Ринок грошей — це ринок на якому економічні суб’єкти купують необхідні їм ліквідні засоби, виписуючи на себе або пускаючи в обіг короткострокові зобов’язання, тобто банкноти. Кредитний ринок (або ринок позичкового капіталу) — це ринок, що забезпечує рух фінансових засобів від тих, хто заощаджує, до тих, хто інвестує. Ринок позичкового капіталу відрізняється тим, що зобов’язання, які знаходяться в обігу, є довгостроковими. Гроші — це загальновизнаний засіб платежу за товари та послуги. В умовах сучасного ринку грошовий обіг складається з готівкових і безготівкових грошей. Готівкові гроші — це паперові гроші (банкноти) і монети. Монети чеканяться, як правило, казначейством і вводяться в обіг центральним банком. Банкноти початково випускалися всіма банками як векселі. Згодом вони набули сили національних грошей. Їх емісію здійснює тільки центральний банк. Безготівкові гроші — це записи на банківських рахунках і внески в комерційних банках. Вони називаються банківськими грошима. В розвинутих країнах світу переважна частка всіх грошей припадає на банківські гроші. До них відносяться банківські депозити (поточні та термінові рахунки), чеки та кредитні картки. Вся сукупність готівкових та безготівкових грошей складає грошову масу. Вона є структуризованою величиною і складається з декількох грошових агрегатів. Для здійснення ділових операцій в розвинутій ринковій економіці нині найчастіше використовують безстрокові вклади, які дають змогу виписувати чеки. Чек — це наказ банку, виписаний власником вкладу про видання зі свого рахунку грошей особі, зазначеній у чеку. Чек має бути індосований (підписаний на зворотній стороні) особою, що отримує за ним гроші. особа, яка виписала чек, відтак отримує його корінець як завірену квитанцію, що підтверджує виконання зобов’язання. Грошовий агрегат — це сукупність грошових засобів у визначеній конкретній формі, поєднаних особливими якісними ознаками в окремий елемент грошової маси. Склад і структура грошової маси визначається рівнем розвитку і характером грошового ринку в кожній країні, а також особливостями монетарної політики, яку проводить Центральний банк. Так, в Україні НБУ визначає чотири агрегати грошової маси — М0, М1, М2, М3. Агрегат М0 складається з готівкових грошей поза банками. Агрегат М2 — це гроші в широкому розумінні, іноді їх називають «гроші в активах» або «майже гроші». «Квазігроші» (М2 — М1) — це негрошові ліквідні активи, які не функціонують безпосередньо як засоби платежу, але можуть швидко і без значних фінансових втрат перетворюватися в готівкові гроші або трансакційні депозити (вклади до запитання). Агрегат М3 = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків. Інакше виглядає структура грошової маси розвинених країн, де залежно від ступеня ліквідності виділяють такі показники грошової маси: Основу всієї грошової 309
Частина ІІІ. Макроекономіка
маси країни становлять гроші високої ефективності — банкноти, монети та депозити комерційних банків у центральному банку, тому їх називають грошовою базою. Загальний розмір грошової бази країни в кожний даний момент можна визначити за балансом Центрального банку. Грошовий ринок — це ринок, на якому економічні суб’єкти купують необхідні їм ліквідні засоби, виписуючи на себе або пускаючи в обіг короткострокові зобов’язання, тобто банкноти. Кредитний ринок (або ринок позичкового капіталу) — це ринок, що забезпечує рух фінансових засобів від тих, хто заощаджує до тих, хто інвестує. Ринок позичкового капіталу відрізняється тим, що зобов’язання, які знаходяться в обігу, є довгостроковими. Ці два ринки перетинаються і утворюють грошово-кредитний ринок, який перерозподіляє грошову масу між окремими економічними суб’єктами з метою її використання на поточні і довгострокові потреби. М1 (гроші для операцій)
=
Банкноти, білонні монети, що перебувають в обігу поза банками
+
Поточні (чекові) рахунки: безстрокові та інші чекові депозити
М2 (гроші в широкому розумінні)
=
М1
+
Заощадження і строкові депозити (внески) у комерційних банках
М3
=
М2
+
Внески в спеціалізованих установах, особливі види нагромаджень
L
= =
М3
+ +
Інші ліквідні активи (короткострокові до трьох місяців державні цінні папери та інші) Закладні, облігації та інші аналогічні кредитні інструменти
D
L
Відсоткова ставка — це плата за право користуватися грошовими коштами. Інакше кажучи, це вартість позички, або ціна, яку потрібно заплатити за користування грішми. Номінальна відсоткова ставка — це ставка, яка не скоригована на інфляцію. Це альтернативна вартість нагромадження грошей, тобто те, від чого відмовляються, володіючи грішми, а не облігаціями. Реальна відсоткова ставка характеризує зміну купівельної спроможності певної суми грошей внаслідок інфляційних процесів: r = i — , де: r — реальна відсоткова ставка; i — номінальна відсоткова ставка; — темп інфляції.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Грошово-кредитний ринок та грошові агрегати» з дисципліни «Економічна теорія»
