Джерелом пропозиції праці є економічно-активне населення. Однак економічно-активне населення є частиною, певною структурною категорією усього населення. Розглянемо структуру населення і місце кожної категорії на ринку праці (рис. 1.4.15).
Населення, яке потребує працю
Сукупний ринок праці
Рис. 1.4.15. Схема поточного джерела пропозиції робочої сили. Прокоментуємо цю схему. Відокремимо всіх непрацездатних - Р, які за будь-яких умов не можуть пропонувати себе на ринку праці. Це діти до 16 років - Р1; хронічно хворі і інваліди, які повністю втратили працездатність – Р2; особи похилого віку, що втратили навіть залишкову працездатність - РЗ. Працездатне населення розподіляється ступенем своєї продуктивності. Не пропонують свою робочу силу жінки, які зайняті домогосподарством - S1, учні, студенти і курсанти денного навчання - S2; інші громадяни - S3, які не виходять на ринок праці або за рівнем свого добробуту, або з інших причин (добровільно безробітні, зайняті по догляду за дітьми і хворими, військовослужбовці). Після вилучення із загальної чисельності населення - N непродуктивної частини - Р + S, залишаються тільки ті, хто пропонує свою працю в межах регіону, країни або за кордоном -L-. Такі люди будуть зайнятими (Е) або безробітними (U). N-P-S=L; a L=E+U; (4.2 i 4.3), [7, c. 217]. Як підсумок з викладеного, слід визначити, що до економічно-активного населення або джерела пропонування робочої сили можуть входити не тільки працездатне населення працездатного віку, а й інваліди І і ІІ груп, котрі пропонують свою працю і пенсіонери, які не втратили залишкову працездатність, та підлітки з 15 років. Ми маємо багато прикладів, коли сліпі на спеціалізованих підприємствах виготовляють високоякісну електроарматуру, кроненкорку, кришки для консервування та багато іншого. Чимало користі можуть принести досвідчені люди пенсійного віку на тих робочих місцях, які відповідають їх залишковій працездатності. Зарахування бажаючих працювати інвалідів і пенсіонерів до економічно-активного населення це не тільки економічний або соціальний, а ще й значний моральний аспект як для суспільства, так і для цих людей. Таким чином суспільство дає можливість цим громадянам для самоствердження і відчуття своєї потреби. Для науково-обгрунтованих заходів державного регулювання зайнятості необхідно чітко уявити потоки економічно-активного населення, тобто вступ і вихід з найманої робочої сили. Найбільш вдало цю схему подає В.М. Петюх [6, с.с. 102-106]. Розглянемо за його схемою найбільш напружені потоки та зміни в русі за такими потоками на протязі економічного циклу (рис. 1.4.16).
наймана робоча сила Тимчасово не зайняті: - Особи, які втратили роботу - Тимчасово звільнені роботодавцями. - Звільнені за власним бажанням зайняті
- найняті вперше - повернулись на робочі місця
- Вийшли на пенсію - перестали шукати роботу - Тимчасово покинули роботу
Виходять на ринок праці: Виходять на ринок праці: - повторно; - повторно; - вперше. - вперше. Рис. 1.4.16. Потоки робочої сили на ринку праці
Пояснимо дану схему (рис. 1.4.16). Існує три шляхи виходу із зайнятої робочої сили: звільнення через зміни в організації виробництва й праці (ліквідація, реорганізація, перепрофілювання, зміна власника). Це категорія осіб, які втратили роботу; тимчасово звільнені з роботи. У такому випадку працівник має надію повернутись на ту ж роботу, а роботодавець вважає, що після певної перерви через зниження попиту на продукцію, знов зможе взяти; працівник з якихось причин звільнюється за власним бажанням, або через порушення дисципліни. Вийшовши з числа зайнятих будь-яким з наведених шляхів, працівники потрапляють в категорію не зайнятих, але, ставши на облік в органах державної служби зайнятості, не втрачають надії повернутись на робочі місця. Інший шлях – це вихід на пенсію, або поповнення контингенту економічно-неактивного населення. Якщо ж особа втрачає працездатність, то вона входить до складу непрацездатного населення. Частина тих, хто стає тимчасово незайнятим, не знайшовши роботи може вийти зі складу найманої робочої сили, знов таки поповнюючи економічно-неактивне населення. Можуть бути і інші варіанти як то: вступ до денного навчання, заснування своєї справи тощо. Потік вступу до найманої робочої сили має наступні складові: тимчасово незайняті повертаються на робочі місця; особи, які вперше шукають роботу, знаходять її і стають найманою робочою силою; особи, які повторно вступають до найманої робочої сили після тривалої перерви або зразу ж, або через категорію тимчасово незайнятих, зареєстрованих у службі зайнятості. Отже, реально поточна пропозиція робочої сили, з вузької точки зору, складається з чисельності тимчасово незайнятого населення, осіб, які вперше шукають роботу і тих, хто після тривалої перерви повторно вступає до найманої робочої сили. Для ефективного впливу на регулювання зайнятості важливо як найближче до реального спрогнозувати ці потоки як на короткотерміновий період, так і на середню та довготривалу перспективи.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Джерела пропозиції робочої сили» з дисципліни «Державне регулювання зайнятості»
