На 1 січня 2000 року Статистична комісія ООН зареєструвала такі класифікації продукції. Рекомендовані: — Класифікація основної продукції, версія 1 (Central Product Classification СРС, Version 1.0); — Попередня класифікація основної продукції; — Гармонізована система опису і кодування товарів (Harmonized Commodity Description and Coding System — НS). Аналог: — Міжнародна стандартна торговельна класифікація (Standart International Trade Classification — SІТС Rev.3); — Класифікація найбільш поширених економічних категорій, визначених у термінах SІТС Rev.3 (Classification by Broad Economic Categories Defined in terms of SІТС Rev.3 — BEC); — Класифікація продукції за видами діяльності (Classification of Product by Activity — CPA). Міжнародна стандартна галузева класифікація усіх видів економічної діяльності не може використовуватися для вимірювання обсягу продукції на будь-якому деталізованому рівні, тому що неможливо встановити однозначну відповідність між видами діяльності і продукцією. Для цього розроблено окрему класифікацію — Класифікацію основної продукції (СРС). Метою створення СРС є закладення методологічних основ для міжнародного зіставлення статистичних даних про продукцію. Класифікація основної продукції є основою для країн, які розробляють нову або адаптують чинну аналогічну класифікацію згідно з міжнародними стандартами. СРС використовують у статистиці сільського господарства, промисловості та інших галузей економіки, системі національних рахунків, статистиці зовнішньої торгівлі. Призначенням СРС є опис економіки з огляду на вироблену і спожиту продукцію. Термін «продукція» означає товари та послуги. СРС рекомендована як базова класифікація для розробки за певними правилами класифікації продукції для міжнародного та національного рівнів. Вона пов’язана з ІSІС перехідним ключем через відповідність видів економічної діяльності та результатів цієї діяльності — продукції. Система кодування СРС побудована на основі десятизначної системи, при цьому кожному рівню з п’яти ієрархічних рівнів відповідає код, що складається максимум з п’яти цифр. Перша цифра призначена для визначення розділу. Якщо додати ще одну цифру, то визначимо підрозділ, ще одну — групу, далі — клас, і всі п’ять цифр характеризують підклас. Класифікація основної продукції охоплює усі види продукції, які можуть бути об’єктом внутрішньої чи міжнародної угоди або слугувати резервом, включаючи рухомі і нерухомі товари і послуги, майнові цінності невиробничого характеру, у тому числі земельні ділянки і нематеріальні активи, цінності (патенти, ліцензії, товарні знаки та авторські права). Іншою важливою рисою СРС є те, що в ній дається опис послуг. Дотепер не існувало міжнародної класифікації послуг, яка охоплювала б увесь спектр продукції галузей, що виробляють найрізноманітніші послуги, та такої, що слугувала б різноманітним аналітичним потребам різних напрямів статистики. Прискорення технічного прогресу в багатьох галузях спричинило виникнення нових послуг, таких як фінансові, комп’ютерні, консультативні, технічне обслуговування та інші комерційні послуги. Для збору і компіляції даних про такі послуги дуже важливо розробити головні концепції віднесення послуг до того чи іншого виду діяльності. СРС побудована на певних методологічних принципах. Однорідність у межах категорій наближається до максимальної. Категорії СРС для транспортабельної продукції ґрунтуються на фізичних характеристиках та внутрішній природі продукції. Ці ознаки властиві самій продукції, наприклад: сировина, з якої вона виробляється; стадія виробництва, на якій вона знаходиться; можливість чи неможливість її збереження; спосіб та мета її виробництва; її призначення чи категорія користувачів, для яких вона призначається; ціни, за якими вона продається, тощо. Використовується критерій галузевого виникнення продукції (зв’язок із ІSІС). Спосіб виробництва продукції не обов’язково відповідає її видовому походженню, хоча дуже часто вони збігаються. В окремих випадках за одного виду діяльності виробляється зовсім різна за своєю природою продукція. Такі самі проблеми щодо видового походження виникають у тих випадках, коли продукцією деяких видів діяльності є як товари, так і послуги. Потрібно розуміти, що природа певних послуг може помітно відрізнятись від природи продукції, і внаслідок цього дана продукція і послуги включаються в різні частини СРС. Для цих послуг відведено окремий розділ. Розмежування продукції та послуг важливе з теоретичної точки зору і може бути необхідним при обробці та аналізі окремих даних економічної статистики. Якщо об’єкт будь-якої операції не підпадає під категорію, яка стосується продукції, то він має бути віднесений до іншої категорії СРС. Різновидом класифікації