Слово “біржа” походить від латинського “бурса”, що означає “гаманець”, і має таку історію. Перші зібрання торговців відбувалися у місті Брюгге перед будинком, що належав купецькій сім'ї Бурса. Над дверима цього будинку було встановлено герб з зображенням трьох гаманців. Саме тому латинське слово “бурса”, що означає шкіряний мішок, ввійшло в наше життя як біржа. Біржі з'явилися в XV—XVI ст. в Італії, Нідерландах, Франції. На зібраннях купців та інших причетних до торгівлі осіб велися переговори і укладалися торгові угоди. Ось чому під словом “біржа” почали розуміти зібрання комерсантів. У Росії перша біржа з'явилася у 1703 p. в Петербурзі. У 1706 p. для неї було збудовано окреме приміщення. Майже протягом 100 років петербурзька біржа була єдиною офіційно визнаною у Росії. Лише наприкінці першої половини XIX ст. з'являються біржі у Кременчузі (1834 p.), Одесі, Нижньому Новгороді (1848 p.), a згодом у Києві (1865 p.). 138
Перші біржі у Росії були переважно хлібними. Починаючи з 1905 p. кількість бірж значно збільшується. На початок першої світової війни у Росії було уже понад 90 бірж. На території колишнього Радянського Союзу товарні біржі з'явилися лише у період непу. На кінець 1926 p. їх було 105. У 1930 p. вони припинили своє існування. І ось через 60 років вони з'явилися знову. Що ж вони собою являють? У сучасній економічній літературі товарна біржа розглядається, по-перше, як економічна категорія, що відображає складову частину ринку, специфікою якого є особлива оптова форма торгівлі товарами з певними характеристиками: масовість, стандартність, взаємозамінюваність. По-друге, це господарське об'єднання (товариство) продавців, покупців і торговців-посередників з метою створення умов для торгівлі, полегшення, прискорення і здешевлення торговельних угод і операцій. Такі об'єднання створюються для поліпшення торгівлі, швидкого забезпечення товаровиробників необхідними товарами, прискорення обороту капіталу. Члени біржі виграють не від її функціонування, а від своєї участі в торгах. Члени товарної біржі, якими можуть бути як посередницькі (брокерські, торговельні) виробничі фірми, так і банківські установи, інвестиційні компанії, окремі громадяни відповідно до встановлених біржових правил укладають угоди купівлі — продажу товарів за цінами, що складаються безпосередньо в ході торгівлі залежно від співвідношення попиту і пропозиції на них. Це свідчить про те, що біржа є особливим ціноутворюючим механізмом. У цьому, тобто вільному ціноутворенні, також полягає мета діяльності біржі. Охарактеризувавши різні сторони діяльності товарної біржі, можна дати таке узагальнююче визначення її. Товарна біржа — це асоціація юридичних і фізичних осіб, що здійснює оптові торговельні операції за стандартами, зразками у спеціальному місці, де ціни на товари складаються в умовах вільної конкуренції; Біржа як сегмент загального ринку виконує такі функції: збалансування попиту і пропозиції через відкриту купівлю — продаж, упорядкування та .уніфікацію ринку товарних і сировинних ресурсів; стимулювання розвитку ринку; економічного індикатора. На початку 90-х років у розвинених ринкових країнах нараховувалось близько 50 товарних бірж з загальним оборотом понад 10 трлн доларів, що становить 25 відсотків їхнього національного продукту. У країнах з розвиненою ринковою економікою товарні біржі в основному функціонують як безприбуткові асоціації, звільнені від сплати корпоративного прибуткового податку. Головними, статтями їхнього доходу є: засновницькі та пайові внески і відрахування організацій, що утворюють біржу; доходи від надання послуг чле- 139
нам біржі та іншим організаціям; виручка від інших надходжень. Аналогічні цілі намагаються ставити перед собою і вітчизняні засновники бірж. Так, у ст. 1 Закону України “Про товарну біржу” зазначено, що товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку. На практиці ж біржі отримують прибутки, джерелом яких є відрахування з сум комісійної винагороди, що надходить від брокерських контор. Надходження від біржових операцій, визначені у ст. 13 згаданого закону, є одним з джерел формування майна біржі. Як правило, відрахування на користь біржі становить 0,1—0,5 відсотка від суми укладених брокерами угод. У липні 1994 p. в Україні зареєстровано 90 бірж, серед них універсальних та товарно-сировинних і товарних — 47 (52 відсотки), спеціалізованих—19, товарно-фондових і фондових — 13, агропромислових—8, нерухомості—З. Практичну діяльність здійснювали .62 біржі (69 відсотків). Така велика кількість їх зумовлена низьким рівнем розвитку оптової торгівлі. З розвитком економіки кількість бірж зменшиться. Особливостями українських бірж порівняно з західними є малий статутний капітал, універсальність, низький рівень спеціалізації.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Мета і функції товарної біржі» з дисципліни «Основи економічної теорії»
