Кожна фірма, в умовах будь-якої ринкової структури, завжди вирішує для себе два важливих питання: 1. Чи потрібно їй взагалі залишатися в даній галузі та виробляти продукцію, або ж припинити існування? 2. Якщо залишатися в галузі, то, у якому обсязі виробляти товари або послуги. Бажання припинити виробництво або ліквідувати підприємство виникає в підприємця коли загальні витрати перевищують валовий дохід (ТC > ТR). Однак, ухвалюючи рішення щодо ліквідації підприємства, підприємець повинен мати на увазі, що при повному припиненні виробництва його витрати будуть дорівнюють постійним витратам (він повинен буде розрахуватися по всіх своїх зобов’язаннях — орендна плата, кредит тощо). Тому, якщо додаткове використання змінних ресурсів дозволяє виробити такий обсяг продукції, виручка від продажу яко190
Розділ 15. Ринок досконалої конкуренції
го покриває всі змінні витрати (ТR > VС) і хоча б частину постійних витрат, то підприємцеві потрібно продовжувати виробництво. Підприємство повинне ліквідуватися, якщо валовий дохід від продажу будьякого обсягу його продукції не перевершує величину змінних витрат виробництва цієї кількості товарів і послуг, тобто ТR < VС. Якщо ж обидві частини розділити на величину обсягу виробництва Q, то підприємство повинне припинити виробництво, якщо ціна товару не перевершує середніх змінних витрат, тобто Р < АVС. Якщо фірма ухвалює рішення щодо продовження виробництва, то вона повинна визначити, в якому обсязі випускати продукцію. Рівноважним є такий обсяг виробництва, за яким прибуток фірми максимальний. Для визначення рівноважного обсягу виробництва застосовують два підходи. Перший підхід. Порівняння валового доходу і валових витрат. Максимальний прибуток може бути отриманий за такого обсягу виробництва продукції, за яким валовий дохід перевищує валові витрати на максимальну величину (рис. 15.2).
TR, TC
TC прибуток
B
TR збитки
A
збитки
QA
QE
QB
Q
Рис. 15.2. Вибір оптимального обсягу виробництва шляхом порівняння валового доходу і валових витрат
На рис. 15.2 крива валового доходу конкурентної фірми (TR) зображена прямою, що проходить через початок координат. Її нахил визначається ціною продукту. Крива валових витрат (ТС) перетинає криву TR у точках А і В. Відповідно, за обсягу QА та QВ прибуток фірми дорівнює нулю. Якщо обсяг виробництва менше ніж QА, або більше ніж QВ, то витрати перевищують дохід і фірма зазнає збитки. Якщо обсяг виробництва знаходиться в інтервалі від QА до QВ, тобто крива ТR розташована вище кривої ТС, фірма отримує прибутки. Однак, лише в точці QЕ, цей прибуток буде максимальним, тому що виручка перевищує витрати на найбільшу величину (сама велика відстань між кривими TR і ТС). Другий підхід. Порівняння граничного доходу та граничних витрат. Максимальний прибуток може бути отриманий при такому обсязі виробництва продукції, за яким граничний дохід дорівнює граничним витратам (рис.15.3). Отже, лише в точці QЕ фірма отримує максимальний прибуток, а МR = МС. Як тільки приріст витрат починає перевищувати приріст виторгу, фірма припиняє виробляти додаткову продукцію. У цьому полягає правило максимізації прибутку. 191
Частина ІІ. Мікроекономіка
Р
МС
МR
QЕ
Q
Рис. 15.3. Вибір оптимального обсягу виробництва шляхом порівняння граничного доходу і граничних витрат
Таким чином, головною умовою для фірми, що прагне максимізувати прибуток, є рівність граничного доходу і граничних витрат: МR = МС. Для фірми, що функціонує в умовах досконалої конкуренції правило максимізації прибутку може бути записане як МR = МС = Р.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Правило максимізації прибутку» з дисципліни «Економічна теорія»
