Попит на гроші у національній економіці охоплює: 1) попит на гроші для операцій; 2) попит на гроші як активи. Попит на гроші для операцій, або операційний попит на гроші (попит на гроші для угод) — пов’язаний з обслуговуванням усіх ділових 310
Розділ 24. Грошово-кредитний ринок та монетарна політика
угод в економіці (рис 24.1). Кількість грошей, що потрібна для здійснення операцій у національній економіці, відображає кількісне рівняння обігу: MV = PY, де: M — кількість грошей в обігу; V — швидкість обігу грошей; P — рівень цін; Y — обсяг національного продукту в реальному вираженні. Із кількісного рівняння обігу випливає рівняння попиту на гроші:
Md де: Md — попит на гроші.
P Y , V (M/P)2 d
Відсоткова ставка, і
(M/P)1d kΔY
Реальні грошові залишки, М/Р Рис. 24.1. Операційний попит на гроші
Загальний попит на гроші для операцій відображає ту кількість грошей, яку економічні суб’єкти хотіли б мати для здійснення ділових операцій. В аналізі попиту на гроші для операцій здебільшого розглядають реальний попит на гроші (скоригований на інфляцію), який визначають на підставі їхньої купівельної спроможності. Інакше кажучи, кількість грошей можна виразити через кількість товарів і послуг, які можна за них купити. Кількість товарів і послуг, яку можна купити за певну номінальну кількість грошей, називають реальними грошовими залишками, або реальними грошовими запасами (М/Р). Реальні грошові залишки вимірюють купівельну спроможність грошової маси. Просту функцію попиту на гроші записують у вигляді рівняння:
,
де: (M/P)d — реальні грошові залишки; k = 1/V — величина, що обернена до швидкості обігу грошей, коефіцієнт k показує кількість грошей, якою люди хочуть володіти на кожну одиницю доходу. Отже, реальні грошові залишки, тобто реальний попит на гроші, перебувають у прямій залежності від ВВП (доходу). Якщо реальний ВВП зростає, то реальний попит на гроші також збільшується. Оскільки операційний попит на гроші залежить від рівня реального ВВП і не залежить від процентної ставки, його зображено у вигляді вертикальної 311
Частина ІІІ. Макроекономіка
лінії. Зі збільшенням реального ВВП на Y реальні грошові залишки зростуть на kY, a крива (M/P)1d переміститься вправо у положення (M/P)2d. Друга причина, через яку економічні суб’єкти хочуть володіти грішми, випливає з функції грошей як засобу нагромадження. У кожному суспільстві існують глибинні чинники, які спонукають фірми й домогосподарства нагромаджувати гроші. Для закупівлі капітальних благ та предметів споживання, вартість яких нерідко є дуже значною, потрібно попередньо відкладати кошти. Водночас гроші є одним із засобів за допомогою якого люди намагаються зберегти, примножити і, головне перемістити своє багатство з поточного періоду в майбутній. Кожна з різноманітних форм зберігання і переміщення у часі багатства має свої переваги та недоліки. Перевагою грошей є їхня ліквідність; гроші мають найвищу ліквідність з-поміж усіх активів. Вони є привабливим активом особливо тоді, коли відсутня інфляція і їхня купівельна спроможність залишається сталою. Недолік грошей як активів полягає в тому, що вони не приносять процента або приносять низький процент. Облігації ж приносять дохід у вигляді процента, і це є їхньою перевагою над грішми. Проте облігації мають слабини як актив: коли ціна облігації знижується, її власник зазнає збитків, якщо її доведеться продати до строку погашення. Попит на гроші як активи обернено пропорційний до процентної ставки. За низької процентної ставки населення надаватиме перевагу зберіганню великої кількості грошей як активів. Зі зростанням процентної ставки нагромаджувати значні суми грошей стає невигідно. Що вища процентна ставка, то більше потенційного доходу втрачає домогосподарство або фірма, які нагромаджують гроші. Тому зі зміною процентних ставок економічні суб’єкти перерозподіляють портфель активів, змінюють його структуру. Зокрема, з підвищенням процентних ставок зменшуються залишки грошей і збільшуються запаси придбаних облігацій:
і (відсотковий доход) (ціна облігацій) 100% . Функція попиту на гроші як активи відображає обернену залежність між величиною попиту на реальні грошові залишки та динамікою номінальної процентної ставки: M / Pd L(i) (рис. 24.2).
Відсоткова ставка, і
L(i)
Реальні грошові залишки, М/Р Рис. 24.2. Попит на гроші як активи
312
Розділ 24. Грошово-кредитний ринок та монетарна політика
Реальну альтернативну вартість нагромадження грошей визначає реальна відсоткова ставка ®, яка скоригована на рівень інфляції, якщо е — очікуваний темп інфляції, то:
M / Pd
L(r e ) .
Сукупний попит на гроші — це загальна кількість грошей, якою економічні суб’єкти хочуть володіти для здійснення ділових операцій та нагромаджувати у вигляді активів: (M/P)d = L(I, Y).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Попит на гроші» з дисципліни «Економічна теорія»
