Розрахунки у формі банківського переказу полягають у тому, що покупець дає доручення банку, який обслуговує його, переказати певну суму в іншу країну та виплатити одержувачу цю суму. Банківський переказ - це просте доручення комерційного банку імпортера своєму банку-кореспонденту (банку експортера) виплатити певну суму грошей за дорученням та за рахунок переказодавця (імпортера) іноземному отримувачу (бенефіціару, експортеру) із зазначенням способу відшкодування банку-платнику виплаченої ним суми. Виплата банківського переказу може мати певні умови. Ці умови обумовлюються у контракті і, відповідно, у платіжному дорученні банку. Наприклад, в них може бути умова, що виплата переказу бенефіціару здійснюється після надання ним зазначених комерційних та фінансових документів або проти надання розписки (документарний або умовний переказ). Перелік та кількість платіжних документів, проти яких здійснюється оплата, зазначаються у ЗТК за узгодженням сторін. Найчастіше цей перелік включає такі документи: специфікацію товару, сертифікат якості товару, пакувальні листи, транспортний документ, рахунок-фактуру (інвойс). Банки беруть участь у цій формі розрахунків з моменту надання у банк імпортера відповідного доручення на оплату ЗТК. Банки не відповідають за поставку товару, передачу документів, а також сам платіж до моменту надання платіжного доручення. Таким чином, банки несуть мінімальну відповідальність при банківському переказі, і тому збирають при цій формі розрахунків мінімальну комісію. Наприклад, при банківському переказі банк імпортера збирає комісію з імпортера у відповідності з Тарифами комісійної винагороди комерційного банку по роботі з клієнтами (розмір її визначається самим банком і є або фіксованим, або виражається у проценті та ін.). Банк імпортера, прийнявши платіжне доручення від клієнта-імпортера, направляє від свого імені платіжне доручення у відповідний банк експортера тим способом, який зазначений у дорученні клієнта: телеграфом, поштою або по каналах системи СВІФ7 (тими банками, які приєднались до цієї системи). Перевагою телеграфного переказу, у порівнянні із поштовим, є не тільки висока швидкість одержання грошей, а й менший ризик зміни валютного курсу, тому що купівля валюти для платежу та переказу відбувається практично одночасно. Крім того, ефективність телеграфного переказу визначається тим, що за час руху не йдуть відсотки на капітал, як при поштовому переказі. На практиці телеграфом звичайно здійснюються розрахунки на значні суми, а поштою, як правило, - на дрібніші. Оплата товару у формі банківського переказу може здійснюватися: до відправки товару, у вигляді авансу; після одержання товару, як оплата боргу; комбінацією цих способів. Розрахунок у формі банківського переказу з авансовим платежем здійснюється у такій послідовності: Продавець та покупець укладають ЗТК, який передбачає розрахунок у формі банківського переказу з авансовим платежем. Продавець звертається до банку, який його обслуговує (банк експортера), проханням надати йому необхідну банківську гарантію належної поставки та вислати її у встановлений термін покупцю. Покупець, отримавши банківську гарантію, перевіряє її на відповідність умовам ЗТК і направляє до свого банку (банку імпортера) платіжне доручення - лист, в якому доручає цьому банку здійснити платіж через банк експортера зазначеному у лист покупцю у такій-то сумі за майбутні поставки товару за контрактом № такий-то. Банк імпортера, який є банком-переказодавцем, направляє відповідне платіжне доручення банку експортера, який виконує роль банку-отримувача, також із зазначенням суми, номера ЗТК, найменування та адреси бенефіціара (отримувача грошей), яким може бути не лише продавець, а й зазначена ним особа. Одночасно банк-переказодавець згідно з міжбанківською угодою інформує банк-отримувач, яким чином здійснюється покриття платежу банку отримувача: дебетуванням коррахунка банку-переказодавця, кредитуванням коррахунка банку-отримувача або іншими способами. 