Землеустрій - сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюють під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил (Закон України «Про землеустрій»). Види робіт із землеустрою - обстежувальні, пошукові, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-пошукові роботи, що виконують з метою складання документації із землеустрою. Діяльність у сфері землеустрою - наукова, технічна, виробнича та управлінська діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, що здійснюється під час землеустрою. Документація із землеустрою - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали цім іеження та розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів щодо заходів із землеустрою відносять передбачені документацією із ігмисустрою роботи щодо раціонального використання та охорони земель, формування та організації території об'єкта землеустрою з урахуванням їх цільового призначення, обмежень у використанні та обмежень (обтяжень) правами ш і них осіб (земельних сервітутів), збереження та підвищення родючості грунтів. Проект землеустрою - сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обгрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачено здійснити протягом 5-10 і більше років. Землеустрій забезпечує: • реалізацію державної політики щодо використання та охорони земель, здійснення земельної реформи, вдосконалення земельних відносин, наукове обгрунтування розподілу земель за цільовим призначенням з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, формування раціональної системи землеволодіння та землекористування, створення екологічно сталих агроландшафтів тощо; надання інформації для правового, економічного, екологічного та містобудівного механізмів регулювання земельних відносин на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях шляхом встановлення особливого режиму та умов використання й охорони земель; встановлення та закріплення на місцевості меж адміністративно- територіальних утворень, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико- культурного призначення, меж земельних ділянок власників та землекористувачів; прогнозування, планування та організацію раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному та господарському рівнях; організацію території сільськогосподарських підприємств, установ і організацій для створення просторових умов для еколого-економічної оптимізації використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, удосконалення структури та розміщення земельних угідь, посівних площ, системи сівозміни, сінокосо- і пасовищезміни; розробку та здійснення системи заходів із землеустрою для збереження природних ландшафтів, відновлення та підвищення родючості грунтів, рекультивації порушених земель й землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення, закислення, заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами та хімічними речовинами тощо, консервації деградованих і малопродуктивних земель, запобігання іншим негативним явищам; організацію території підприємств, установ й організацій для створення умов сталого землекористування та встановлення обмежень і обтяжень (земельних сервітутів) у використанні та охороні земель несільськогосподарського призначення; отримання інформації щодо кількості та якості земель, їх стану та інших даних, необхідних для ведення державного земельного кадастру, моніторингу земель, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Система землеустрою містить: а) законодавчо визначену діяльність у сфері землеустрою; б) органи, що здійснюють державне регулювання у сфері землеустрою; в) організацію, регулювання та управління у сфері землеустрою; г) здійснення землеустрою на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях; г) державний та самоврядний контроль за здійсненням землеустрою; д) наукове, кадрове та фінансове забезпечення землеустрою; є) суб'єкти та об'єкти землеустрою. Суб'єктами землеустрою є: органи державної влади та органи місцевого самоврядування; юридичні та фізичні особи, які здійснюють землеустрій; землевласники та землекористувачі. Землеустрій базується на таких принципах: дотримання законності; забезпечення науково обгрунтованого розподілу земельних ресурсів між галузями економіки для раціонального розміщення продуктивних сил, комплексного економічного й соціального розвитку регіонів, формування сприятливого навколишнього природного середовища; організації використання та охорони земель із врахуванням конкретних зональних умов, узгодженості екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства, які забезпечують високу економічну та соціальну ефективність виробництва, екологічну збалансованість й стабільність довкілля та агроландшафтів; створення умов для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами їх конституційних прав на землю; забезпечення пріоритету сільськогосподарського землеволодіння та землекористування; забезпечення пріоритету вимог екологічної безпеки, охорони земельних ресурсів і відтворення родючості грунтів, продуктивності земель сільськогосподарського призначення відновлення режиму природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Правову основу зелілеустрою становлять Конституція, Земельний кодекс України, Закони України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність", "Про планування і забудову територій", «Про землеустрій» та інші нормативно-правові акти. Регулювання у сфері землеустрою здійснюють Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у межах повноважень, встановлених законом. До повноважень цих органів у сфері землеустрою належать: визначення засад державної політики у галузі використання та охорони земель; затвердження документації із землеустрою щодо визначення та встановлення державного кордону України; затвердження загальнодержавних програм щодо використання та охорони земель; координація діяльності органів виконавчої влади з питань землеустрою; організація здійснення державного контролю при проведенні землеустрою; розроблення, затвердження та участь у реалізації республіканських програм використання та охорони земель, підвищення родючості грунтів відповідно до загальнодержавних програм; інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону. Землеустрій проводять в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі: • розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель; встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою, зокрема визначення та встановлення на місцевості державного кордону України; надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок; встановлення меж земель, обмежених у використанні та обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути); організації нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою; виявлення порушених земель й земель, що зазнають впливу негативних процесів, та проведення заходів щодо їх відновлення чи консервації, рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, ущільнення, забруднення промисловими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель. Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов'язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, зокрема орендарями. Власники землі, землекористувачі й орендарі, під час здійснення землеустрою зобов'язані забезпечити доступ розробникам документації із землеустрою до своїх земельних ділянок, що підлягають землеустрою. Організацію та планування землеустрою на загальнодержавному й місцевому рівнях здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, встановлених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами. Землеустрій здійснюють на підставі: рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; судових рішень. Державні стандарти, норми і правила у сфері землеустрою установлюють комплекс якісних та кількісних показників, параметрів, що регламентують розробку та реалізацію документації із землеустрою з урахуванням екологічних, економічних, соціальних, природно-кліматичних та інших умов. Державні стандарти, норми і правила у сфері землеустрою розробляють й затверджують в установленому законом порядку. Документацію із землеустрою розробляють у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації. Виділяють такі види документації із землеустрою: загальнодержавні й регіональні (республіканські) програми використання та охорони земель; схеми землеустрою й техніко-економічні обгрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень; проекти землеустрою щодо встановлення та зміни меж адміністративно- територіальних утворень; проекти землеустрою щодо організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; проекти землеустрою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад і проекти розмежування земель державної та комунальної власності населених пунктів; проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь та землекористувань; проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь; проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів; робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами, покращання сільськогосподарських земель, підвищення родючості грунтів; технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки; технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку; • спеціальні тематичні карти і атласи стану земель та їх використання. Законами України та іншими нормативно-правовими актами можуть установлюватися інші види документації із землеустрою. Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентє відповідна нормативно-технічна документація з питань здійснення землеустрою. Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, органи місцевого самоврядування, землевласники й землекористувачі. Розробниками документації із землеустрою є юридичні та фізичні особи, які тримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону. Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулює шконодавство України та договір. Замовники документації із землеустрою мають право: доручати розробникам виконання робіт із землеустрою; встановлювати наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою; • визначати строк виконання робіт і порядок розгляду документації із землеустрою; • визначати за погодженням із розробником документації вартість робіт із землеустрою та порядок їх оплати; виступати власником документації із землеустрою; проводити індексацію вартості виконаних робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом; здійснювати контроль за виконанням робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом. Замовники документації із землеустрою за рахунок власних коштів мають право на вибір розробника та укладання з ним договору, якщо інше не передбачено законодавством України. Замовники документації із землеустрою зобов'язані: виконувати всі умови договору, а в разі невиконання або неналежного . виконання нести відповідальність, передбачену договором і законом; надавати вихідну документацію, необхідну для виконання робіт із землеустрою; проводити відповідно до закону на конкурсній основі відбір розробників документації із землеустрою, що розробляється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; прийняти виконані роботи та оплатити їх. Розробники документації із землеустрою мають право: виконувати роботи із складання документації із землеустрою; погоджувати із замовником наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою, строк виконання робіт, їх вартість та порядок оплати; вимагати індексації вартості виконаних робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом; авторства на створену ними документацію із землеустрою; здійснювати авторський нагляд за реалізацією заходів, передбачених документацією із землеустрою; вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням документації із землеустрою і призводять до нецільового використання земель та їх псування; вносити пропозиції щодо оновлення застарілої або розробки нової документації із землеустрою. Розробники документації із землеустрою зобов'язані: дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил під час здійснення землеустрою; інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою; виконувати всі умови договору. Земельно-оціночні роботи під час здійснення землеустрою виконуються для визначення якісних характеристик, економічної цінності та вартості