Концепція державної політики зайнятості залежить від того, яку модель ринку праці обрано країною. Від цього залежить і співвідношення витрат на активну та пасивну політику, систему соціального захисту і, головне, ступінь втручання держави у процеси, котрі відбуваються на національному ринку праці. Кожна країна має свою власну соціально-економічну стратегію. Ця стратегія враховує те, що її населення характеризується, притаманною лише їй ментальністю, рівнем освіти, культурним середовищем та традиціями. Відповідно до цього і обирається модель ринку праці. Виділяються три основні моделі. Їх узагальнення дано доктором економічних наук, професором Ради по вивченню продуктивних сил (РВПС) України Е.М. Лібановою [7, c.c. 323-325]. Патерналістська модель. Її головною ознакою є опікування праценосія працедавцем. Найбільш цілісно ця модель реалізована в Японії, де її фундаментом став “довічний” найм. Ця система передбачає гарантії зайнятості працюючим аж до пенсійного віку і зростання всіх виплат відповідно до стажу роботи. Така система передбачає підготовку і перепідготовку кадрів в самій організації. Організація, розраховуючи на тривале використання найманих працівників ( за 10 років 3-4 планові переміщення в межах фірми), зумовлює прагнення вирішувати проблеми надлишкової робочої сили не за рахунок звільнень, а за рахунок скорочення робочого часу, переводом за взаємною угодою на дочірні фірми тощо. Тривалість робочого часу в Японії найбільша серед розвинутих країн. Це своєрідна “платня” працівників роботодавцеві за переваги “довічного” найму. В даному випадку держава займається регулюванням зайнятості і соціального захисту населення в основному на макрорівні, забезпечуючи фірми і підприємства відповідаючими патерналістської концепції законами і державними нормативами. Соціал-демократична модель спирається на проведення активної політики на ринку праці. Еталоном її є ринок праці Швеції. Саме тут у 40-50х роках минулого століття Р.Мейзнером і Г.Реном було сформовано цю концепцію. Основні елементи шведської моделі слідуючі. Непрямі податки на товари та послуги, які перешкоджають швидкому зростанню попиту та інфляції, стимулюють банкрутство нерентабельних підприємств. Зростання прибутків стримується з метою уникнення інфляційної конкуренції між високо прибутковими підприємствами. Рівність оплати рівної праці поза залежністю від фінансового стану підприємства. Це примушує менш прибуткові підприємства скорочувати чисельність працівників або взагалі припиняти свою діяльність, а більш прибуткові - платити нижче можливого для них рівня. Сполучення низької інфляції та повної зайнятості в довгостроковій перспективі, зокрема за рахунок субсидій підприємства на утримання неконкурентоспроможних працівників чи надання їм робочого місця в державному секторі. Селективна державна підтримка зайнятості в неефективних сферах економіки, які забезпечують соціально-необхідні послуги. Шведська модель ефективно працювала 25 років – до середини 70-х років, коли різко зросла інфляція і збільшився національний борг. У 1991 році стався новий спад, що свідчить про необхідність вносити корективи в цю модель. До соціал-демократичної моделі можна також віднести ринки праці Німеччини, Франції, Австрії, Фінляндії. Ліберальна модель. Така модель притаманна США, Канаді, Австралії. Для неї характерні яскраво виражена децентралізація, яка пов’язана з федеральним устроєм країни і відповідного існування в кожному штаті власного законодавства щодо зайнятості і безробіття. Робоча сила в цих країнах відрізняється високим рівнем мобільності. Ліберальна модель є найбільш динамічною, тому що основою її є субсідарний тип соціально-трудових відносин, у якому все спрямовано на збереження у людини намагання до самовідповідальності і самореалізації. Професійна кар’єра пов’язана із зміною місця роботи, а при скороченні потреб у робочій силі роботодавці вдаються до звільнень, а не до переводу на режим неповної зайнятості. За оцінками, біля 10% працюючих у США, в тому числі від 20 до 40% молоді щорічно змінюють професію. Україна поки не має чітко вираженої моделі ринку праці. Це можна пояснити перехідним періодом. Але, враховуючи історичні особливості, менталітет народу, найбільш притаманна Україні може бути соціал-демократична модель.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Зайнятість в основних моделях ринку праці» з дисципліни «Державне регулювання зайнятості»
