Фінансова статистика охоплює більш широкий спектр економіки порівняно з грошово-кредитною статистикою. Сфера охоплення грошово-кредитної статистики обмежена сектором фінансових корпорацій і його підсекторів. Фінансова статистика, навпаки, охоплює всі фінансові запаси і потоки між усіма секторами економіки, а також між цими секторами й іншим світом. Фінансова статистика складається на основі СНР 1993 року. Розглянемо коротко аналітичні можливості тих розділів СНР 1993 року, що прямо чи побічно зв’язані з фінансовою статистикою. Основну увагу приділимо рахункам нагромадження, до яких належать рахунок операцій з капіталом, фінансовий рахунок і рахунок інших змін в активах, який підрозділяється на рахунок переоцінки і рахунок інших змін в обсязі активів. Узяті разом рахунок операцій з капіталом і фінансовий рахунок охоплюють усі операції, що зв’язані з придбанням і вибуттям нефінансових і фінансових активів і пасивів в економіці. Дані про операції, що відбиваються у фінансовому рахунку, у сукупності з даними рахунку переоцінки і рахунку інших змін в обсязі активів охоплюють усі фінансові потоки, що являють зміни запасів фінансових активів і пасивів у економіці порівняно з по- передніми періодами. Крім цього, фінансова статистика включає дані про фінансові потоки. Повною мірою розгорнуті звіти про фінансові потоки є, власне кажучи, розширеними формами представлення фінансового рахунку у вигляді тривимірних матриць, у яких відбиваються операції з фінансовими активами і пасивами між секторами (підсекторами) економіки, а також між цими секторами (підсекторами) і нерезидентами. Звіти про фінансові потоки іноді включають як фінансові операції, так і операції з капіталом, завдяки чому забезпечується зв’язок з рахунком операцій з капіталом СНР 1993 року. Звіти про фінансові потоки також можуть супроводжуватися рівнобіжним представленням даних про запаси. МВФ не диктує країнам прийняти певну форму представлення фінансових потоків. Замість цього пропонується три варіанти представлення фінансових потоків, від елементарного до деталізованого, які можуть обирати країни залежно від конкретних умов у країні, наявних ресурсів і пріоритетів у галузі статистики. Основні дані по компонентах деталізованого звіту про фінансові потоки, що належать до фінансових корпорацій, містяться в балансах по секторах, розглянутих вище. З огляду на те, що розробка деталізованих звітів вимагає від багатьох країн великих витрат часу і коштів, МВФ також пропонує менш докладні варіанти форм представлення фінансових потоків. Такі менш докладні форми представлення можуть бути складені на основі наявних наборів даних макроекономічної статистики, зокрема статистики державних фінансів і статистики платіжного балансу, а також балансів по секторах грошово-кредитної статистики. Дані про фінансові запаси можуть бути представлені у вигляді матриці, ідентичній деталізованій формі представлення фінансових потоків. У такій формі представлення зміни величин фінансових запасів у порівнянні з попередніми періодами являють сукупний обсяг потоків, які виникають унаслідок переоцінки вартості й інших змін в обсязі активів, а також операцій з фінансовими активами і пасивами. МВФ рекомендує баланси активів і пасивів і рахунки нагромадження рекомендується використовувати як основу для фінансової статистики, оскільки в них закладено ряд визнаних на міжнародному рівні принципів об’єднання фінансових запасів і потоків у повну систему рахунків (див. схему 7.1). Схема 7.1 Баланси активів і пасивів і рахункИ нагромадження Початковий баланс Запас нефінансових активів і фінансових активів і пасивів економіки в цілому чи сектору інституціональної одиниці на початок звітного періоду. Балансуючою статтею є чиста вартість капіталу на початок періоду, що розраховується як загальна сума активів мінус загальна сума пасивів. Рахунок операцій з капіталом Протягом звітного періоду на рахунку операцій з капіталом відбиваються: 1) вартість придбаних нефінансових активів мінус вартість вибулих нефінансових активів і 2) капітальні трансферти, які повинні бути отримані, мінус належні до оплати капітальні трансферти. Зміни у