земель. Оцінку земель проводять для порівняльного аналізу та прогнозу ефективності використання землі як природного ресурсу та основного засобу виробництва, а також під час здійснення цивільно-правових угод, для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва, справляння державного мита тощо. Залежно від призначення оцінки земель проводиться економічна та грошова оцінка земель за методиками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Природно-сільськогосподарське районування земель під час здійснення землеустрою провадиться для обліку та відображення положення земель з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур у єдиній системі класифікації. Природно-сільськогосподарське районування земель під час здійснення землеустрою є основою для проведення оцінки земель, розробки схем і проектів використання та охорони земель. Технічне забезпечення землеустрою базується на використанні засобів обчислювальної та інформаційної техніки, технічних засобів для виконання геодезичних та інших робіт. Технологічне забезпечення землеустрою базується на використанні сучасних інформаційних технологій та систем для збору, ведення, контролю, накопичення, зберігання, поновлення, пошуку, перетворення, переробки, відображення, видачі й передачі даних. Основою інформаційною забезпечення землеустрою є автоматизовані системи, призначені для обробки даних земельно-кадастрових, топографо-геодезичних та інших зйомок і дистанційного зондування, ведення земельної статистики, прогнозування, планування, проектування, картографування, організаційного управління. Консалтингові послуги з питань землеустрою передбачають: консультування власників землі та землекористувачів щодо раціонального використання та охорони земель; надання інформації про результати досліджень щодо використання та охорони земель, запровадження та здійснення природоохоронних заходів тощо; надання інформаційних послуг з питань земельного законодавства, здійснення цивільно-правових угод, оцінки земель, оподаткування, оренди та інших послуг щодо земельних ділянок; надання сільськогосподарським товаровиробникам і громадянам практичної допомоги щодо складання бізнес-планів. Консалтингові послуги землевласникам та землекористувачам надають юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми господарювання та форми власності й фізичні особи, які здійснюють господарську діяльність у сфері землеустрою. Загальнодержавні та регіональні програми використання та охорони земель розробляють для розвитку програм економічного, науково-технічного та соціального розвитку України й охорони довкілля. Загальнодержавні та регіональні програми використання та охорони земель визначають склад й обсяги першочергових і перспективних заходів з використання та охорони земель, а також обсяги й джерела ресурсного забезпечення їх реалізації. Порядок розробки загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель встановлює Кабінет Міністрів України. Схеми землеустрою та техніко-економічні обгрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень розробляють для визначення перспективи щодо використання та охорони земель, для підготовки обгрунтованих пропозицій у галузі земельних відносин, організації раціонального використання та охорони земель, перерозподілу земель з урахуванням потреби сільського, лісового та водного господарств, розвитку сіл, селищ, міст, територій оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення тощо. Строки реалізації заходів, визначених схемою землеустрою та техніко-економічними обгрунтуваннями використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, залежать від поставлених завдань, але не можуть бути меншими 10-15 років. Врахування державних інтересів під час здійснення землеустрою на місцевому рівні полягає у виконанні заходів, передбачених загальнодержавними програмами щодо використання та охорони земель, схемами землеустрою та техніко-економічного обгрунтування використання та охорони земель, проведення державної експертизи й здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Врахування громадських інтересів при здійсненні землеустрою на місцевому рівні полягає у прогнозуванні та забезпеченні комплексного розвитку соціальної та інженерної інфраструктури території. Врахування приватних інтересів під час здійснення землеустрою на місцевому рівні полягає в забезпеченні фізичним та юридичним особам рівних можливостей набуття у власність або користування, зокрема на умовах оренди, земельних ділянок і в захисті їх прав на землю. Державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою та дотриманням вимог, установлених законами України та іншими нормативно-правовими актами у процесі розробки документації із землеустрою, здійснюють уповноважені органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Фінансування робіт із землеустрою здійснюють за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів юридичних осіб, громадян та інших джерел, не заборонених законом. За рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, що визначається Кабінетом Міністром України, фінансують: підготовку документації із землеустрою щодо визначення та встановлення державного кордону України; розробку загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель; • розробку проектів законів України, інших нормативно-правових актів з питань землеустрою; • науково-дослідні роботи та фундаментальні дослідження у сфері землеустрою загальнодержавного значення; • проекти землеустрою щодо організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність;. • здійснення землеустрою на землях державної власності. На землях комунальної власності за рахунок коштів місцевих бюджетів фінансуються роботи із землеустрою щодо встановлення меж адміністративно-територіальних утворень, складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, інвентаризації земель. Роботи із землеустрою можуть фінансуватися відповідно до укладених договорів за рахунок коштів громадян, юридичних осіб та інших джерел, не заборонених законом.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Основи землеустрою в Україні» з дисципліни «Нерухомість в Україні»
