Аналіз дебіторської заборгованості має важливе значення, оскільки дозволяє своєчасно виявити проблемні ситуації у відносинах з контрагентами і своєчасно провести коригування та забезпечити стабільну інкасацію дебіторської заборгованості підприємства, що в свою чергу сприяє покращенню власної платоспроможності. Недотримання договірної і розрахункової дисципліни, несвоєчасне висування претензій щодо боргів, що виникають, призводять до значного зростання невиправданої дебіторської заборгованості, а отже, до нестабільності фінансового стану підприємства. Дебіторська забор-
гованість – це відволікання з діяльності підприємства оборотних засобів або сум, які необхідно отримати підприємству від покупців і замовників. Дебіторська заборгованість впливає на такі параметри роботи підприємства:
149 • • • • • • розмір і структура оборотних активів; розмір і структура виручки від реалізації продукції; тривалість фінансового циклу підприємства; оборотність оборотних активів і активів в цілому; ліквідність і платоспроможність підприємства; джерела коштів підприємства.
Завданням аналізу дебіторської заборгованості є вивчення і оцінка: 1) складу та структури дебіторської заборгованості; 2) частки дебіторської заборгованості в сумі поточних активів; 3) її реальності (правдивості); 4) правильності оформлення дебіторської заборгованості; 5) показників якості та ліквідності цієї заборгованості; 6) впливу дебіторської заборгованості на фінансові результати підприємства; 7) пошуку шляхів прискорення оборотності дебіторської заборгованості; 8) ефективності вкладених в неї фінансових ресурсів. Для аналізу використовують дані бухгалтерського та аналітичного обліку. В загальному випадку дебіторську заборгованість можна класифікувати за такими ознаками (табл. 6.8). Таблиця 6.8 Класифікація дебіторської заборгованості Види дебіторської заборгованості а) товарна б) інша 2. За термінами погашення а) короткострокова а) очікуваний термін погашення б) довгострокова б) реальний термін погашення в) термінова г) прострочена д) відстрочена 3. За забезпеченістю а) забезпечена б) незабезпечена 4. За контрагентами а) вітчизняних дебіторів б) іноземних дебіторів 5. За ступенем дотримання фінансової дисципліни а) дотримана б) невиправдана 6. За формою погашення а) монетарна б) немонетарна Класифікаційна ознака 1. За способом виникнення
150 За строками погашення виділяють такі види дебіторської заборгованості (табл. 6.9). Таблиця 6.9 Види дебіторської заборгованості за строками погашення Заборгованість 1. Строкова Строки настання У межах строку, встановленого договором Особливості Виникає у результаті застосування форм безготівкових розрахунків або як результат відстрочки платежу Частина заборгованості може виявитися безнадійною до закінчення строку позикової давності Виникає із законної простроченої дебіторської заборгованості; списується на збитки зі зменшенням оподатковуваної бази; відображається на забалансовому рахунку Мета-контроль за можливістю її одержання
2. Прострочена (сумнівна)
Більше строку, встановленого договором Більше 3 років з моменту закінчення строку виконання
Аналіз починається з вивчення змін, які відбулися в складі та структурі дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду порівняно з початком, а також у частки дебіторської заборгованості в загальній сумі поточних активів. Збільшення дебіторської заборгованості на підприємстві обумовлене неплатоспроможністю споживачів. Різке скорочення дебіторської заборгованості може бути наслідком негативних моментів у відносинах з клієнтами (скороченням продажів в кредит, втратою покупців продукції). Наступним кроком аналізу є визначення показників дебіторської заборгованості. Доцільно буде розрахувати коефіцієнт відволікання оборотних активів в дебіторську заборгованість:
КОА дз= де
ДЗ , ОА
(6.30)
КОАдз – коефіцієнт відволікання оборотних активів в дебіторську заборгованість; ДЗ – загальна сума дебіторської заборгованості підприємства;
151 ОА – загальна сума оборотних активів підприємства. Доцільно визначити темпи зростання дебіторської заборгованості і порівняти їх з минулими періодами. Більш високі темпи зростання, порівняно з минулими періодами, пов’язані з неплатежами, свідчать про погіршення платоспроможності підприємства. Для визначення якості дебіторської заборгованості визначається середній період інкасування дебіторської заборгованості та кількість її обертів в аналізованому періоді. Тривалість періоду погашення дебіторської заборгованості, або період інкасування, відображає середню кількість днів, необхідних для її повернення, і обчислюється за формулою: ПІдз = де ДЗсер Ч Д В
,
(6.31)
ПІдз – середній період інкасування дебіторської заборгованості; ДЗсер – середній залишок дебіторської заборгованості; Д – кількість днів у періоді, за яким проводиться аналіз; В – виручка від реалізації продукції. Коефіцієнт оборотності показує, скільки разів заборгованість утворю-
ється і надходить підприємству за період, що аналізується. Цей показник визначає ефективність кредитного контролю з боку підприємства і обчислюється за формулою:
КОдз= де
В , Д сер
(6.32)
КОдз – коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості. При аналізі термін інкасування можна порівняти з середньогалузевими
