Сільськогосподарські культури висівають навесні під валовий збір поточного року і восени під валовий збір майбутнього року. На одній і тій самій площі можуть бути висіяні одночасно дві культури, з яких збирають одну в поточному році, іншу — в майбутньому. У календарному році на одній і тій площі можна зібрати два врожаї різних культур. Сівба може проводитися не тільки на ріллі, але й на розораних луках і пасовищах (попередні культури) з метою поліпшення цих видів земельних угідь. Крім того, з моменту сівби до збирання врожаю розмір посівної площі може змінюватися у зв’язку із загибеллю частини посівів через несприятливі погодні умови в осінньо-зимовий і весняно-літній періоди. Загиблі посіви можуть цілком або частково пересіватися іншими культурами. Для того, щоб відобразити ці особливості в зміні посівних площ, у статистиці виділяють кілька облікових категорій посівних площ. Засіяна площа — це вся та площа, на якій було висіяне насіння сільськогосподарських культур. При цьому ділянки, на яких протягом року насіння висівалось двічі (наприклад, при пересіванні загиблих озимих, при повторних посівах тощо), двічі входять до складу засіяної площі. Такий подвійний облік окремих ділянок необхідний тому, що розміри засіяної площі повинні показати, на яку площу було витрачено насіння, праця, тяглова сила, посівний інвентар тощо. Засіяна площа є однією з перших статистичних характеристик вирощування сільськогосподарських культур. Дані про засіяну площу використовують для визначення потреби в насінні, трудових і матеріальних ресурсах, необхідних для проведення посівної кампанії. У зв’язку з розбіжністю в межах календарного року часу сівби і збирання культур розрізняють два різновиди засіяної площі: площа, засіяна в календарному році, і площа, засіяна під урожай поточного року. Площу, засіяну під урожай поточного року, визначають для обліку витрат виробництва, які відносять на продукцію поточного року. До неї включають площі, на яких проводилася сівба навесні поточного календарного року, посіви озимих культур, проведені восени минулого року, і посіви багаторічних трав (безпокривних і покривних), проведені влітку і восени минулого року. Площу, засіяну в календарному році, використовують для обліку незавершеного виробництва під урожай майбутніх років. До неї включають усі ті площі, на яких проводилася сівба навесні, влітку і восени поточного календарного року. У зв’язку з тим, що до засіяної площі деякі ділянки входять двічі, вона, як правило, більше фізичної площі, зайнятої під посіви. Це робить її непридатною для обчислення врожайності з одиниці площі. Весняна продуктивна площа — площа, яка фактично зайнята під посівами до часу закінчення сівби ярих культур. До складу весняної продуктивної площі входять: озимі посіви минулого року, що збереглися до закінчення весняної сівби; посіви ярих культур поточного року на самостійній площі, включаючи пересів загиблих озимих, площу багаторічних технічних культур (лікарських, ефіроолійних); багаторічні трави посіву даного року (безпокривні); багаторічні трави посіву минулих років на площі, що збиратиметься у поточному році, так звана укісна площа, що збереглася до закінчення весняної сівби; посіви попередніх культур на розораних луках і пасовищах з метою їх докорінного поліпшення; посіви у міжряддях садів. До весняної продуктивної площі не включаються: міжрядні посіви, крім посівів у міжряддях садів; проміжні, повторні і підпокривні посіви, оскільки вони не займають самостійної площі; падалиця (самосів), що прирівнюється до дикорослих; посіви на зелене добриво, оскільки, хоча вони і займають самостійну площу, їх продукція не обліковується в натуральному виразі; площа загиблих озимих. Весняна продуктивна площа є основною категорією посівних площ, тому що вона визначає саме ту площу, з якої передбачається одержати врожай поточного року. При її визначенні повторний рахунок посівних площ не допускається. Протягом літа весняна продуктивна площа може змінюватися за розмірами і структурою. Влітку через несприятливі кліматичні умови деяка частина посівів може загинути. Крім того, можуть відбутися зміни в господарському призначенні посівів окремих культур. Наприклад, частину посівів кукурудзи, спочатку призначену на силос, іноді залишають на зерно, посіви багаторічних трав, призначені на сіно, збирають на насіння і т. п. Тому розміри і структуру весняної продуктивної площі уточнюють станом на 1 грудня відповідно до фактичного використання культур і після цього її називають уточненою посівною площею. При цьому площа літньої загибелі посівів із розміру весняної продуктивної площі не виключається. Однак, якщо загиблі в літній період посіви культур були пересіяні іншими культурами, то до продуктивної площі включаються тільки посівні площі тих культур, які були пересіяні. Отже, уточнена площа дорівнює весняній продуктивній з урахуванням літніх змін в її структурі (перехід посівів з груп одного виробничого напряму до інших) і включенням літніх посівів під