індекс цін як на споживчі, так і на інвестиційні товари та послуги, скоригований на індекс цін на експортну та імпортну продукцію. З урахуванням цього показника номінальний ВНП розраховують як обсяг виробництва, виражений в існуючих на певний момент цінах. Виходячи з цього реальний ВНП визначають методом дефляції — зменшення грошового вираження ВНП відповідно до динаміки цін.
Реальний ВНП= (Номінальний ВНП)/(Індекс цін)
Вплив динаміки ВНП з урахуванням індексу цін на трансакційний попит грошей виражається ось у чому. Зростання реального національного доходу при незмінному рівні цін збільшує обсяг господарських операцій, що вимагає для забезпечення їх додаткової суми трансакційних грошей. Як наслідок загальна сума Md зростає. За умови, коли обсяг національного доходу фіксується на попередньому рівні, а ціни зростають, попит на гроші змінюється адекватно показникові дефлятора ВНП: зростання цін призведе до збільшення Md. У цьому процесі відбивається прагнення суб'єктів ринку зберегти для здійснення передбаченого обсягу купівлі та продажу реальний касовий залишок постійним. Існує кілька способів математичного вираження зазначеної залежності. Перший з них полягає у тому, що показники Md і У (на 220
ціональний доход) виражаються у реальних одиницях. У цьому випадку попит на реальні трансакційні залишки Md/P може бути поданий як функціональна залежність від реального випуску товарів чи реального доходу. Md /P=f(У/.P). Зміни в індексі цін Р за адекватності інших умов не впливають на величину передбачуваного попиту на реальні касові залишки, які передбачається використати на трансакційні цілі. У номінальному вираженні взаємозалежність Md і грошового доходу може бути подана рівнянням Мd Т ==f(У).
При зіставленні цих рівнянь видно, що в обох з них відображується фактично одна і та сама залежність величин Md, У і Р, на основі взаємодії яких формується Трансакційний попит на касові залишки грошей Md або k(У). Поряд з фактором У, що впливає на величину трансакційного попиту, рівень останнього безпосередньо залежить і від періодичності отримання відповідних сум грошового доходу (заробітної плати), які використовуються на трансакційні цілі. Йдеться також про цілком очевидну залежність. Попит на величину. МdT визначається необхідністю заповнення інтервалу між отриманням доходу і його використанням на трансакційні цілі. У цьому випадку величина МdT визначається не тільки обсягом У, а й відповідною величиною інтервалу між отриманням і споживанням грошового доходу. Зробимо такі припущення. Ваша заробітна плата за місяць становить 1 млн. крб. Ви витрачаєте її щодня (трансакційні витрати) протягом місяця однаковими частками. На останній день місяця ваші залишки повністю вичерпуються. Вони дорівнюють нулю. У цьому випадку середній залишок грошової готівки протягом місяця дорівнюватиме 50 тис. крб., а співвідношення між .грошовим залишком та номінальним доходом Md(PУ) (коефіцієнт k(У) дорівнюватиме 500 тис. крб. : 1 млн крб. = 0,5. Спробуйте далі зробити розрахунки, за якими ви отримуєте ту саму платню— 1 млн крб., але не один раз, а двічі на місяць по 500 тис. крб. У цьому випадку касові, залишки становитимуть 250 тис., а коефіцієнт k(У) дорівнює 25 тис. крб. : 1 млн. крб.=0,25. Відповідно у 2 рази прискориться обіг грошей. Ці розрахунки можна ускладнити, змінивши величину отримуваного за відповідні періоди доходу (заробітної плати). У цьому випадку величина МdT зміниться відповідно до динаміки У. Наведені розрахунки мають не тільки теоретичне, а й суто 221
практичне значення. З них видно, наскільки важливим для скорочення касових залишків та прискорення на цій основі обігу грошей є перехід на щотижневий режим виплати заробітної плати працюючим різних категорій. Використання такого режиму є достатньо поширеного нормою для країн з розвиненою ринковою економікою. Запровадження такої норми є загальною необхідністю і для економіки України. Поряд з величиною номінального доходу і величиною інтервалу між його отриманням та споживанням на процес формування трансакційних залишків впливає і так звана цінова експектація — очікування фізичними і юридичними особами цінових змін. Що ви робитимете, коли вам стане відомо, що на наступному тижні мають підвищитися або знизитися ціни? Не слід поспішати з відповіддю, хоча, на перший погляд, вона здається досить простою. Слід прорахувати різні ситуації. Одна з них полягає ось у чому: якщо йдеться про зниження цін, то, найвірогідніше, ви спробуєте відстрочити споживання певної групи товарів і придбати їх згодом, що забезпечить певну вигоду. Спробуймо далі визначити вплив цінових очікувань, пов'язаних з передбаченнями зростання цін. При цьому слід ураховувати не тільки структуру вашого споживання, а й те, що можна купити додаткову кількість товарів і тоді, коли кон'юнктура ринку зміниться, продати їх і отримати додатковий доход. На процес формування “трансакційного” залишку впливають й інші фактори. Мається на увазі так званий мотив обережності — збереження готівки для страхування від усіляких випадковостей, забезпечення резерву для непередбачених витрат або на випадок, коли несподівано виникне можливість вигідних покупок. У всіх цих випадках величина збережень значною мірою залежить від доступності та надійності способів одержання готівки, величини відносних витрат та її збереження, а також можливості вільної конвертації менш ліквідних грошових ресурсів у більш ліквідні. Будь-якій особі немає необхідності тримати зайву готівку, якщо є можливість без ускладнень одержати її в потрібний момент і в необхідній кількості. Власне, ступінь досконалості банківської системи значною мірою визначається рівнем вирішення цих життєво важливих для ефективного функціонування ринкової економіки проблем. Разом з тим аналіз мотивів формування касових залишків не вичерпується розглянутим колом питань. Тут йшлося про збереження грошей лише у вигляді трансакційного залишку, основним мотивом формування якого є забезпечення безперервності процесу товарного обміну і обслуговування поточних рахунків. Мався на увазі попит на грошові форми, що об'єднуються агрегатом М1 і використовуються як функція засобу обігу та платежу. 222
Однак у цьому випадку очевидною є й інша можливість. Наявні грошові залишки можна вкласти в активи М2 і отримати від цього певний відсоток. Віддаючи перевагу збереженню грошей у формі касової готівки або чекових депозитів, звертають увагу передусім на високий (абсолютний) рівень їхньої ліквідності. Йдеться по суті про попит на гроші як попит на ліквідність, на гроші як найбільш ліквідний актив. Однак у цьому випадку жертвують доходом у вигляді відсотка, який можна було б отримати, якби накопичення здійснювалися у будь-якій грошовій формі агрегатів М2 (Мз і L), де гроші реалізують себе безпосередньо як засіб нагромадження. Так виникає нова проблемна ситуація, пов'язана з визначенням структури касових залишків: у якій пропорції грошові активи зберігаються у формі грошей агрегату М1 і агрегату М2. Мова йде про визначення співвідношення між трансакційним залишком і залишком грошей, що дістав в економічній теорії назву “спекулятивного”.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Трансакційний залишок» з дисципліни «Основи економічної теорії»