в міжнародній статистиці є товарні номенклатури. В номенклатурі всім товарам присвоюються відповідні товарні шифри та закріплюються відповідні місця. Найбільш розповсюджена в практиці зовнішньої торгівлі номенклатура Ради митного співробітництва, розроблена в 1976 р. на базі Брюссельської митної номенклатури, що використовувалася з 1951 р. Крім функції міжнародної торговельної класифікації, вона виконує роль класифікаційної схеми при побудові національних митних тарифів. Головною групуючою ознакою, закладеною в основу Брюссельської митної номенклатури, був характер матеріалів, з яких вироблялись товари. Проте у подальшому було зроблено перегрупування, і в основу номенклатури Ради митного співробітництва було закладено ознаку ступеня обробки та походження товарів. Номенклатура Ради митного співробітництва стала основою для розробки головної міжнародної зовнішньоторговельної класифікації 90-х років — Гармонізованої системи опису та кодування товарів (HS). В 1973 р. у рамках Ради митного співробітництва було створено Комітет Гармонізованої системи. У його діяльності брали участь експерти Генеральної угоди по тарифах і торгівлі (ГАТТ), Міжнародного торгового центру (ЮНКТАД), Міжнародної торгової палати (МТП), Міжнародної організації зі стандартизації (ІСО), Статистичного бюро ООН та інших неурядових і міжурядових економічних організацій. 14 червня 1983 р. було підписано Міжнародну Конвенцію про Гармонізовану систему. Наприкінці 1987 р. її підписали й ратифікували 53 країни ЄЕС, що дало змогу Раді митного співробітництва оголосити про те, що вона набуває чинності з 1 січня 1988 р. Додатком до Міжнародної Конвенції є Номенклатура Гармонізованої системи (НГС) — багатоцільовий класифікатор товарів на світовому ринку. В Україні Гармонізовану систему застосовують для ведення статистики зовнішньої торгівлі і розробки ефективного митного тарифу з 1 січня 1991 р. За своєю структурою НГС поділяється на системи класифікації і кодування. Система класифікації. Об’єктом класифікації є всі товари, що обертаються у міжнародній торгівлі. Їх групують за шістьма підрозділами: 21 розділ, 96 груп (крім того, група 77 — резервна), 33 підгрупи, 1241 товарна позиція, 3558 підпозицій і 5019 субпозицій. В основу побудови НГС покладено сукупність різних ознак товарів. Розділи формують за такими ознаками: 1) походження матеріалу, з якого виготовлено товар; 2) призначення товару; 3) хімічний склад товарів. Групи створювалися за принципом послідовності обробки товарів: від сировини, напівфабрикатів до готових виробів. Це сприяє використанню Гармонізованої системи при визначенні митних тарифів. Будуючи товарні позиції і субпозиції, беруть до уваги 4 основні ознаки: ступінь обробки; призначення; вид матеріалу, з якого виготовлено товар; значення товару у світовій торгівлі. При цьому чітко дотримуються принципу однозначного віднесення товарів до класифікаційних груп, застосовуючи метод взаємовиключення за допомогою таких основних правил класифікації товарів: 1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності використання у роботі. Для юридичних цілей класифікацію визначають відповідно до найменувань товарних позицій та приміток до розділів і груп товарів, якщо такі найменування й примітки не потребують іншого тлумачення. 2. Будь-яке посилання у найменуванні товарної позиції на певний товар слід розуміти як таке, що може включати некомплектний чи необроблений товар. У цьому випадку, якщо він пред’явлений некомплектний чи необроблений, товар має невід’ємну відмітну ознаку комплектного або закінченого виробництвом товару. Це посилання слід також розуміти як таке, що включає посилання на той самий товар (комплектний чи оброблений) за цим правилом, але пред’явлений незібраним чи розібраним. 3. Якщо товари можна віднести до двох чи більше товарних позицій (prima facie), класифікація буде такою: а) перевага надається тій товарній позиції, яка містить специфічний опис товару порівняно з загальним описом. Однак, коли кожна з двох чи більше товарних позицій має лише посилання на частину матеріалів або речовин, які містяться у мішаних чи складних товарах, або лише на частину компонентів складного товару, призначеного для роздрібної торгівлі, то такі товарні позиції слід розглядати як специфічні для таких товарів навіть тоді, коли одна з них дає більш повний і точний опис останніх; б) мішані і складні товари, які виготовлено з різних матеріалів чи складових частин, а також товари, упаковані для роздрібного продажу, які не можуть бути класифіковані згідно з правилом 3а, повинні класифікуватися за тими матеріалами чи складовими частинами (якщо вони відомі), які визначають суттєві ознаки товарів; в) товари, які не можуть бути класифіковані відповідно до правил 3а і 3б, повинні класифікуватися за останньою з позицій, що розглядаються. 