Завдання управління з формування загальноосвітнього та професійного рівнів трудового потенціалу
Освіта та професійна підготовка є фундаментом людського розвитку і прогресу суспільства. Вони виступають гарантом індивідуального розвитку, виховують інтелектуальний, духовний та виробничий потенціал суспільства. В будь-якому суспільстві одним із загальних законів його розвитку є закон підвищення якості населення, яке проявляється в тому, що кожне наступне покоління має більш високі якості в порівнянні з минулим. Підвищення освітнього й культурного рівнів працівників, їх професійної компетентності є важливим резервом удосконалення системи управління трудовим потенціалом. Зараз зростає потреба в кваліфікованих працівниках, які мають високий загальноосвітній рівень, широкопрофільну професійну підготовку, спроможні швидко оволодіти новими технологіями, орієнтуватися у виробництві, яке динамічно змінюється, готові до постійного вдосконалення своїх знань і вмінь, конкурентоспроможних на ринку праці. За даними наукових досліджень, 34% випускників середньої загальноосвітньої школи приступають до роботи без попередньої професійної підготовки, що гальмує раціональне використання трудових ресурсів. Ринок вимагає людей високої кваліфікації, професійних та мобільних. Кваліфікація – це якісна характеристика працівників певної професії. Вона залежить від рівня професійних знань, вмінь, навичок і здібностей до праці. Ринок вимагає працівника мати дві – три професії, оскільки постійно виникають нові і відмирають старі традиційні професії. Це вимагає підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників. У ринкових умовах працівник повинен вчитися протягом усього трудового життя, щоб ефективно працювати і бути готовим вирішувати нові складні завдання. Згідно з матеріалами спеціальних досліджень, 70% браку продукції і 30% поломок обладнання на підприємствах відбуваються через низьку кваліфікацію працівників. Високий рівень кваліфікації працівників супроводжується зростанням продуктивності праці, сприяє підвищенню якості роботи. Кваліфікований працівник характеризується більшою мобільністю на ринку праці і більшою конкурентоспроможністю. Освіта та професійна підготовка збільшують особистий і національний людський капітал. Тому у всьому світі держава здійснює значні інвестиції у розвиток освіти та професійної підготовки і надає гарантії для довгострокових інвестицій інших суб'єктів у цю сферу; застосовує податкові пільги та інші форми регулювання ринку з метою забезпечення розвитку пріоритетних спеціальностей, форм і методів підготовки спеціалістів, розвитку освіти в цілому, здійснює ліцензування, атестацію, іншим чином забезпечує і гарантує якість освітніх послуг. Завдання управління з формування якості трудових ресурсів полягає в наступному: визначення стратегії та пріоритетних напрямів розвитку професійної освіти з метою задоволення потреб народного господарства в працівниках певної професії та кваліфікації, що відповідають вимогам структурних змін в економіці та технічному рівню виробництва; організація підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації наявної робочої сили у зв'язку з їх перерозподілом між галузями, регіонами та підприємствами; підготовка працівників за новими перспективними професіями; розробка державних навчальних стандартів, збереження якості професійної освіти, що відповідає вимогам розвитку економіки; надання всім громадянам рівних можливостей у виборі та отриманні професії; виховання робітників нового типу, конкуренто-спроможних, активних у своїй діяльності. Основними рисами кваліфікації конкурентоспроможної робочої сили є: багатопрофільність; високий рівень загальної та технічної культури; динамізм. Багатопрофільна кваліфікація базується на розширенні профілю та суміщенні спеціальностей, що сприяє збільшенню продуктивності праці та творчому зростанню. Іншою особливістю кваліфікації є її інтелектуалізація. Сучасне виробництво не може працювати без високого загальноосвітнього і технічного рівня персоналу. Освіта, особливо професійна, спрямована на досягнення двох цілей: фундаментальної цілі – створення довготермінової основи формування інтелектуального персоналу суспільства, всебічного розкриття здібностей і гармонійного розвитку кожної особистості; забезпечення рівних можливостей всім членам суспільства; кон'юнктурної цілі – насичення в кожний момент ринку праці певною професійною та кваліфікаційною робочою силою, забезпечення кожної людини мінімумом знань для отримання роботи. Професійну освіту слід розглядати як необхідність підвищення загального технічного й професійного рівня трудового потенціалу, з одного боку, і забезпечення соціального захисту працівників – з другого. Створення безперервної освіти є обов'язком держави. Держава має взяти на себе функції професійної орієнтації, підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки вивільнених робітників. Визначаючи кадрову політику, держава забезпечує потребу суспільства в кваліфікованих кадрах для роботи в умовах прискореного розвитку та впровадження науково-технічного прогресу через систему професійно-технічної освіти.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Завдання управління з формування загальноосвітнього та професійного рівнів трудового потенціалу» з дисципліни «Управління трудовим потенціалом»
