Досвід управління надлишковою ліквідністю банківської системи Росії
Ураховуючи те, що Росія – один із головних експортерів нафтопродуктів, значне зростання світових цін на нафту призвело до масового припливу виручки іноземної валюти від експорту. Істотне зростання пропозиції іноземної валюти на внутрішньому ринку зумовило укріплення курсу рубля. Для підтримки конкурентоспроможності національної економіки та економічного зростання Центральний банк Російської Федерації запровадив режим керованого плавання валютного курсу. За такого режиму в умовах постійного перевищення пропозиції іноземної валюти над попитом центральний банк проводить валютні інтервенції, викуповуючи іноземну валюту до резервів країни, що призвело до безпрецедентного зростання міжнародних резервів країни в десятки разів та величезного зростання ліквідності в економіці. Таким чином, зростання цін на нафту, торговельного балансу, інтервенцій центрального банку за режиму керованого плаваючого обмінного курсу позначилися на балансі центрального банку, де основним чинником надлишкової ліквідності стали “Чисті іноземні активи”, що позначилося на зростанні статті “Баланси банків”, тобто коштів банків, розміщених у центральному банку. Незважаючи на актуальність вирішення проблеми надлишкової ліквідності через її негативний вплив на інфляційні процеси в країні, поки що, як зазначають фахівці Центрального банку Російської Федерації, відсутні передумови для управління надлишковою ліквідністю через зміну офіційних процентних ставок, які є основним інструментом грошово-кредитної політики в розвинених країнах. Це пов’язано з тим, що трансмісійний механізм монетарної політики в Росії є слабким, офіційні ставки центрального банку не мають сильного впливу на інфляцію та поведінку економічних суб’єктів. Крім того, зростання офіційних ставок спровокує подальший приплив капіталу і стерилізація надлишкової ліквідності за вищими ставками не дасть бажаного ефекту, а лише зумовить витрати центрального банку на проведення цих операцій. Використання в Росії такого грубого інструмента поглинання ліквідності, як зміни в резервних вимогах, також має свої обмеження. Головне з них пов’язане з тим, що зростання обов’язкових резервів у зв’язку з регіональними відмінностями у концентрації вільних резервів і високим рівнем сегментації грошового ринку можуть створити проблеми ліквідності для малих і регіональних банків [106, с. 43-44]. 75
Для вирішення проблеми надлишкової ліквідності та нівелювання її впливу на інфляцію в країні Росія за аналогією з іншими країнами-експортерами нафти створила у лютому 2004 року Стабілізаційний фонд, ціллю якого є акумулювання додаткових бюджетних надходжень від високих цін на експортовані продукти енергетики, тобто основною функцією є стерилізація надлишкової ліквідності. На даний час Фонд зберігає свої кошти на рублевих рахунках уряду в центральному банку. Стабілізаційний фонд може бути використаний для фінансування дефіциту державного бюджету, коли ціна на нафту падає нижче базової та інших цілей згідно федерального бюджетного законодавства. Внутрішнє використання Фонду обмежується загрозою зростання інфляції. Розмір Стабілізаційного фонду становить близько 5,7 % ВВП, у той час як в Кувейті – близько 80 %, у Норвегії – 70 %, в Омані і Азербайджані – 20 %, Казахстані – 12 % (за станом на 2006 рік) [106, с.44]. Нині Стабілізаційний фонд допомагає стерилізувати більшу частину надлишкової ліквідності, а відповідно федеральний бюджет відіграє головну роль у вирішенні проблеми надлишкової ліквідності. Фонд має довгостроковий стабілізаційний вплив на пропозицію грошей, але він є адміністративним інструментом поглинання ліквідності. Поряд із Стабілізаційним фондом Центральний банк Російської федерації використовує монетарні інструменти регулювання ліквідності серед яких: депозитні операції, емісію власних облігацій, зворотне модифіковане репо, прямі операції (аутрайт – продаж урядових цінних паперів зі свого портфеля). Інструментами забезпечення ліквідності є внутріденні кредити, кредити овернайт, ломбардні кредити, операції прямого репо. Додатково Банк Росії використовує при необхідності валютні операції своп і проводить прямі операції (аутрайт) [106, с.45-51]. Центральний банк Росії докладає зусилля до удосконалення процентної політики та посилення її ролі в регулюванні грошовокредитного ринку. Проте з вищезазначених причин процентний коридор, що утворюється процентними ставками за депозитними і кредитними операціями, залишається доволі широким, що не сприяє ефективності процентної політики. Слід відмітити, що за досліджуваний період процентна політика Центрального банку Російської федерації зазнала прогресивних змін у напрямі звуження процентного коридору, що утворюється офіційними процентними ставками за кредитами овернайт 76
