будівельно-монтажних робіт розуміють питому вагу окремих статей витрат у загальній собівартості виконаних робіт. При підвищенні рівня індустріалізації будівництва, вдосконаленні управління будівельним виробництвом зростає питома вага витрат на матеріали, будівельні деталі та конструкції, а також на експлуатацію будівельних машин і механізмів й одночасно зменшуються витрати на заробітну плату та загальновиробничі витрати. Такі зміни свідчать про зниження трудомісткості та збільшення матеріаломісткості виконаних робіт і у підсумку призводять до зменшення витрат на виконання будівельно-монтажних робіт. Структура виробничої собівартості у кожному окремому випадку різна і залежить від галузевої та технологічної спеціалізації будівельних організацій. Структуру фактичної собівартості аналізують шляхом її порівняння з плановою та базовою. Аналіз структури собівартості за калькуляційними статтями дає змогу виявити резерви подальшого її зниження (табл. 6.2).
212
Таблиця 6.2 Оцінка динаміки структури будівельно-монтажних робіт підрядної будівельної організації Відхилення від Питома вага витрат фактичної собівартості, % структури, % Статті витрат За Базовий Фактич плано Базової Планової рік но м Прямі витрати 83,9 84,1 84,3 +0,4 +0,2 у тому числі 53,0 53,8 54,1 +1,1 +0,3 прямі матеріальні витрати прямі витрати на оплату 18,0 17,6 17,3 -0,7 -0,3 праці відрахування на 5,2 5,0 4,9 -0,3 -0,1 соціальні заходи витрати на 6,5 6,8 7,1 +0,6 +0,3 експлуатацію будівельних машин і механізмів інші прямі витрати 1,2 0,9 0,9 -0,3 Загальновиробничі 16,1 15,9 15,7 -0,4 -0,2 витрати 100 100 100 Усього Наведені у табл. 6.2 дані свідчать про поліпшення структури собівартості у звітному році порівняно з базовою (плановою). Будівельна організація забезпечила економію живої праці шляхом підвищення рівня індустріалізації будівництва. В результаті витрати на матеріали збільшилися порівняно з базовим роком і планом відповідно на 1,1 і 0,3% при зменшенні прямих витрат на оплату праці відповідно на 0,7 і 0,3%. Скоротилася питома вага загальновиробничих витрат у фактичній собівартості виконаних робіт порівняно з планом і базовим роком. Затрати на експлуатацію будівельних машин і механізмів у звітному році підвищилися відносно базового року на 0,6
213
і плану 0,3%, що зумовлено підвищенням рівня механізації окремих виробничих процесів, яке компенсоване економією витрат на оплату праці. Крім фактичної та планової (базової) структури собівартості будівельномонтажних робіт доцільно аналізувати динаміку структури витрат у відсотках до вартості виконаних робіт за договірними цінами, що дає змогу простежити тенденцію зміни тієї чи іншої статті витрат. Аналіз собівартості за калькуляційними статтями витрат здійснюють шляхом зіставлення фактичних витрат з плановими як у цілому за підсумком, так і за кожною статтею окремо з визначенням величини відхилення. Таке зіставлення дає змогу визначити відхилення від плану (базового значення) як в абсолютній сумі, так і у відсотках, встановити вплив змін за кожною статтею на кінцевий результат, виявити резерви зниження собівартості (табл. 6.3). Таблиця 6.3 Оцінка дотримання планової собівартості за статтями витрат у будівельній організації за звітний рік Собівартість тис. грн. Відхилення від планової собівартості тис. грн % Частка зниження витрат кожної статті у загальному зниженні собівартості