4. Товари, класифікацію яких неможливо визначити відповідно до зазначених пунктів, слід класифікувати за товарною позицією, що відповідає товарам, найбільш близьким (спорідненим) до товарів, які визначаються. 5. Додатково застосовуються такі правила: а) чохли і футляри фотоапаратів, музичних інструментів, рушниць, креслярського приладдя, краваток і подібна тара (упаковка), яка має специфічну форму і призначена для зберігання специфічних предметів (чи їх наборів) протягом певного часу, класифікується разом з предметами, для яких вона призначена. Однак це правило не застосовують для упаковки, яка надає єдиному цілому суттєвої ознаки; б) відповідно до положень правила 5а пакувальний матеріал і пакувальні контейнери, пред’явлені разом з товарами, слід з ними і класифікувати, якщо вони такого виду, який, як правило, використовують для пакування таких товарів. Але це положення не стосується пакувальних матеріалів чи пакувальних контейнерів, які використовують повторно. 6. Для юридичних цілей класифікацію товарів у субпозиціях будь-якої товарної позиції визначають відповідно до умов таких субпозицій і пов’язаних з ними приміток, а також mutatis muandіs (згаданих вище правил), вважаючи, що лише субпозиції на одному рівні можна порівнювати. Крім того, можуть застосовуватися відповідні пояснення і примітки до розділів і груп, якщо у підтексті не обумовлено дещо інше. Майже до всіх розділів і груп, а в деяких випадках до субпозицій, розроблено примітки, які мають таку саму юридичну силу, як і НГС. Примітки застосовують для визначення точних обсягів і меж кожного класифікаційного групування. Цього досягають за допомогою: 1) визначень, які установлюють межі групувань; 2) списку товарів, які виключаються з розділу, групи, товарної позиції чи субпозиції; 3) неповного списку типових прикладів, які включаються до того чи іншого класифікаційного групування; 4) визначення меж і обсягів кожного класифікаційного групування, поєднання двох або всіх трьох вищеназваних методів. З метою однакового розуміння класифікацій і прискорення пошуку потрібних товарів було розроблено: 1. Положення до Гармонізованої системи (Expanatory Notes to the Harmonized System) у чотирьох томах загальним обсягом 1620 с. 2. Алфавітний покажчик до Гармонізованої системи опису і кодування товарів і пояснення до неї (Alphabetical Index to the Harmonized Commodity Discription and Coding System and its Explanatory Notes) у двох томах загальним обсягом 1120 с. Гармонізована система є найдетальнішим класифікатором у світі. Вона суттєво полегшує єдине тлумачення і визначення термінів, правильне тлумачення класифікаційних групувань, що необхідно при визначенні розмірів мита, при зіставленні даних зовнішньої торгівлі різних країн і проведенні економіко-статистичного аналізу. Система кодування. Її створено для одержання інформації про товари, які класифікуються, у зручному вигляді для збирання, передачі й обробки. У НГС застосовують мішаний метод кодування, коли на вищій стадії деталізації використовують реєстраційний метод, а на всіх наступних — попередню класифікацію товарів на основі сукупності прийнятих ознак. При цьому для позначення розділів і підгруп застосовують римські цифри, а для товарних груп, позицій і субпозицій — арабські. Для товарних підпозицій цифровий код не передбачено, їх позначають рискою «—», яку проставляють перед їхньою назвою в НГС. Шестизначний код складається з кодів групи, товарної позиції та субпозиції (кожний має по два розряди), побудований за десятковою системою. Наприклад, телефонний апарат класифікується як 8517.10, де 85 — група «Електронні машини і обладнання; звукозаписна апаратура; апаратура для запису та відтворення телевізійного зображення і звуку; їхні частини і приналежність»; 8517 — апарати телефонні й телеграфні, включаючи апарати для струмових систем частотного зв’язку; 8517.10 — апарати телефонні. Нульовий двозначний код у кінці шестизначного застосовують для тих субпозицій, які повністю збігаються за змістом і назвою з відповідними товарними позиціями, наприклад машина швейна 8452.00. Якщо у кінці шестизначного коду стоїть один «0», це означає, що товарна позиція не деталізується. Товари в НГС класифікуються або до окремого виду товару (цвяхи, чай, ацетон), або до груп товарів (машини і механізми для обробки м’яса), а іноді до асортиментного виду товарів (листовий стальний прокат певною товщиною). Їх розміщують паралельно з групами товарів. При цьому з групи товарів виділяють один чи декілька видів продукції, які широко представлені у світовій торгівлі, а інші види класифікуються за групою «Інші». Останні, як правило, розташовані у кінці групи. У зв’язку з тим, що у світі швидкими темпами відбувається оновлення продукції, НГС має резервні групи — 77, 98, 99. На рівні позицій і субпозицій резерв становить понад 80 %. Його можна використовувати не лише для розширення номенклатури товарів при перегляді системи, а й у національній практиці окремих країн для виділення специфічних товарів. Гармонізована система має ряд переваг: 1. Порівняно більш точний опис товарів, що дає змогу полегшити фіксування їх при митному контролі. 