6. Банк-отримувач переказує гроші на рахунок бенефіціара та інформує його, що на його рахунок за таким-то ЗТК надійшла такого-то числа така-то сума. На цьому розрахунок закінчується. Якщо продавець у межах зазначеного у гарантії строку не поставить передбачений ЗТК товар, імпортер сам або через свій банк направляє до банку експортера лист з інформацією, що експортер не виконав своїх зобов'язань з поставки товару, і з проханням переказати на його рахунок у банку-переказодавцю суму банківської гарантії. Якщо експортер не зможе надати банку-отримувачу транспортні документи, які підтверджують факт виконання поставки товару, то банк-отримувач здійснює переказ до банку-переказодавця гарантійної суми на користь імпортера або його бенефіціара. Банк-переказодавець повідомляє імпортера про зарахування гарантійної суми на його рахунок. Якщо на момент отримання платіжного доручення на рахунку імпортера не було коштів, то банк-переказодавець може вимагати попереднього внесення грошей на його рахунок або, якщо імпортер є надійним клієнтом, прокредитувати його на погоджених умовах. Варіант з авансовим платежем дає перевагу експортеру, оскільки платіж здійснюється за декілька днів до поставки товару. Перелік та кількість документів встановлюються у ЗТК за узгодженням сторін. Розрахунок у формі банківського переказу з платежем проти поставки товару здійснюється у такій послідовності: 1. Продавець та покупець укладають ЗТК, який передбачає розрахунок у формі банківського переказу з платежем проти поставки товару. Покупець звертається до банку, який його обслуговує (банк імпортера), з проханням надати йому необхідну банківську гарантію платежу та вислати її у встановлений термін продавцю. Продавець, отримавши банківську гарантію, перевіряє її на відповідність умовам ЗТК. Продавець направляє покупцю платіжні документи та відвантажує товар на адресу покупця. Отримавши документи, покупець ретельно вивчає їх на предмет перевірки точної відповідності виконаної поставки умовам ЗТК. Покупець направляє до свого банку-переказодавця платіжне доручення здійснити переказ зазначеної у ньому суми за контрактом № такий-то на користь такого-то бенефіціара через банк-отримувач. Одночасно банк-переказодавець згідно з міжбанківською угодою інформує банк-отримувач, яким чином здійснюється покриття платежу банку-отримувача: дебетуванням коррахунка банку-переказодавця,' кредитуванням коррахунка банку-отримувача або іншими способами. Банк-отримувач переказує гроші на рахунок бенефіціара та інформує його, що на його рахунок за таким-то ЗТК надійшла такого-то числа така-то сума. На цьому розрахунок закінчується. Запізнення у поставці товару, якщо інше не передбачено у ЗТК, не є підставою для відмови від його оплати. Для підвищення економічної ефективності торгових операцій слід рекомендувати експортерам вибирати БУП з найкоротшими строками виконання своїх зобов'язань, наприклад, EXW, FCA, СІР,СРТ. При СІР та СРТ експортер вважається таким, що виконав свої зобов'язання, у момент передачі вантажу першому перевізнику. У той самий день він може направити швидким зв'язком документи покупцю і протягом 3-7 днів отримати платіж, у той час як вантаж при поставках у далекі країни може перебувати у дорозі декілька тижнів. Якщо на момент звернення за платіжною гарантією або направлення до банку платіжного доручення на рахунку покупця не було коштів, то банк-переказодавець може вимагати від покупця внесення відповідної суми на його рахунок або, якщо покупець є надійним клієнтом, прокредитувати його на погоджених умовах. Варіант з платежем проти поставки товару дає перевагу імпортеру, оскільки платіж здійснюється проти документів, які підтверджують поставку товару продавцем, тобто на декілька днів пізніше самої поставки. Розрахунок шляхом банківського переказу використовується також при взаємних розрахунках по претензіях, при оплаті рекламацій, поверненні надлишково одержаних сум та інших операціях. Якщо сторона ЗТК на підставі домовленості щодо задоволення поданої їй претензії або за рішенням арбітражного суду зобов'язана переказати іншій стороні узгоджену або визначену судом суму, вона дає відповідне платіжне доручення свому банку-переказодавцю із відповідними реквізитами, зазначивши, у рахунок задоволення якої претензії здійснюється даний переказ. У деяких випадках за згодою сторін або за рішенням суду потерпіла сторона зобов'язана передати платнику рахунок, який підтверджує її фактичні витрати, пов'язані з претензією. Розрахунки у формі банківського переказу, як і у формі відкритого рахунка, характеризуються простотою оформлення, незначною вартістю, високою швидкістю одержання платежу, але й більшою ризикованістю для продавця. У надійніші вони можуть бути перетворені, як і при відкритому рахунку, використанням різних форм гарантій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Банківський переказ» з дисципліни «Міжнародні кредитно-розрахункові і валютні відносини»