вартості нефінансових активів унаслідок переоцінки вартості і зміни в обсязі нефінансових активів, що не є результатом операцій, на рахунку операцій з капіталом не відображаються. Чисте заощадження, перенесене з рахунків поточних операцій, і чисті капітальні трансферти визначають обсяг ресурсів, які може бути спрямовано на нагромадження капіталу і фінансових активів, а їхня сума дорівнює змінам у чистій вартості капіталу в результаті заощадження і капітальних трансфертів. Балансуючою статтею для даного рахунку є чисте кредитування чи запозичення, яке дорівнює сумі заощадження і капітальних трансфертів мінус чисте нагромадження капіталу. Фінансовий рахунок Фінансовий рахунок відображає проведені протягом звітного періоду операції з фінансовими активами і пасивами. Зміни у вартості фінансових активів і пасивів унаслідок переоцінки їхньої вартості, а також зміни в обсязі фінансових активів і пасивів, що не є результатом операцій, на фінансовому рахунку не відображаються. Чисте кредитування чи запозичення, перенесене з рахунку операцій з капіталом, дорівнює чистому придбанню фінансових активів мінус чисте прийняття зобов’язань. Рахунок переоцінки На рахунку переоцінки відбражається холдинговий прибуток (чи збиток) у результаті зміни ринкових цін (включаючи обмінні курси), який нараховано протягом звітного періоду власникам нефінансових активів і фінансових активів і пасивів. Сальдо холдингового прибутку (збитку) являє собою зміни в чистій вартості капіталу в результаті холдингового прибутку (збитку). Рахунок інших змін в обсязі активів Зміни нефінансових активів і фінансових активів і пасивів протягом звітного періоду, що не обумовлені операціями чи переоцінкою вартості. Сальдо рахунку інших змін в обсязі активів (зміни активів мінус зміни пасивів) дорівнює змінам у чистій вартості капіталу в результаті інших змін в обсязі активів. Заключний баланс Вони відображають операції, інші потоки і позиції щодо запасів, які є актуальними для загального фінансового аналізу. Ці рахунки являють собою інтегровану статистичну систему для оцінки вартості активів і пасивів на початок і кінець звітного періоду, а також для всіх проміжних змін в обсязі і вартості активів і пасивів. Початкові й заключний баланси активів і пасивів показують запаси нефінансових активів і фінансових активів і пасивів. Рахунки нагромадження (рахунок операцій з капіталом, фінансовий рахунок, рахунок переоцінки і рахунок інших змін в обсязі активів) є рахунками потоків і відображають усі зміни у вартості запасів у період між датами складання початкового й заключного балансів. Баланси активів і пасивів Він складається на конкретний момент часу. У ньому відображається вартість запасів нефінансових активів і фінансових активів і пасивів підсекторів чи секторів економіки в цілому. Балансуючою статтею балансу є чиста вартість капіталу — су- купні активи мінус сукупні пасиви, яку на рівні економіки країни називають національним багатством. Воно дорівнює сумі нефінансових активів країни і її чистих фінансових вимог до іншого світу. Розглянемо основні компоненти балансу активів і пасивів. Нефінансові активи (nonfinancial assets) — це об’єкти, на які інституціональні одиниці (індивідуально чи колективно) установлюють права власності. В результаті володіння чи використання їх власники можуть отримати економічну вигоду. Нефінансові активи складаються з матеріальних (створених та нестворених) та нематеріальних активів. Вони є продуктом виробництва. Створені матеріальні активи включають: 1) основний капітал (фонди) — активи, що використовуються у виробничих процесах багаторазово чи безперервно більше одного року і які можуть бути матеріальними (житлові приміщення, інші будівлі і споруди, машини й устаткування, активи, які культивують, такі як племінна домашня худоба і плантації) чи нематеріальними (розвідка корисних копалин, програмне забезпечення і розважальні програми, оригінали літературних чи художніх творів); 2) запаси матеріальних оборотних коштів багаторазово чи безперервно більше одного року і які можуть бути матеріальними (житлові приміщення, інші будівлі і споруди, машини й устаткування, активи, які