Міжнародний досвід побудови системи статистичних реєстрів
Завдання та характер статистичного реєстру або реєстрів однієї країни (деякі країни мають їх декілька) визначаються факторами, які притаманні цій країні. Першим фактором є поставлена перед реєстрами мета. До цього часу реєстри широко використовувались у рамках проведення статистичних обстежень. У деяких країнах вони використовувались іноді як безпосереднє джерело статистичних даних. Другим важливим фактором є той факт, що законодавчі положення визначають як дані, що можуть використовуватись у статистичному реєстрі, так і межі, в яких ці дані можуть бути збережені. Третій фактор — дані використовуються органами статистики для ведення свого реєстру, оскільки практично вони не можуть примусити підприємства надавати дані, які йому потрібні. Наприклад, країни — члени Європейського Союзу виділили п’ять основних напрямів використання реєстрів: створення одиниць статистичного обліку; засоби підготовки та координації проведення статистичних досліджень; інформаційне джерело для проведення статистичного аналізу «демографії» чисельності підприємств; джерела залучення адміністративних даних; засоби передачі та розповсюдження даних. Реєстри підприємств, які розробляються спільно країнами — членами ЄС, повинні бути одночасно реєстрами адміністративних одиниць, а також реєстрами статистичних одиниць (підприємств), та місцевих одиниць економічної активності. Такі реєстри задумано як мости між адміністративними та статистичними одиницями. Національні реєстри підприємств, які розробляються з метою їх використання у статистиці, чітко виконують функцію безпомилкової ідентифікації одиниць для того, щоб: — дозволити збирати дані в адміністративних органах, які до них належать, надати основу при проведенні вибіркового обстеження; — дати можливість проводити «демографічний» аналіз сукупності підприємств та їх одиниць. Дані повинні вноситися до реєстру за такими категоріями: величини ідентифікації; величини стратифікації; демографічні величини; показники співвідношення між одиницями. Величини ідентифікації: 1. Ідентифікаційні номери повинні залишатися незмінними протягом усього існування визначеної одиниці. 2. Зовнішні ідентифікаційні номери використовуються іноді для визначення місцезнаходження одиниць. 3. Стан діяльності або ситуація. На практиці з різних причин у регістрі необхідно враховувати «сплячі» правові одиниці або зберігати підприємства чи статистичні одиниці, що згорнули свою діяльність. У цьому разі необхідно управляти кодом стану одиниці «жива» або «мертва». Для правової одиниці цей стан буде «юридичним», для статистичних одиниць (підприємство, місцева одиниця) — «економічним». 4. Назва: правових одиниць. Для фізичних осіб треба мати точні відомості про громадянський стан особи, для юридичних необхідно записувати офіційну назву; підприємства. Багато підприємств мають свою назву незалежно від назви правової одиниці, яка їх контролює; місцевих одиниць. Іноді назву місцевої одиниці необхідно помітити як «вивіска», тому що часто її плутають з повною назвою підприємства. 5. Юридична форма. У кожній країні необхідно мати класифікатор юридичних форм і категорій правових одиниць. 6. Адреса. Для місцевих одиниць необхідно записувати їх фізичну адресу, місцезнаходження, а для правових одиниць та підприємств — ідентифікаційний номер місцевої одиниці, який є їх офіційною адресою. Величини стратифікації: 1. Діяльність. Будь-якій статистичній одиниці, підприємству, місцевій одиниці, одиниці економічної діяльності необхідно статистично визначити види її діяльності: а) код основного виду діяльності; б) «допоміжний» код для місцевих одиниць; в) додаткові коди; г) другорядні види діяльності. 2. Розмір: а) кодування розміру залежно від зайнятості; б) кодування розміру залежно від обороту; в) кодування розміру згідно з нетто-активами. 3. Інституційний сектор. Кожне підприємство повинно мати можливість класифікуватися в інституційний сектор згідно з національним рахівництвом та бухгалтерським обліком. Демографічні величини: Мінімум три показники повинні зазначатись для кожної з одиниць з метою проведення першого демографічного аналізу сукупності підприємств та їх місцевих одиниць. 1. Дата створення. Для фізичної особи — це дата адміністративного визначення як юридичної основи підприємства. Для юридичної особи — це юридична дата створення правової одиниці. Для статистичних одиниць, підприємств місцевих одиниць — це початкова дата створення. 2. Дата запису в реєстр. 3. Дата припинення діяльності. Для правової одиниці: а) юридичної особи — це дата закриття, ліквідації, розпуску; б) фізичної особи — дата декларації про припинення своєї діяльності. Для статистичних одиниць, підприємств, місцевих одиниць — дата припинення діяльності. Показники взаємовідносин між одиницями: 1. Взаємовідносини приналежності. Взаємовідносини між правовою одиницею та підприємством і відносини між підприємством із залежними статистичними одиницями необхідно датувати: — початок взаємовідносин; — закінчення взаємовідносин. Показники відносин: а) показник, що характеризує відносини між правовою одиницею та підприємством; б) показник, що характеризує відносини між підприємством та місцевою одиницею. 2. Відносини контролю. Хоча регістр орієнтується на підприємства та їх місцеві одиниці, бажано враховувати належність підприємств до груп. Група — це комплекс підприємств, що контролюється безпосередньо або опосередковано однією і тією ж правовою одиницею. Користувачі регістрів прагнуть, щоб регістри були «якісними», тобто щоб вони були обґрунтованими, точними та акту- альними. Обґрунтованість означає, що регістр ураховує статистичні або адміністративні одиниці, які необхідні для організації збору даних, та показники по кожній з одиниць дозволяють правильно стратифікувати сукупність одиниць при формуванні вибірок. Точність вимагає, щоб записані дані відповідали реальним фактам. Актуальність є доповненням точності. Характеристики, що належать до кожної з одиниць, можуть постійно змінюватись. Тобто точний та правильний реєстр повинен давати чітке, наскільки це можливо, уявлення за самий останній період. Окрім цих трьох елементів якості програма гармонізації та розробки реєстрів ЄС спрямована на забезпечення зіставності та координації національних статистик підприємств. Для цього регістр, призначений для статистичних цілей, повинен бути централізованим та доступним, тобто єдиним для всіх статистичних служб, організацій, які затверджені щодо збору статистичних даних. Частково доступним регістр повинен бути і для адміністративних установ та організацій, що беруть участь у збиранні інформації про правові одиниці. Таким чином, національні системи статистики підприємств для європейських країн повинні бути гармонізовані і надавати можливість для забезпечення міжнародного зіставлення даних. Відповідність та суттєвість національних регістрів не є тільки внутрішніми критеріями, вони повинні також враховувати дотримання міжнародних норм ЄС з визначення статистичних одиниць, концепцій та класифікаторів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Міжнародний досвід побудови системи статистичних реєстрів» з дисципліни «Міжнародна економічна статистика»