Статті витрат планова фактична
Прямі витрати у тому числі прямі матеріальні витрати прямі витрати на оплату праці відрахування на соціальні заходи витрати на експлуатацію будівельних машин і механізмів інші прямі витрати Загальновиробничі витрати Усього
23158 14843 4856 1380
22834 14654 4686 1327
-324 -189 -170 -53
-1,39 -1,27 -3,50 -0,04
64,4 37,6 33,8 10,6
1876 203 4432 27590
1923 244 4253 27087
+47 +41 -179 -503
+2,5 +2,02 -4,03 -1,82
+9,3 +8,1 35,6 100
214
Для більш повної оцінки виконання плану за статтями собівартості визначають частку участі кожної з них у загальному зниженні собівартості (табл. 6.3). У наведеному прикладі економія відносно планової собівартості у цілому по організації становила 503 тис.грн., або 1,82%. Вона утворилася за рахунок економії матеріалів на 189 тис.грн., витрат на оплату праці на 170 тис.грн. і загальновиробничих витрат на 179 тис.грн. Водночас допущено перевищення планових витрат по статті „Витрати на експлуатацію будівельних машин і механізмів‖ на 47 тис.грн., що призвело до збільшення фактичних витрат з цієї статті на 2,5% . Далі аналіз собівартості поглиблюють шляхом розрахунку окремих факторів, які впливають на кожну статтю. Для цього рекомендується здійснити розрахунки до плану технічного розвитку та використання досягнень науки та техніки, в яких визначено вплив окремих факторів на рівень витрат за статтями. Окремі з цих факторів можуть впливати на декілька статей одночасно (наприклад, підвищення рівня індустріалізації будівництва, вдосконалення організації та технології будівельного виробництва, зміна структури робіт тощо). Аналіз матеріальних витрат. У загальних витратах на виконання будівельно-монтажних робіт найбільша частка припадає на матеріали, конструкції та деталі (52 – 60%). В умовах прискорення науково-технічного прогресу питома вага цих витрат у собівартості зростає. Фактори, що сприяють підвищенню або зниженню рівня витрат за рахунок матеріалів, які витрачаються на будівництво, можна поділити на три основні групи: фактор ―норм‖, фактор ―цін‖ і транспортний фактор. Вплив на собівартість фактора „норм‖ визначається шляхом зіставлення фактичного витрачання кожного виду матеріалів з виробничими нормами у розрахунку на виконаний обсяг робіт. Для цього перевіряють дотримання норм витрачання матеріалів, причини відхилень фактичних витрат від нормативних.
215
При аналізі кількісного витрачання матеріалів необхідно ознайомитися з порядком обліку матеріалів, що надходять на об’єкти, з актами інвентаризації, зберігання, відпуску їх зі складу, з організацією приймання інертних матеріалів (щебеню, гравію, піску, цементу). Перевитрати матеріалів, якщо вони необґрунтовані, повинні відшкодовуватися за рахунок винних у встановленому законодавством порядку. У ході аналізу ретельно перевіряють витрачання матеріалів у тих будівельних підрозділах, де списання матеріалів здійснюється строго за нормами. Вплив на собівартість будівельно-монтажних робіт фактора ―норм‖ розраховують за формулою ДC м 1
n i 1
М
фі
Q Н Ц , фі мі вмі
(6.1)
де Мфі – фактична витрата і-го виду матеріалів на виконаний обсяг робіт, грн.; Q – фактичний обсяг і-го виду виконаних робіт у натуральних фі
одиницях; Н Ц мі
– норма витрат і-го виду матеріалів на одиницю робіт; – облікова ціна і-го виду матеріалів.