культивують, такі як племінна домашня худоба і плантації) чи нематеріальними (розвідка корисних копалин, програмне забезпечення і розважальні програми, оригінали літературних чи художніх творів); 2) запаси матеріальних оборотних коштів (сировина і матеріали, незавершене виробництво, готові вироби і товари для перепродажу); 3) цінності (активи, що придбаваються і зберігаються насамперед як засіб заощадження вартості). До нестворених нефінансових активів належать як матеріальні, так і нематеріальні активи, що виникають у результаті дії факторів, не зв’язаних із процесами виробництва. Матеріальні нестворені активи включають землю, ресурси надр, водні ресурси і біологічні ресурси, які не культивують. Екологічні активи, права власності на які не встановлені чи не можуть бути встановлені (відкритий морський і повітряний простір), виходять за межі охоплення активів СНР. Нематеріальні нестворені активи включають патенти, договори про оренду і придбаний «гудвіл». Фінансові активи (financial assets) — це об’єкти, на які інституціональні одиниці встановлюють права власності й економічні вигоди від яких можуть бути отримані у формі холдингового прибутку чи доходу від власності. Фінансові активи відрізняються від інших активів, що враховуються в СНР, тим, що кожному фінансовому активу, за винятком монетарного золота і СПЗ, відповідає визначене зобов’язання іншої інституціональної одиниці. Фінансові пасиви (financial liabilities) — це фінансові зобов’язання інституціональних одиниць, що кореспондуються з фінансовими активами інших інституціональних одиниць. Чиста вартість капіталу (net worth) — це балансуюча стаття балансу, яка дорівнює вартості всіх активів мінус вартість усіх пасивів. Запас нефінансових активів і фінансових активів і пасивів економіки, інституціонального сектору чи інституційної одиниці на кінець звітного періоду. Запас активів, відображений в остаточному балансі, дорівнює запасу в початковому балансі плюс зміни, зв’язані з потоками, відображеними на рахунку операцій з капіталом, фінансовому рахунку, рахунках переоцінки, і рахунок інших змін в обсязі активів. Балансуючою статтею є чиста вартість капіталу на кінець періоду. Рахунок операцій з капіталом Рахунок операцій з капіталом відбиває 1) вартість придбаних нефінансових активів мінус нефінансові активи, що вибули протягом звітного періоду, і 2) капітальні трансферти, що підлягають одержанню, мінус капітальні трансферти, що підлягають виплаті. Він показує структуру нагромадження капіталу, операції з нествореними нефінансовими активами, а також фінансування за рахунок заощадження і чистих капітальних трансфертів. Він також відображає зміни в чистій вартості капіталу, обумовлені заощадженням і капітальними трансфертами. Розглянемо короткий опис основних компонентів рахунку операцій з капіталом. Заощадження (Saving) є підсумковою балансуючою статтею рахунків поточних операцій. Воно являє собою частину наявного доходу, що не була витрачена на кінцеве споживання товарів і послуг, і тому може бути використана для придбання нефінансових і фінансових активів чи погашення зобов’язань. Заощадження може бути додатним (у тому випадку, якщо наявний дохід перевищує витрати на кінцеве споживання) чи від’ємним (якщо витрати на кінцеве споживання перевищують наявний дохід). Заощадження розраховуються як на валовій, так і на чистій основі. Різниця між валовим заощадженням і чистим заощадженням становить споживання основного капіталу. Сальдо за поточними зовнішніми операціями (Current external balance) являє собою суму сальдо операцій з іншим світом по експорту та імпорту товарів і послуг, чистих зовнішніх первинних доходів із-за кордону і чистих поточних трансфертів із-за кордону. Сальдо за поточними зовнішніми операціями є складовою частиною заощадження в економіці і дорівнює за величиною (але з протилежним знаком) обсягу чистого кредитування (чистого запозичення) національної економіки і, таким чином, дорівнює різниці між заощадженням в економіці плюс чисті капітальні трансферти і нагромадження капіталу. Воно також дорівнює за величиною (але з протилежним знаком) сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу. Валове нагромадження основного капіталу (Gross fixed capital formation) включає придбання мінус вибуття нового і існуючого основного капіталу. Основний капітал — це матеріальні і нематеріальні активи, що є продуктами виробничої діяльності і які самі багаторазово використовуються у виробництві більше одного року. Споживання основного капіталу протягом звітного періоду відображається в окремій статті «споживання основного капіталу», а не як вибуття активу. Споживання основного капіталу (Consumption of fixed capital) відображає зменшення вартості основного капіталу, задіяного у виробництві, у результаті фізичного зносу, нормального старіння і нормальних випадкових пошкоджень. У дану категорію не включається вартість основного капіталу, знищеного у результаті воєнних дій чи подій надзвичайного характеру, таких як стихійне лихо. Валове нагромадження основного капіталу мінус споживання основного капіталу дорівнює чистому нагромадженню основного капіталу. Зміна запасів матеріальних оборотних коштів (Change in inventories) включає вартість придбаних підприємством запасів матеріальних оборотних коштів мінус вартість запасів матеріальних оборотних засобів, що вибули за звітний період. Придбання мінус вибуття цінностей (Acquisitions less disposals of valuables) включає чисті операції з товарами (творами мистецтва, предметами антикваріату, монетами з дорогоцінних металів, що являють нумізматичну цінність, та ін.), що зберігаються протягом тривалого періоду часу як засіб заощадження вартості чи з метою реалізації холдингового прибутку. Придбання мінус вибуття нестворених нефінансових активів (Acquisitions less disposals of nonproduced nonfinancial assets) включає придбання мінус вибуття землі, інших нестворених матеріальних активів (наприклад ресурсів надр), а також нематеріальних нестворених активів (наприклад об’єктів патентування, договорів про оренду, придбаного «гудвілу»). Капітальні трансферти, що підлягають одержанню/виплаті (Capital transfers receivable/payable) — це безоплатні операції, що можуть проводитися в натуральній чи в грошовій формі. Капітальні трансферти в натуральній формі являють собою передачу однією інституціональною одиницею іншій інституціональній одиниці права власності на який-небудь актив, за винятком запасів матеріальних оборотних засобів і готівки, чи анулювання зобов’язань кредитором (списання боргу). Переказ готівки вважається капітальним трансфертом, якщо він зв’язаний з придбанням чи вибуттям активу (за винятком запасів матеріальних оборотних засобів чи готівки) однією чи обома сторонами операції або якщо таке придбання чи вибуття активу є його умовою. Капітальні трансферти, що підлягають одержанню, і такі, що підлягають виплаті, відображуються на правому боці рахунку, оскільки вони безпосередньо впливають на чисту вартість капіталу. Капітальний трансферт, що підлягає одержанню, збільшує чисту вартість капіталу, тоді як капітальний трансферт, що підлягає виплаті, зменшує чисту вартість капіталу. Чисте кредитування/чисте запозичення (Net lending/ Net borrowing) є балансуючою статтею рахунку операцій з капіталом і розраховується як чисте заощадження плюс капітальні трансферти, що підлягають одержанню, мінус капітальні трансферти, що підлягають виплаті, мінус придбання мінус вибуття нестворених нефінансових активів. Чисті ресурси в розпорядженні економіки чи сектору, що утворилися в результаті заощадження і чистих капітальних трансфертів і не використані з метою нагромадження капіталу, становлять ресурси, що можуть бути використані на чисте придбання фінансових активів, тобто на чисте кредитування. Економіка чи інституціональні сектори, в яких ресурси перевищують (унаслідок заощадження і чистих капітальних трансфертів) обсяг нагромадження капіталу, є чистими кредиторами. Економіка чи інституціональні сектори, в яких капітальні витрати перевищують обсяг цих ресурсів, є чистими позичальниками. Зміни в чистій вартості капіталу обумовлені заощадженням і капітальними трансфертами.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Фінансова статистика» з дисципліни «Міжнародна економічна статистика»
