До складу Європейського Союзу входять 15 країн: Австрія, Бельгія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція та Об’єднане Королівство. Як відомо, Європейський Союз ґрунтується на чотирьох угодах, основоположною метою яких було забезпечення миру та стабільності в післявоєнній Європі та спільний розвиток держав-членів через економічну інтеграцію. У 1980-х роках ЄЕС було організовано Європейське політичне співробітництво, затверджене Угодою 1992 р. про Європейський Союз (УЄС), також відомою як «Маастрихтська угода». Завдяки Маастрихтській угоді у сфері економічного співробітництва було зроблено ще один крок до створення економічного та монетарного союзу, введення єдиної Європейської валюти, «євро», у 1999 р. УЄС також зміцнює політичну інтеграцію, вводячи співробітництво країн ЄС у галузь юстиції та внутрішніх справ і трансформує дещо ширше Європейське політичне співробітництво в більш ефективну Спільну закордонну політику та Політику безпеки. У 1997 році Європейський Союз склав нову європейську угоду — Амстердамську угоду. Її чотири основі цілі такі — працевлаштування та права громадян, свобода пересування, надання більшої ваги голосу Європи на міжнародній арені та зробити інституційні структури Союзу більш ефективними з огляду на його розширення зі вступом нових держав-членів. Що таке Угода про партнерство та співробітництво? Короткий довідник по Угоді, підписаній в Люксембурзі 16 червня 1994 року між Європейським Союзом та Україною. Комісія європейських співтовариств, Представництво Європейської комісії в Україні. — 1998.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Європейський Союз» з дисципліни «Міжнародна економічна діяльність України»
