Зарубіжний досвід використання примирних процедур при розв’язанні трудових конфліктів
Взаємовідносини між роботодавцем і працівниками завжди містять певний елемент конфліктності, тому що їхні інтереси ніколи повністю не співпадають. Перший крок до примирення сторін – це початок переговорів, що в деяких країнах є обов’язковим. Примирення (примирний розгляд) – це розв’язання трудових конфліктів без участі судових органів шляхом примирення сторін, процедура якого встановлюється колективними договорами чи законодавством. Процедура примирення відбувається як без участі, так і за участю посередника, який допомагає "пом’якшити" гострі відносини у взаємостосунках між сторонами, що конфліктують. Примирна процедура – це один із етапів урегулювання колективного трудового конфлікту. Процедура примирення складається з таких елементів: сторони конфлікту, предмета переговорів; нормативних актів; правил вирішення конфліктної ситуації; традицій. Етапами процедури примирення є: початок переговорів з примирення; звернення до посередника; переговори з участю посередника чи спеціальних органів; прийняття рішення про досягнення чи недосягнення згоди. Спеціальні органи, які здійснюють процес примирення сторін, створюються державою як третьою стороною відносин соціального партнерства, незалежними організаціями чи сторонами, що конфліктують. У США посередництвом та примиренням займається Федеральна служба посередництва та примирення, яка систематично аналізує стан колективно-договірних відносин між роботодавцями і робітниками. У Франції посередництвом та примиренням займаються примірні комісії, які передбачені в колективних договорах і створюються роботодавцями та робітниками на паритетній основі. У Великобританії на тристоронній та добровільній підставі діє Консультативна служба примирення та посередництва. У Швеції – Державне бюро посередництва та арбітражу. У Німеччині примирні процедури передбачені в колективних договорах. Процедури примирення повинні розглядатися в їх відповідності конкретно-культурним умовам. Повна добровільність застосування примирних процедур недоречна там, де сторони не бажають ними скористатися та розраховують тільки на перемогу в конфлікті, на швидке розв’язання спору.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Зарубіжний досвід використання примирних процедур при розв’язанні трудових конфліктів» з дисципліни «Управління трудовим потенціалом»