та депозитами tom-next з 40 до 7 % та зниження волатильності офіційних процентних ставок. Крім цього, особливістю процентної політики Банку Росії є те, що за ставкою рефінансування Центрального банку надаються кредити овернайт, тобто вона не є формальною, а дає сигнал про ціну надкороткострокових кредитних ресурсів на грошово-кредитному ринку. 55 50 45 40 35 30 25 20 15 10 5 0 05.01.2000 04.04.2000 04.07.2000 28.09.2000 27.12.2000 28.03.2001 28.06.2001 24.09.2001 21.12.2001 26.03.2002 25.06.2002 17.09.2002 16.12.2002 19.03.2003 17.06.2003 08.09.2003 01.12.2003 02.03.2004 24.05.2004 19.07.2004 14.09.2004 03.12.2004 14.03.2005 07.06.2005 23.08.2005 08.11.2005 30.12.2005 27.03.2006 15.06.2006 08.09.2006 13.11.2006 10.01.2007 21.03.2007 20.06.2007 30.08.2007 19.10.2007 03.12.2007 12.02.2008 21.04.2008
Процентна ставка рефінансування Центрального банку Росії, % Процентна ставка по кредитах овернайт Центрального банку Росії, % Процентна ставка по tom-next депозитах Центрального банку Росії, % Процентна ставка по міжбанківських кредитах овернайт (MIACR), % Середньозважені процентні ставки депозитних аукціонів (3-місячні), % Середньозважена процентна ставка аукціону прямого РЕПО строком до 5 днів, % (дані з 2002 р.) Середньозважені процентні ставки депозитних аукціонів (до лютого 2004 р. 2-тижневі, потім - 4-тижневі),%
Рис. 2.15. Динаміка офіційних процентних ставок Центрального банку Росії та ставок на міжбанківському кредитному ринку овернайт у 2000-2008 рр. Джерело: офіційний сайт Центрального банку Російської федерації [62]. 77
Зараз Банк Росії мусить впроваджувати “комбіновану стратегію” монетарної політики. З одного боку, завданням Центрального банку Росії є вироблення монетарної політики, заснованої на принципах монетарного таргетування і використання елементів інфляційного таргетування. З іншого боку, використовуючи політику обмінного курсу, Банк Росії враховує вплив динаміки валютного курсу на економіку Росії. Посилення рубля стримує зростання внутрішніх цін. Проте, підтримуючи рівну динаміку валютного курсу, Банк Росії не лише попереджує економічні шоки і створює тривалі умови для виробництва, але й зменшує ризики фінансових ринків, підтримуючи таким чином фінансову стабільність [106, с.50]. Слід зазначити, що досвід Російської Федерації з регулювання ліквідності є малокорисним для України. Це пов’язано, поперше, з тим, що різні економічні умови зумовлюють різні чинники надлишкової ліквідності. Якщо в Росії це – виручка експортерів, то в Україні, головним чином, надходження іноземного капіталу та необхідність у проведенні Національним банком України валютних інтервенцій (купівлі валюти) в умовах діючого режиму, що базується на обмінному курсі гривні, прив’язаного до долара США. По-друге, в Росії Стабілізаційний фонд є основним адміністративним інструментом поглинання ліквідності, а ринковим монетарним інструментам належить другорядна роль. Варто зауважити про таку особливість реалізації процентної політики в Росії, як надання за ставкою рефінансування Центрального банку (основною ставкою центрального банку), яка на кінець квітні 2008 року становила 10,5 % кредитів овернайт та тенденція до звуження офіційного процентного коридору, що утворюється кредитами рефінансування овернайт та процентною ставкою по tom-next депозитах Центрального банку Росії, який нині становить 7,25 %, що позитивно позначається на зниженні волатильності міжбанківських процентних ставок за кредитами овернайт.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Досвід управління надлишковою ліквідністю банківської системи Росії» з дисципліни «Ліквідність банківської системи України»
