ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ


ИЦ OSVITA-PLAZA

Реферати статті публікації

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Економічний аналіз » Організація і методика економічного аналізу

Оцінка рівня та значення виробничого і фінансового левериджу
Співвідношення використання прибутку на споживання (накопичення) здійснює вирішальний вплив на фінансовий стан підприємства. Якщо накопичених коштів недостатньо, зростає потреба в залучених коштах, знижується потенціал розвитку підприємства, який характеризується показником рентабельності власного капіталу. Наприклад, якщо цей показник дорівнює 15 %, то це означає, що можна відмовитися від споживання та збільшити

116 власні кошти на 15 % і навпаки. Але в дійсності відбувається пошук оптимального співвідношення між споживанням і накопиченням, а також оптимальної структури джерел фінансування (насамперед, стратегічного спрямування). Такий взаємозв’язок характеризує категорія левериджу (факту, незначна зміна якого може призвести до суттєвої зміни окремих результативних показників), яка виступає у двох видах: виробничому (операційному) та фінансовому. Леверидж – процес оптимізації структури активів і пасивів підприємства з метою збільшення прибутку і, відповідно, рентабельності.

Виробничий леверидж (важіль) полягає у потенційній можливості впливати на формування прибутку від основної діяльності за рахунок зміни обсягу виробництва (реалізації) продукції і співвідношення постійно-змінних витрат у структурі собівартості. Цей механізм діє наступним чином: зростання обсягу виробництва (реалізації) зменшує рівень постійних змінних витрат на одиницю продукції, а, отже, збільшує прибуток на одиницю, що відповідним чином відображається на обсязі та структурі основних і оборотних засобів, а також на ефективності їх використання. Таким чином, значна частка умовно-постійних витрат характеризується як високий рівень виробничого левериджу і, відповідно, свідчить про високий рівень виробничого ризику. Рівень виробничого левериджу (ЛВ) можна визначити трьома способами (кожний з яких має свої переваги і недоліки):
• • •

як співвідношення умовно-постійних і змінних витрат; як співвідношення чистого прибутку і умовно-постійних витрат; як співвідношення приросту прибутку від реалізації та приросту обсягу реалізованої продукції:
ЛВ = ∆П р ∆ОР

,

(5.12)

де ЛВ – виробничий леверидж; ∆ПР – приріст прибутку від реалізації продукції, %; ∆ОР – приріст обсягу реалізації продукції (в натуральних одиницях виміру), %.

117 При високому значенні виробничого левериджу навіть незначні зміни обсягу виробництва призводять до суттєвої зміни прибутку. Вищий рівень виробничого левериджу спостерігається на підприємствах з вищим рівнем технічної озброєності виробництва. При цьому відбувається збільшення частки постійних витрат і рівня виробничого левериджу. Якщо зростає рівень виробничого левериджу, збільшується ступінь ризику недоотримання виручки, яка необхідна для покриття постійних витрат.

Фінансовий леверидж (важіль), на відміну від виробничого, тісно
пов’язаний з фінансовою діяльністю підприємства. Він є потенційною можливістю впливати на фінансові результати та рентабельність підприємства шляхом зміни обсягу та структури пасивів за рахунок залучених коштів (довгострокових кредитів банку, облігаційних позик тощо). Використання залучених коштів суб’єктами господарювання пов’язано з певними витратами (сплатою відсотків). Фінансовий леверидж дає змогу оптимізувати співвідношення між власними та залученими ресурсами та визначити їх вплив на прибуток. Фінансовий леверидж (ЛФ) характеризує: 1) співвідношення залученого і власного капіталу; 2) взаємозв’язок чистого прибутку та прибутку до оподаткування і розраховується наступним чином:
ЛФ = ∆Пч ∆П о

,

(5.13)

де ∆Пч – приріст чистого прибутку, %; ∆П0 – приріст прибутку до оподаткування, %. Даний показник показує у скільки разів чистий прибуток перевищує прибуток до оподаткування. Він тісно пов’язаний з поняттям фінансового ризику, тобто ризику, зумовленого можливою нестачею коштів для сплати відсотків за довгостроковими кредитами. Отже, зростання рівня фінансового левериджу характеризує зростання ризиковості діяльності підприємства. Позитивним буде значення фінансового важеля за умови, що рентабельність капіталу вище ставки залученого капіталу. Тому для підвищення рентабельності

118 капіталу, крім зростання чистого прибутку та суми власного капіталу, необхідно залучати позикові кошти на вигідних умовах. Фінансовий леверидж, як показник переваги рентабельності власного капіталу над рентабельністю всіх активів, в аналізі господарської діяльності вітчизняних підприємств майже не застосовується через дуже нестабільну і негнучку кредитну політику. Недоступність для більшості приватних підприємств банківських кредитів та їх дорожнеча, а також відсутність кредитних взаємовідносин між самими суб'єктами господарювання (постачальники не зобов'язують своїх покупців платити відсотки за наданими їм відстрочками) зводять нанівець зацікавленість показником фінансового левериджу. Слід зазначити, що термін "леверидж (leverage – система важелів, засіб впливу, сила впливу) зустрічається у численних методиках фінансового аналізу й у новітній економічній літературі взагалі. Щоправда, у більшості розробок показник фінансового левериджу виявляється наповненим зовсім іншим змістом. Наприклад, дуже часто фінансовим левериджем називають коефіцієнт залежності від довготермінових зобов'язань. Ці два показники не можна назвати близькими за суттю. Наскільки неможливо за допомогою коефіцієнта залежності від довготермінових зобов'язань прийняти рішення про шляхи пошуків додаткових фінансових ресурсів, настільки неможливо назвати цей коефіцієнт позитивним чи негативним. Узагальнюючим показником є виробничо-фінансовий леверидж (ЛВФ), який розраховується наступним чином: ЛВФ = ЛВ Ч ЛФ (5.14)

Виробничо-фінансовий важіль відображає взаємозв’язок трьох показників: виручки, витрат виробничого та фінансового характеру і чистого прибутку. Аналіз цього взаємозв’язку, тобто кількісна оцінка рівня залежності від операційного та фінансового важелів виконується за допомогою спеціального методу, відомого у фінансовому аналізі як метод “мертвої точки”.

119 Виробничо-фінансовий леверидж застосовується для визначення оптимальної структури та обсягу необхідних залучених коштів з урахуванням платності останніх.

Ви переглядаєте статтю (реферат): «Оцінка рівня та значення виробничого і фінансового левериджу» з дисципліни «Організація і методика економічного аналізу»

Заказать диплом курсовую реферат
Реферати та публікації на інші теми: . Місце та роль комерційних банків на ринку цінних паперів. Профе...
Теорія інвестиційного портфеля
Технічні засоби для об’єднання локальних мереж: мости, комутатори...
Постаудит
Аналогові стільникові мережі


Категорія: Організація і методика економічного аналізу | Додав: koljan (22.08.2012)
Переглядів: 2076 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП