Нормування робіт малокваліфікованого персоналу — нескладна задача. Для працівників, зайнятих уведенням даних, показниками виробітку можуть бути: кількість уведеної інформації і частка допущених при цьому помилок. Роботу операторів можна нормувати за ефективністю видачі, кількістю помилок, кількістю повторних проколів тощо. В Україні для нормування праці операторів на обчислювальних машинах та обліку їх виробітку застосовують Єдині норми часу (виробітку) на роботи, що виконуються на клавішних, перфораційних машинах та засобах підготовки даних на машинних носіях [36]. Єдині норми часу (виробітку) розроблені на основі даних фотохронометражних спостережень, технічних характеристик обчислювальних машин, результатів аналізу організації праці і заходів щодо удосконалення їх. У Єдиних нормах ураховано повний продуктивний час, тобто крім оперативного часу (основного і допоміжного), враховано час на підготовчо-заключні операції, а також на обслуговування робочого місця, відпочинок (включаючи регламентовані паузи) та особисті потреби в розмірі 14% від оперативного часу. Виправлення помилок, допущених операторами під час виконання роботи, нормами часу не враховується. В Єдиних нормах ураховано характеристики вхідних даних і технічних засобів обробки, організацію праці, характеристики результатів обробки і вимоги, що висуваються до них. Збірник Єдиних норм має чотири розділи: Загальна частина; Організація праці; Приклад нормування роботи; Нормативна частина. У загальній частині наведено призначення збірника, перераховано основні види робіт (операцій) обчислювального процесу за типами машин, на яких вони виконуються, та одиниці вимірювання роботи (рядок документа, таблиця, відомість). За кожною технологічною операцією закріплено конкретні кваліфікації виконавців — оператори І і ІІ категорій та оператори ЕОМ. В Єдиних нормах враховано ситуації, за яких норма часу (виробітку) збільшується/зменшується. Наприклад, у разі роботи з багаторядковими первинними документами, заповнюваність яких не перевищує 50%, до норми часу застосовують коефіцієнт 1,15. Крім поправкових коефіцієнтів, наведених у загальній частині, використовуються спеціальні коефіцієнти, що відповідають конкретним роботам. За одночасного використання декількох поправкових коефіцієнтів норма часу помножується на добуток цих коефіцієнтів і відповідно коригується норма виробітку. Особливу увагу у збірнику приділено організації праці. Робоче місце оператора має бути обладнане спеціальними, зручними для роботи меблями. Раціональна організація робочих місць є важливим фактором, що забезпечує високу продуктивність праці. Нормативна частина містить детальний опис (склад) робіт кожного виду та нормативні таблиці. Норми часу (виробітку) для конкретних видів робіт і параметрів інформації (наприклад, кількість символів, що містить документо-рядок, значність одного реквізиту) визначається на перетині характеристик підмету і присудку нормативної таблиці. За впровадження на підприємстві більш досконалої технології ведення роботи та організації праці, ніж це передбачено Єдиними нормами, доцільно застосовувати прогресивніші місцеві норми часу і виробітку, що відповідають досягнутому рівню трудових і технологічних процесів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Нормування праці операторів ЕОМ» з дисципліни «Економіка та організація інформаційного бізнесу»
