Розмір посівних площ у статистиці обліковують по кожній сільськогосподарській культурі, які дуже різноманітні. Вони відрізняються, по-перше, особливостями їх господарського призначення, наприклад, цукровий буряк для виробництва цукру (технічна культура) і на корм худобі (кормова культура); кукурудза — на зерно, силос або зелений корм і випас; багаторічні трави — на сіно, зелену масу, насіння, випас (посівні площі по таких культурах обліковують за напрямами їх господарського призначення); по-друге, особливостями їх вирощування. Тому в статистиці розміри посівних площ вивчають по групах однорідних культур, в основу виокремлення яких покладені різні ознаки. За виробничо-технологічними особливостями вирощування сільськогосподарських культур їх посіви поділяються на п’ять основних груп: зернові і зернобобові, основна продукція яких — зерно; при цьому серед них за видом одержуваної продукції та її призначенням виділяють підгрупу продовольчі культури, у складі якої розрізняють хлібні (пшениця, жито) і круп’яні (гречка, просо, рис), і підгрупу фуражні, до якої включають ячмінь, овес, кукурудзу на зерно, а також зернобобові культури. Розміри посівів по таких культурах, як пшениця, жито і ячмінь, залежно від біологічних особливостей, обумовлених часом сівби, обліковують як посіви озимих культур, які висівають восени і збирають у наступному році, і посіви ярих культур, які висівають навесні і збирають у тому ж році; при цьому серед посівів ярих культур розрізняють посіви ранніх культур (пшениця, ячмінь, овес та ін.) і посіви пізніх культур (гречка, кукурудза, просо та ін.); технічні, продукція яких здебільшого призначена для промислової переробки. Серед них за видом одержуваної продукції і характером її використання виділяють такі підгрупи: прядильні (бавовник, льон-довгунець, коноплі південні); харчосмакові і спеціальні технічні культури (цукровий буряк фабричний, тютюн, махорка, хміль та ін.); олійні (соняшник, льон-кудряш, соя, гірчиця, рапс та ін.); ефіроолійні (кмин, м’ята, коріандр та ін.); лікарські (рум’янок, беладона та ін.); картопля та овоче-баштанні (картопля рання і пізня; овочі: капуста всіх видів, у тому числі цвітна, огірки, помідори, буряк столовий, морква столова, цибуля, часник, зелений горошок та ін.; баштанні: кавуни, дині та ін.), продукція яких призначена як для продовольчих цілей, так і для промислової переробки; при цьому по овочах окремо враховується площа овочів відкритого, захищеного ґрунту і загальна площа овочів відкритого і закритого ґрунту з виділенням з неї площі найпоширеніших культур (огірки, помідори), а також групи інших овочів; кормові культури, продукція яких використовується на корм тваринам; при цьому їх посівні площі обліковуються по таких підгрупах: кормові коренеплоди (кормовий буряк, бруква, турнепс та ін.); силосні культури (без кукурудзи) — соняшник, боби та ін.; кормові баштанні культури (гарбуз); однорічні трави (вика, сорго та ін.); багаторічні трави (конюшина, люцерна, тимофіївка та ін.), посіви яких обліковуються по роках використання — посіви поточного і посіви минулого років, а також за способам посіву — посіви безпокривних трав, що висіваються на самостійній площі, і посіви підпокривних трав, що висіваються на площі, зайнятій іншою основною культурою, включаючи підсів з осені, і не займають самостійної площі, оскільки зазвичай дають продукцію не в рік сівби; сидеральні культури, посіви яких використовуються на зелене добриво (люпин та ін.). Слід зазначити, що в міжнародній статистичній практиці, зокрема у статистиці ФАО, не виділяються прийняті у вітчизняній статистиці п’ять зазначених груп культур. У статистичних щорічниках ФАО дані по зернових культурах наводяться в такому вигляді: всі зернові (злакові); пшениця; рис (у лушпинні); грубі зернові, у тому числі ячмінь, кукурудза, овес, жито, просо, сорго. По деяких зернових культурах, наприклад, гречці, дані взагалі не наводяться, а включаються до загальних підсумків. Не подаються роздільні відомості по озимих і ярих культурах. У щорічниках ФАО не публікуються також окремі дані по картоплі, а наводяться узагальнені дані по коренеплодах і бульбі, до групи яких включаються картопля, джамс і таро. Не виділяються в окремі групи технічні і кормові культури, причому по кормових культурах, щоб уникнути повторного рахунку, жодних даних про посівні площі, валові збори та врожайність не наводиться. Проте у щорічниках ФАО дані про овочі подаються за широким переліком, а у вітчизняній статистиці — тільки по основних видах овочів (не більше 13 позицій). За біологічними особливостями вирощування сільськогосподарських культур, тобто за тривалістю їх вегетаційного періоду, всі посіви поділяються на посіви: однорічних культур, що дають тільки один збір і їх вегетаційний період не перевищує одного року, наприклад пшениця, кукурудза, картопля тощо; дворічних культур, вегетаційний період яких продовжується два роки (цукровий і кормовий буряк). У першому році вони дають продукцію у вигляді качанів, коренеплодів, а в другому — шляхом висадки коренеплодів одержують валовий збір у вигляді насіння; багаторічних культур, що дають продукцію протягом кількох років, наприклад багаторічні трави (конюшина, люцерна), ефіроолійні і лікарські культури (коріандр, м’ята, шавлія, герань тощо). За характером вирощування сільськогосподарських культур і значенням посіву розрізняють основні і неосновні посіви. До основних посівів сільськогосподарських культур належать посіви таких культур, що займають поле сівозміни більшу частину вегетаційного періоду. Серед неосновних посівів розрізняють: міжрядні (ущільнені) посіви — посіви в міжряддях просапних культур (наприклад, квасоля по кукурудзі) або в міжряддях садів; їх обліковують окремо в