урожай поточного року. Уточнена посівна площа має самостійне значення і характеризує стан розвитку рослинництва. Цю категорію посівної площі використовують при вивченні розмірів, структури та динаміки посівних площ. Дані про її обсяг наводяться в одноразовому статистичному звіті (форма № 29-сг «Звіт про збір урожаю сільськогосподарських культур на 1 грудня 20__ р.»), статистичних щорічниках і збірниках. Площа, зайнята під посів, — це фізична засіяна площа до моменту закінчення сівби ярих культур. Вона встановлюється тільки як посівна площа на ріллі і враховується для характеристики ступеня використання ріллі. Визначається шляхом додавання до весняної продуктивної площі посівів на зелене добриво і непересіяної частини озимих, що загинули в осінньо-зимовий період. Збиральна площа — це площа, на якій у поточному році повинні бути організовані збиральні роботи. Розмір збиральної площі визначається відніманням від весняної продуктивної площі загиблих улітку посівів, а також площ, з яких урожай у поточному році не збиратимуть (безпокривні багаторічні трави, посіви, використані на випас), і додаванням площ посівів, з яких урожай у поточному році збирають двічі (повторні, проміжні і площі трав, на яких збирання проводилось два рази і більше). Показник збиральної площі застосовується для визначення необхідної кількості робочої сили, сільськогосподарських машин для проведення збиральних робіт у найкоротші терміни. Фактично зібрана площа — площа, на якій проведені збиральні роботи. Її розмір визначається відніманням від збиральної площі ділянок, на яких врожай залишився незібраним через несприятливі кліматичні умови, господарсько-організаційні та інші причини, і площ, що призначалися до збирання, але були використані для випасу тварин або на зелене добриво. По посівах зернових культур, а також технічних культур на насіння фактично зібраною площею вважається площа, на якій проведено обмолот. По посівах цукрового буряку фактично зібрана площа — це площа, яка не тільки підкопана або піднята бурякопідйомним комбайном, але й зібрана, а потім очищена від землі і гички. По однорічних і багаторічних травах фактично зібрану площу обліковують за такими напрямами їх використання: на сіно; зелений корм, сінаж, силос, трав’яне борошно та одержання гранул і брикетів (вага зеленої маси); на випас; насіння. Загальний підсумок по всій фактично зібраній площі однорічних і багаторічних трав не підраховується. Справа в тому, що тут посіви на одній і тій самій площі можуть збиратися неодноразово. Водночас при неодноразовому збиранні фактично зібрана площа однорічних і багаторічних трав обліковується як фізично зібрана площа, тобто площа, на якій проведено лише перший їх укіс. Зазначимо, що в практиці органів державної статистики збиральна і фактично зібрана площа в загальному підсумку по всіх культурах не підраховується. У даний час фактично зібрана площа має самостійне значення. У вітчизняній статистиці її використовують при визначенні врожайності сільськогосподарських культур. Дані про її обсяг наводяться у статистичних звітах, зокрема за формою № 29-сг, статистичних щорічниках та інших спеціалізованих виданнях. (Порядок визначення всіх облікових категорій посівних площ наведено у табл. 2.) Таблиця 2 Розрахунок розмірів облікових категорій посівних площ, га Вид посіву Площа посіву Площа засіяна Весняна продуктивна площа Збиральна площа Фактично зібрана площа Площа, зайнята під посів
1998 р. під урожай 1998 р.
Озимі посіви: восени 1997 р. 3880 Х 3880 3880 3880 3880 3880 восени 1998 р. 3940 3940 Х Х Х Х Х Загибель озимих: осінньо-зимова та весняна 170 Х Х –170 –170 –170 Х літня 20 Х Х Х –20 –20 Х Використано озимих до кінця сівби ярих 52 Х Х –52 –52 –52 Х Багаторічні трави: посіву минулих років (укісна площа) 1210 Х 1210 1210 1210 1210 1210 посіву поточного року: безпокривні 25 25 Х* 25 Х* Х* 25 підпокривні 180 180 Х Х Х Х Х Ярі посіви 1998 р.: на площі ріллі (без пересіву загиблих озимих) 4220 4220 4220 4220 4220 4220 4220 у міжряддях садів 20 20 20 20 20 20 20 попередні культури на розораних луках і пасовищах 15 15 15 15 15 15 15 на площі озимих: загиблих 160 160 160 160 160 160 Х використаних до кінця сівби ярих 52 52 52 52 52 52 Х Повторні посіви 620 620 620 Х 620 620 Х Незібрані посіви 45 Х Х Х Х – 45 Х Разом Х 9232 10177 9360 9935 9890 9370 * Якщо безпокривні багаторічні трави косять у рік висівання, то їх слід включати до площі, засіяної під урожай поточного року, і фактично зібраної площі. По кожній категорії посівних площ утворюється загальний підсумок, що має свій економічний зміст і використовується для вирішення різних завдань. Розбіжності між розмірами різних категорій посівних площ зумовлені цілою низкою причин: осінньо-зимовою і ранньовесняною загибеллю посівів озимих культур, літньою загибеллю посівів, розміром повторних посівів тощо.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Основні облікові категорії посівних площ» з дисципліни «Основи статистики сільського господарства»