вмі
Причинами перевитрат матеріалів можуть бути: 1) понаднормативні втрати внаслідок порушення умов перевезень і правил складування, витрати на доведення неякісних виробів, що надійшли на будівельні майданчики; 2) списання матеріалів на виправлення браку та переробки; 3) порушення умов і контролю приймання та відпуску матеріалів, використання на місцях виробів більших (нестандартних) розмірів, незадовільна якість матеріалів, недосконалість організації обліку при переміщенні матеріалів тощо. Відхилення фактичної собівартості матеріалів від планової за рахунок фактора ―цін‖ обчислюють за формулою
216
ДС м 2
n i 1
Цм фі
ф Цм НмQ , пі фі i
(6.2)
м м де Ц фі ,Ц пі – відповідно фактична та планово-розрахункова ціна і-го
виду матеріального ресурсу. Водночас розрахунки впливу названих факторів на собівартість робіт можна здійснювати укрупненим методом за такими формулами а) вплив фактора ―норм‖ м ΔC3 У б( П ) 1 м 100
ΔН 100
мі
,
(6.3)
б) вплив фактора ―цін‖ м C4 У б( П ) 1 м 100 Ц 100 мі ,
(6.4)
де У б(П) – фактичний рівень витрат на матеріали в попередньому році м (або планово-розрахунковий) у відсотках до вартості виконаних робіт за договірними цінами; Н мі
– середнє значення зміни норм витрачання і-го виду матеріалів на
одиницю робіт в аналізованому періоді, у відсотках; Ц мі
– те ж цін.
Важливий фактор скорочення витрат на матеріали – зниження питомої ваги транспортних витрат, частка яких у матеріальних витратах становить 1520%. Аналізу транспортних витрат повинно передувати визначення їх рівня у відсотках до обсягу робіт, виконаних власними силами будівельної організації за кварталами року у розрізі дільниць порівняно з лімітами, які рекомендується встановлювати в оперативно-виробничих планах. Під час аналізу доцільно вивчити можливості зниження транспортних витрат за рахунок: 1) раціонального вибору засобів транспортування та механізації вантажно-розвантажувальних робіт; 2) централізації автоперевезень, збільшення транзитної форми постачання, чіткого лімітування
217
автотранспортних перевезень; 4)
витрат
відповідно
до
норм,
технологічних
карт
і
раціональних схем перевезень; 3) ліквідації приписок вантажів і відстаней своєчасного пред’явлення претензій транспортним господарствам за порушення термінів перевезень тощо. У ході аналізу виявляють причини заміни конструкцій та виробів, передбачених проектом, дорожчими. Ця заміна може мати місце лише за умов погодження із замовником і можливості оплати такого подорожчання. Якщо заміна відбулася з вини постачальників, то на суму подорожчання слід пред’явити постачальнику претензію та домогтися її оплати. Рівень матеріальних витрат суттєво залежить від фактичної собівартості продукції та послуг другорядних виробництв. Вплив на матеріальні витрати зміни собівартості продукції другорядних виробництв визначають за формулою ДCм 5
Сп.в. Сп.в. N п.в. , п ф мі
(6.5)
п.в. п.в. де Сп ,Сф – планова та фактична собівартість продукції другорядних
виробництв; N п.в. – кількість і-го виду продукції другорядних виробництв, витраченої мі
для виконання будівельно-монтажних робіт. Крім того, аналогічним методом можна визначити відхилення витрат від вартості продукції другорядних виробництв за договірними цінами. Відхилення фактичної собівартості від планової за окремими видами продукції другорядних виробництв може бути з таких причин, як перевитрата сировини, матеріалів, заробітної плати, зміна заготівельно-складських витрат тощо. Аналіз матеріальних витрат завершують визначенням основних причин відхилення фактичних витрат від планових. Аналіз витрат за статтею “Прямі витрати на оплату праці”. Він тісно пов’язаний з аналізом виконання показників з праці, організації та управління будівельним виробництвом. Тому в процесі аналізу необхідно розглянути вплив на перевитрати по даній статті таких факторів, як: невиконання плану
218
організаційно-технічних заходів, спрямованих на зростання продуктивності праці; відхилення від прийнятої технології будівельного виробництва; приписки обсягів робіт у нарядах на оплату праці, завищення розцінок; утримання понадпланової чисельності робітників-почасовиків; доплати за роботу у позаурочний час; оплата простоїв не з вини робітників тощо. При аналізі непродуктивних витрат розглядають ―сигнальні‖, разові наряди та додаткові виплати і оцінюють стан технічного нормування. Одна із важливих умов зниження собівартості будівельно-монтажних робіт – забезпечення більш високих темпів зростання продуктивності праці відносно середньої заробітної плати. Водночас при проведенні аналізу необхідно брати до уваги, що окремі фактори зростання продуктивності праці по різному впливають на зміну середньої оплати праці робітників. Вплив даного фактора на зміну собівартості будівельно-монтажних робіт можна розраховувати за формулою ДC з1 І Уб з з І п 1 У р.в.