перерахунку на суцільні посіви, виходячи з норм висіву насіння; повторні (пожнивні) посіви — посіви ярих культур після збирання основної культури з метою одержання двох і більше врожаїв у поточному році (наприклад, посів кукурудзи на силос на зібраній площі озимих і ранніх ярих культур); їх обліковують окремо і в загальну посівну площу не включають; проміжні посіви — посіви культур, збирання яких проводиться до закінчення остаточного обліку посівних площ і до цього часу звільнена площа використовується під основну культуру (наприклад, посіви озимих, використані на зелений корм, силос або випас, і пересіяні ярими культурами); їх обліковують окремо і в загальну посівну площу не включають; посіви попередніх культур — посіви на розораних луках і пасовищах з метою їх докорінного поліпшення; їх обліковують окремо і включають у загальну посівну площу відповідної культури; підпокривні посіви багаторічних трав. Розрізняють також змішані посіви — одночасні посіви двох або більше культур на одній і тій самій площі. Їх збирають одночасно та отриманий урожай розглядають як єдиний продукт. Найпоширенішою сумішшю є суміш вики з вівсом. Економічно важливо поділяти посіви за кінцевим використанням продукції: насіннєві, продовольчі, товарні і кормові. За способом сівби розрізняють суцільні посіви (звичайний рядковий, вузькорядний з міжряддями до 75 мм і перехресний, коли сівба здійснюється у двох напрямках одночасно за допомогою двох агрегатів, при цьому половину норми висіву насіння висівають в одному напрямку, а другу — перпендикулярно) і просапні посіви (посіви просапних культур — цукровий буряк, кукурудза, картопля тощо з широкими (450 мм і більше) систематично оброблюваними міжряддями), а також безпокривні (на самостійній площі) і підпокривні посіви (підсіяні під основну культуру). Усі посіви залежно від їх розміщення поділяються на посіви на зрошуваних, осушених і богарних землях, тобто на землях в районах недостатнього зволоження, на яких сільськогосподарські культури вирощуються без штучного зрошення. Для характеристики якості посівів важливе значення має облік посівної площі, зайнятої сортовими посівами, у тому числі районованими сортами, а також посівних площ, оброблюваних за інтенсивними технологіями і способом сівби (вузькорядний, перехресний та ін.). Особливості вирощування і використання окремих культур спричиняють необхідність враховувати ці особливості при визначенні їх посівних площ. Розглянемо особливості обліку посівних площ деяких сільськогосподарських культур. У несприятливі роки частина озимих культур гине в осінньо-зимовий і ранньовесняний періоди. Тому із загальної площі посіву озимих зернових культур восени минулого року на зерно і зелений корм виокремлюються площі повністю загиблих до закінчення сівби ярих культур і площі озимих на зерно, що збереглися до кінця сівби ярих культур. Збережені посіви озимих культур використовуються в основному на зерно і обліковуються по групі зернових культур, але певна їх частина, що виділяється на зелений корм і силос, належить до групи кормових культур. Кукурудза на зерно вирощується до повної воскової стиглості, на силос і зелений корм збирається у стадії молочно-воскової і більш ранньої стиглості. Тому площі кукурудзи на зерно обліковуються в групі зернових культур, а інші — в групі кормових культур. Цукровий буряк залежно від призначення посівів обліковується або як технічна культура, або як кормова. У складі посівів технічних культур враховуються окремо: 1) посіви фабричного цукрового буряка; 2) маточні посіви буряка, призначеного для висадки коренів; 3) посіви буряка на насіння — висадки-насінники цукрових буряків, тобто висадки цукрових буряків коренем, вирощеним торік. У складі кормових культур обліковуються посіви буряка на корм худобі. Посіви соняшнику, які призначені для одержання насіння, обліковуються окремо і належать до технічних олійних культур, а посіви соняшнику на силос обліковуються разом з іншими силосними культурами і належать до кормових культур. Посіви льону обліковують окремо по льону-кудряшу і льону-довгунцю, причому посіви останнього, як і коноплі, обліковують окремо: для одержання насіння; для одержання соломки; для одержання волокна. Площа овочів закритого ґрунту обліковується у квадратних метрах по окремих спорудженнях закритого ґрунту: теплицях, у тому числі зимових і весняних, парниках, а також утеплених ґрунтом і посівами під плівкою. Як зимові, так і весняні теплиці можуть бути заскленими і плівковими. Крім того, з весняних теплиць виділяють гідропонні, стелажні та ін. Серед зимових теплиць розрізняють засклені теплиці, які обігріваються і використовуються протягом цілого року, а також теплиці під плівкою, що обігріваються і забезпечують вихід продукції в зимовий і ранньовесняний періоди. Весняні теплиці обігріваються природним шляхом. До утепленого ґрунту і посівів під плівкою належать утеплені грядки і найпростіші плівкові укриття на окремих ділянках або в польових сівозмінах. Площа овочів закритого ґрунту характеризується кількома показниками: 1) загальна площа по окремих спорудженнях захищеного ґрунту, у тому числі площа, яка використовувалась для вирощування овочів (крім розсади); 2) зібрана площа з виокремленням таких культур, як огірки, помідори. Використовувана площа споруджень закритого ґрунту вивчається не тільки за видами споруджень захищеного ґрунту, але й загальним підсумком. Так, використовувану площу в теплицях визначають як суму площ зимових і весняних теплиць. Число рам парників у статистиці переводять у використовувану площу, зважаючи, що площа рами становить 1,6 м2.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Класифікація посівних площ» з дисципліни «Основи статистики сільського господарства»
