В системі кооперації існують підприємства двох основних типів: виробничі й споживчі. Виробничі кооперативи виготовляють товари, а також надають послуги підприємствам, організаціям і громадянам. Споживчі кооперативи задовольняють потреби своїх членів та інших громадян у торговому й побутовому обслуговуванні, а також членів кооперативів у житлі, дачах і садових ділянках, гаражах і стоянках для автомобілів, у соціально-культурних та інших послугах. Про діяльність цих кооперативів можна судити з таких даних. На 1 січня 1992 р. в Україні функціонувало 27486 діючих кооперативів, у тому числі: з виробництва товарів народного споживання - 4446; з побутового обслуговування населення o- 2665; будівельних, проектно-дослідних - 9223; сільськогосподарських (з вирощування й відгодівлі худоби й птиці, риболовства, вирощування овочів, квітів, грибів та ін.) - 817. У них було зайнято 662,2 тис. чоловік (2,6% зайнятих у народному господарстві). Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) становив 10095,4 млн. крб. (5,0% національного доходу України). На кінець 1995 р. відбулось зменшення чисельності кооперативів. У 1995 р. їх кількість склала 4418, в тому числі у промисловості - 1101, сільському господарстві - 98, транспорті і зв'язку - 217, будівництві 1606, торгівлі та громадському харчуванні - 547, інших галузях - 849. Певне кількісне зменшення кооперативного сектора пояснюється їх перетворенням в інші форми колективних господарств. Одночасно можна вважати, що кооперативний сектор займає свою певну нішу в підприємницькій системі і сприяє розвитку ринкових засад господарювання. Крім задоволення матеріальних і духовних потреб, кооперативи виконують й іншу досить важливу роль. Насамперед вони виступають вагомим засобом поліпшення використання трудових ресурсів. Тут важливими є два моменти: по-перше, кооперативний сектор залучає до громадського господарства ті соціально-демографічні групи населення, праця яких використовується вкрай недостатньо; по-друге, цей сектор поглинає значну частину трудових ресурсів, які вивільнюються з державних та інших підприємств, пом'якшуючи таким чином проблему безробіття. Велика роль кооперативів у поліпшенні використання не лише трудових, а й матеріальних ресурсів. З самого зародження виробничих кооперативів передбачалося, що свою діяльність вони здійснюватимуть переважно на базі використання вторинної сировини, супутніх продуктів і відходів виробництва. Щорічно в народному господарстві створюється багато відходів. Їх раціональне використання дало б змогу скоротити затрати первинної сировини. Так, за даними Міністерства статистики України, за рахунок залучення у народногосподарський обіг вторинної сировини в 1992 р. було зекономлено деревини 3,1 млн. м3, кальцинованої соди - 25 тис. т, натуральних і синтетичних волокон - 89 тис. т. Крім того, сьогодні на державних підприємствах нагромадилося багато різного устаткування, агрегатів, які стали вже непотрібними для виробництва, але зберігаються за інерцією. Передача їх кооперативам за гроші або безкоштовно, безумовно, підвищила б ефективність виробництва, передусім фондовіддачу. Діяльність кооперативів сприяє підвищенню фондовіддачі, зокрема, таким чином. Як відомо, виробниче обладнання на державних підприємствах часто використовується лише в одну зміну (якщо не все, то значна частина). В другу ж і третю зміни його можуть використовувати кооперативи, які створені при даних підприємствах для виконання допоміжних робіт (ремонтних, налагоджувальних, будівельно-монтажних). Таким чином, уже тепер чітко простежуються позитивні сторони кооперативів. Вони сприяють поліпшенню використання матеріальних і трудових ресурсів, подальшому розвитку НТП, поліпшенню забезпечення матеріальних і духовних потреб населення.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Типи та функції кооперативів» з дисципліни «Основи економічної теорії»