показниками та з періодом оборотності, передбаченим умовами договорів. Таке порівняння дає можливість оцінити ступінь своєчасності платежів по-
152 купцями. Відхилення фактичної оборотності від договірної може бути результатом: 1) неефективної роботи відповідальних осіб зі стягнення заборгованості; 2) труднощів у стягненні з покупців суми дебіторської заборгованості в установлений термін, незважаючи на зусилля підприємства повернути в оборот свої кошти; 3) фінансових труднощів у покупців. Якщо перша причина може бути усунена керівництвом підприємства, то дві інші пов’язані з якістю та ліквідністю дебіторської заборгованості. В ході аналізу доцільно згрупувати дебіторську заборгованість за термінами її виникнення. Наявність такої інформації за тривалий період дозволяє виявити як загальні тенденції розрахункової дисципліни, так і конкретних покупців, які найчастіше потрапляють у число ненадійних платників. Дебіторську заборгованість доцільно згрупувати наступним чином: до 30 днів; 31-90 днів; 91-180 днів; 181-270 днів; 271-1 рік; більше 1 року. Оскільки не вся дебіторська заборгованість може бути стягнута з дебіторів, потрібно проаналізувати прострочену дебіторську заборгованість, виділити сумнівну та безнадійну заборгованість. Доцільно розрахувати наступні коефіцієнти: 1) коефіцієнт простроченої дебіторської заборгованості, який розраховується за формулою:
КПдз= де
ДЗпр ДЗ
,
(6.33)
КПдз – коефіцієнт простроченої дебіторської заборгованості; ДЗпр – сума дебіторської заборгованості, несплаченої в строк; ДЗ – сума дебіторської заборгованості підприємства;
153 2) середній “вік” простроченої дебіторської заборгованості, що розраховується за формулою: ВПдз= де ДЗсер.пр Ор
,
(6.34)
ВПдз – середній “вік” простроченої дебіторської заборгованості; ДЗсер.пр – середній залишок дебіторської заборгованості, несплаченої в строк, в аналізованому періоді; Ор – сума обороту по реалізації за один день в аналізованому періоді. Оцінка реального стану дебіторської заборгованості, тобто оцінка ймо-
вірності повернення визначається за досвідом минулих років та реальних умов. Розрахунок відсотка неповернення боргів проводиться за середніми даними кількох минулих років. Але цей відсоток не можна механічно переносити на аналізований період. Необхідно врахувати, що в теперішніх умовах проявляється тенденція зростання відсотка неповернення заборгованості. Оскільки не вся дебіторська заборгованість буде погашена, на підприємствах формується резерв сумнівних боргів. Згідно з П(С)БО 10, він визначається за допомогою двох методів: 1) виходячи з платоспроможності окремих дебіторів: використовується, якщо підприємство має невелику кількість дебіторів, або якщо підприємство нещодавно утворене. По кожному окремому дебітору визначається відсоток його несплати; 2) на підставі періодизації або класифікації дебіторської заборгованості із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Цей коефіцієнт встановлюється підприємством виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за попередні звітні періоди і визначається за формулою (6.35):
Ксум=∑ (
Безнадійні борги ДЗ
): і ,
(6.35)
154 де i – кількість місяців в обраному періоді. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості відповідної групи та коефіцієнта сумнівності. На наступному етапі аналізу визначають суму ефекту, який отримано від інвестування коштів в дебіторську заборгованість. З цією метою суму додаткового прибутку, який отримано від збільшення обсягу реалізації продукції за рахунок надання кредиту, співставляють з сумою додаткових витрат за оформлення кредиту та інкасації боргу, а також прямих фінансових втрат від неповернення боргу покупцями. Розрахунок цього ефекту проводять за формулою (6.36): Едз=Пдз – ПЗдз – ФВдз , де рахунок надання кредиту; ПЗдз – поточні затрати підприємства, пов’язані з організацією кредитування покупців та інкасуванням боргу; ФВдз – сума прямих фінансових втрат від неповернення боргу покупцями. Також можна розрахувати і відносний показник – коефіцієнт ефективності інвестування коштів в дебіторську заборгованість, який розраховується за формулою (6.37): КЕдз= Едз , ДЗсер. рп
(6.36)
Пдз – додатковий прибуток внаслідок збільшення обсягу реалізації за
(6.37)
де КЕдз – коефіцієнт ефективності інвестування коштів в дебіторську заборгованість; ДЗсер.рп – середній залишок дебіторської заборгованості з розрахунків з покупцями в аналізованому періоді.
155 Таким чином, при аналізі дебіторської заборгованості необхідно брати до уваги зв’язок рівня дебіторської заборгованості з рівнем реалізації і прибутку. Результати даного аналізу використовуються в процесі подальшої розробки кредитної політики підприємства. Деякі аналітики вважають, що якщо кредиторська заборгованість перевищує дебіторську, то підприємство раціонально використовує кошти, тобто тимчасово залучає до обороту коштів більше, ніж відволікає з обороту. Але бухгалтери ставляться до цього негативно, тому що кредиторську заборгованість підприємство зобов’язане погасити незалежно від стану дебіторської заборгованості. У світовій обліково-аналітичній практиці співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості при аналізі поширене.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Аналіз дебіторської заборгованості» з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»