,
(6.6)
б де У з – затрати на основну заробітну плату робітників в базовому
(попередньому) періоді, в % до вартості виконаних робіт; І , І – індекс зростання з п
відповідно середньої заробітної плати і
виробітку на одного робітника, зайнятого на будівельно-монтажних роботах в аналізованому періоді порівняно з базовим (плановим) значенням; У р.в.
– питома вага відрядників у загальній чисельності робітників.
У процесі аналізу детально вивчається ступінь виконання плану оргтехзаходів щодо підвищення рівня механізації окремих видів будівельних і монтажних робіт. У разі невиконання плану потрібно з’ясувати причини зростання трудомісткості виробництва і перевитрату коштів на оплату праці робітників за умови виконання робіт вручну. Розрахунок перевитрат на оплату праці в даному випадку здійснюється за формулою
219 С n з2 i 1 Q P i i p P мех , i
(6.7)
де
Q
i
– збільшення обсягу і-го виду робіт, виконаних вручну проти
плану оргтехзаходів (в натуральних показниках); p P , P мех – розцінки за одиницю і-го виду робіт при їх виконанні i i
відповідно вручну і механізованим способом. Аналіз витрат на експлуатацію будівельних машин і механізмів. Зміст і методи аналізу за цією статтею витрат залежать від організаційних форм експлуатації техніки і розрахунків за надані послуги. Витрати, пов’язані з роботою машин і механізмів, що залучаються з управлінь механізації для виконання робіт власними силами будівельної організації становлять в середньому 60-80%, решта витрат припадає на утримання і експлуатацію власної техніки. Вплив залученої з управлінь механізації техніки на рівень виробничих затрат загальнобудівельної організації визначають: для землерийної техніки – як різницю між вартістю виконаних робіт для вантажопідйомних механізмів – шляхом множення вартості за планово-розрахунковою відпрацьованих або кошторисною ціною на (машино-змін) від фактично машино-годин за договірними цінами і оплатою за зазначені послуги; машино-зміни відхилення
нормативної потреби в них на виконані обсяги робіт. Зростання витрат на експлуатацію будівельних машин і механізмів зумовлюють: 1) незадовільна організація використання машин на об’єкті; 2) нераціональний підбір машин і механізмів за потужністю та структурою; 3) цілоденні та внутрізмінні простої через несприятливі атмосферні умови та з виробничих причин; 4) неправильне застосування планово-розрахункових цін за відпрацьовані машино-зміни (машино-години) за типами і марками машин при розрахунках з управлінням механізації, приписки, використання машин при виправленні браку та переробках неякісно виконаних робіт.
220
При аналізі використання власних будівельних машин і механізмів зіставляють фактичні витрати на їх утримання й експлуатацію (за типами, марками машин) з плановою собівартістю. При цьому використовують фактичні та планові калькуляції собівартості машино-зміни (машино-години). Досліджуючи 2) вартість витрати на експлуатацію допоміжних власних і будівельних машин, перевіряють: 1) заробітну плату робітників, що обслуговують машини; мастильних, енергетичних матеріалів; 3) профілактичне обслуговування та поточний ремонт машин; 4) раціональність перебазування будівельних машин з одних об’єктів на інші; 5) витрати на вивезення ґрунту та внутрішньобудівельні перевезення. Під час аналізу визначають економію (подорожчання) у результаті зростання (зниження) експлуатаційної продуктивності будівельних машин, що знаходяться на балансі організації:
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Аналіз собівартості за статтями калькулювання» з дисципліни «Економіко-аналітична діяльність в організації»