2. Уникнення помилок при класифікації та кодуванні товарів, оскільки експортні та імпортні документи мають уніфікований характер. 3. Поліпшення зіставності зовнішньоторгової статистики, яка дає можливість ураховувати рух товарних потоків через національні кордони, здійснювати ділові переговори, вивчати кон’юнктуру і складати прогнози. СХЕМА ГАРМОНІЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ОПИСУ І КОДУВАННЯ ТОВАРІВ Розділ Назва розділу Кількість глав і їх шифри І Живі тварини та продукти тваринного походження 5 (1—5) ІІ Продукти рослинного походження 9 (6—14) ІІІ Жири та олії тваринного та рослинного походження, продукти їх розщеплення, готові харчові жири, воски тваринного та рослинного походження 1 (15) ІV Продукти харчової промисловості: напої, алкогольні напої та оцет, тютюн та його замінники 9 (16—24) V Мінеральні продукти 3 (25—27) VI Продукти хімічної промисловості і пов’язаних з нею галузей 11 (28—38) VII Пластмаси та вироби з пластмас, каучук та вироби з каучуку 2 (39—40) VШ Шкура, шкіра, хутро та вироби з них; шорні вироби, дорожнє приладдя, сумки та аналогічні товари 3 (41—43) ІХ Деревина, деревне вугілля та вироби з деревини; пробка та вироби з пробки; плетені вироби 3 (44—46) Х Деревна маса та інші целюлозні волокнисті речовини; паперові та картонні відходи; папір та вироби з паперу 3 (47—49) ХІ Текстиль та текстильні вироби 14 (50—63) ХІІ Взуття, головні убори, парасольки, палиці, стеки, батоги, пір’я та вироби з нього 4 (64—67) Закінчення Розділ Назва розділу Кількість глав і їх шифри ХІІІ Вироби з каменю, гіпсу, цементу, азбесту, слюди та аналогічних матеріалів, керамічні вироби, скло та вироби зі скла 3 (68—70) ХІV Натуральні та культивовані перли, дорогоцінне та напівдорогоцінне каміння, дорогоцінні метали, вироби, покриті дорогоцінними металами, та вироби з них, біжутерія, монети 1 (71) ХV Недорогоцінні метали та вироби з них 12 (72—83) ХVІ Машини та механізми, електричне обладнання та їх частини, пристрої для запису та відтворення телевізійного зображення і звуку, їхні частини і приладдя 2 (84—85) ХVІІ Транспортне обладнання 4 (86—89) ХVІІІ Оптичні, фотографічні та кінематографічні прилади та апарати, медичні та хірургічні інструменти та прилади, годинники, музичні інструменти, їхні частини і приладдя 3 (90—92) ХІХ Зброя, боєприпаси, їх частини і приладдя 1 (93) ХХ Предмети мистецтва, колекціонування або антикваріату 3 (97—99) Міжнародна стандартна торговельна класифікація (SІТС Rev.3) Основою порівняльного економічного аналізу зовнішньої торгівлі різних країн є Міжнародна стандартна торговельна класифікація ООН (МСТК), якою користується більшість країн світу. Вперше МСТК була прийнята в 1950 р. Нині SІТС діє у третій редакції, яка була прийнята у 1985 р. Вона групує товари за ступенем їх обробки, призначенням та рядом інших ознак, складається з 10 розділів, 67 груп, 261 підгрупи, 1033 товарних позицій та 3118 субпозицій. За необхідності товарні субпозиції можуть бути деталізовані для національного користування. На основі SІТС складено ще одну класифікацію ООН, яка отримала назву Класифікація найбільш поширених економічних категорій, визначених у термінах SІТС Rev.3 (BEC). Вона використовується з 1986 р. при складанні зведених показників з міжнародної торгівлі. У BEC усі товари, перелічені в SІТС, поділено на 7 розділів також за ознакою призначення продукції, а в групі — за ступенем їх обробки. МІЖНАРОДНА СТАНДАРТНА ТОРГОВЕЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ Розділ Назва Кількість
груп підгруп позицій субпо- зицій 0 Продовольство і живі тварини 10 36 132 344 1 Напої та тютюнові вироби 2 4 11 22 2 Сировина (крім продовольства і пального) 9 36 123 267 3 Мінеральне паливо, мастильні матеріали тощо 4 11 25 37 4 Тваринні і рослинні жири 3 4 21 44 5 Хімічні продукти 9 33 126 474 6 Вироби обробної промисловості, які класифікуються головним чином за родом матеріалів 9 52 233 829 7 Машини і транспортне обладнання 8 50 214 653 8 Різні вироби обробної промисловості 9 31 144 442 9 Товари, які не віднесені до інших підрозділів 4 4 4 6 Усього 67 261 1033 3118
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Міжнародні класифікації продукції» з дисципліни «Міжнародна економічна статистика»
