Механізм державного регулювання діяльності підприємств
Для ринкової економіки характерний механізм економічного
саморегулювання розподілу обмежених ресурсів на основі взаємодії ринкових
цін, співвідношення попиту і пропозиції, вільної конкуренції виробників товарів, послуг та їх споживачів. Держава, як суб’єкт регулювання економіки, реалізує такі функції: – забезпечення економіки необхідною кількістю грошей; – формування правових засад функціонування економіки; – усунення суперечностей і недоліків ринкового саморегулювання; – перерозподіл доходів з метою зменшення нерівності через реалізацію різноманітних соціальних програм; – забезпечення громадян правилами поведінки, нормами, регламентами діяльності, яких держава зобов’язує дотримуватися як окремих індивідів, так і їх об’єднань. У процесі управління економікою держава організує і регулює економічну діяльність суб’єктів ринку з метою її впроваджування та підвищення результативності. З практичної точки зору, державне регулювання економіки – це вплив держави на поведінку учасників ринкових відносин з метою забезпечення пріоритетів державної економічної політики. Конкретні напрямки, масштаби, методи, засоби державного регулювання економіки визначаються характером і гостротою соціально-економічних проблем у державі в конкретний період розвитку, тенденціями глобалізації світової економіки. Об’єктами державного регулювання економіки є: – економічна система держави; – економічні підсистеми (економіка регіонів, галузей, комплексів, секторів економіки, стадій відтворення); – соціально-економічні процеси (зайнятість, демографія, інфляція, наука і освіта, екологія); – економічні відносини (кредитні, фінансові, торговельні, господарські, зовнішньоекономічні); – ринки (товарів, послуг, інвестицій, цінних паперів, валюти, фондів,
ресурсів, капіталів). Методи державного регулювання – це способи впливу держави на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку, на комерційний сектор економіки з метою забезпечення умов для їх ефективного функціонування відповідно до державної економічної політики. Методи державного регулювання економіки класифікуються за двома ознаками: за формами та засобами впливу. За формами впливу методи державного регулювання поділяються на: – методи прямого впливу; – методи непрямого впливу. Методами прямого впливу є: фіксування цін; їх заморожування; встановлення граничного рівня цін. Вони безпосередньо діють на функціонування об’єктів ринку за допомогою інструментів адміністративноправового характеру. Методи прямого впливу регламентують діяльність суб’єктів господарювання, регулюють темпи зростання економіки, її структуру, обсяги виробничого і невиробничого споживання, встановлюють квоти, державні бюджетні витрати, нормативи, ліцензії тощо. Методи непрямого впливу є емісійна політика держави, фіскальна політика (встановлення рівня податків, дотацій, акцизних зборів), встановлення державного замовлення. Залежно від засобів впливу виділяють правові, економічні, адміністративні та пропагандні методи. Економічні методи державного регулювання відносин держави і суспільства мають втілюватися у проведенні відповідальної політики: фінансування; кредитування; цінового регулювання; раціонального обкладання податками; стимулювання науково-технічного процесу, у соціальному захисті населення. Конкретними інструментами реалізації економічних методів регулювання є податки, державні завдання і замовлення, ціни, ліцензії, квоти, мито, бюджетне фінансування та ін.
Серед інструментів, методів і прийомів як державного, так і внутрішнього регулювання економіки за інших умов важливу роль відіграють економічні нормативи. До економічних нормативів державного регулювання економіки відносяться: – облікова ставка НБУ; – ставка податку на прибуток; – розмір податку на додану вартість; – встановлений відсоток мита на імпорт та експорт; – нарахування на заробітну плату; – відрахування в інноваційний, комунальний та інші фонди.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Механізм державного регулювання діяльності підприємств» з дисципліни «Економіко-аналітична діяльність в організації»
