Два формальні підходи до класифікації міжнародного руху приватного капіталу
Класифікація форм міжнародного руху капіталів як спроба спрощеної формалізації реальних відносин передбачає відразу кілька підходів відповідно до того, який бік зазначеного процесу нас цікавить та який критерій береться за базовий. Серед найбільш загальних підходів до класифікаційного завдання виділимо такі два: по-перше, залежно від того, яка міра особистої участі та управлінської відповідальності за долю інвестованого об’єкта його задовольняє найбільшою мірою, а по-друге, — відповідно до уявлення інвестора, як швидко він має отримати зиск. Спочатку наведемо перший, функціональний підхід.
Рис. 2.2. Рух капіталу відповідно до функціонального критерію (альтернатива «рантьє-реальний власник») Другий, часовий класифікаційний підхід, котрий, як і перший, вже сам по собі дає відповіді щодо того, які форми інвестування пов’язані з тією або іншою загальною моделлю.
Рис. 2.3. Рух капіталу відповідно до часового критерію Терміни та поняття
Економічна конкуренція (конкуренція) (згідно з Законом України «Про захист економічної конкуренції») — змагання між суб’єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб’єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб’єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб’єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Монополізація (згідно з Законом України «Про захист економічної конкуренції») — досягнення суб’єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища. Антимонопольне законодавство — система державних правових актів, метою якої є захист конкурентного ринкового середовища та попередження таких ситуацій, коли фірма-монополіст або учасники картельних угод установлюють ціновий диктат. В Україні в 1992 р. при- йнято Закон «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності», згідно з яким монопольним вважається становище, коли частка ринку, що контролюється певним підприємцем, перевищує 35 %.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Два формальні підходи до класифікації міжнародного руху приватного капіталу» з дисципліни «Міжнародна економічна діяльність України»
