Надійність іпотечних банків і, відповідно, захищеність утримувачів іпотечних цінних паперів значною мірою визначається трьома основоположними принципами, на яких базується діяльність цих фінансово-кредитних установ. Це: 170 170
Надійність іпотечних банків принцип спеціалізації; принцип конгруенції; принцип покриття.
Принцип спеціалізації. При вивченні питання 3.1.2 зазначалося, що поле діяльності іпотечних банків обмежене лише її видами з низьким рівнем ризику. Обмежена кількість видів операцій, які здійснюються іпотечним банком, сприяє високій ефективності його роботи і дає можливість зменшити чисельність персоналу, а отже і матеріально-грошові витрати, порівняно з універсальними банками. Спеціалізація іпотечних банків таким чином сприяє підвищенню економічної ефективності і, відповідно, зниженню ризику банкрутства. Принцип конгруенції. Полягає в обов’язковому співвіднесенні вимог іпотечного банку до своїх позичальників із його зобов’язаннями щодо утримувачів іпотечних цінних паперів. Так, § 6 німецького Закону про іпотечні банки (ЗІБ) визначає, що загальна номінальна вартість випущених іпотечним банком закладних листів повинна покриватися іпотеками щонайменше такої самої вартості, а зобов’язання банку щодо виплати відсотків утримувачам закладних листів мають покриватися як мінімум такими самими відсотковими доходами від наданих іпотечних кредитів. Ці обставини й визначають поняття конгруенція покриття (забезпечення). Згідно з § 9 ЗІБ закладні листи дозволяється випускати лише в тому разі, якщо термін їхньої дії не набагато перевищує термін дії договорів іпотечного кредитування. Це так звана конгруенція обігу. Саме тому утримувач закладних листів не має права на їх дострокове погашення (§ 8 ЗІБ), адже таке право зробило б неможливою конгруенцію обігу. Окрім того, існують обмеження щодо обсягів випуску закладних листів (§ 7 ЗІБ), відповідно до яких загальна вартість випущених в обіг іпотечним банком закладних листів не може перевищувати величину його власного (гарантійного) капіталу більш ніж у 60 разів. Принцип покриття. Означає, що іпотечний банк обов’язково повинен мати капітал, достатній для покриття вартості іпотечних цінних паперів. Утримувачам іпотечних цінних паперів у разі банкрутства іпотечного банку гарантоване першочергове задоволення їхніх вимог за рахунок цих коштів. Таким капіталом є насамперед вартість заставленого іпотечному банку нерухомого майна. Лише частина цієї вартості 171 171
Модуль 3. Особливості діяльності іпотечних банків
може використовуватися для покриття іпотечних паперів (наприклад, в Німеччині, Польщі, Словаччині та Угорщині — 60 %, Чехії — 70 %). Для швидкого отримання у будь-який момент інформації про іпотеки, які є покриттям емітованих цінних паперів, банк заносить дані про ці іпотеки у спеціальний реєстр (іпотечний реєстр). Згідно з німецьким правом факт занесення іпотеки в цей реєстр підтверджує факт поширення на іпотеку особливих прав утримувачів закладних листів. До певної межі звичайне покриття може замінюватись іншими цінностями, визначеними законодавством — вимогами до центрального банку, державними цінними паперами, державними гарантіями.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Принципи діяльності іпотечних банків» з дисципліни «Іпотечне кредитування»
