Державний борг - це сукупність фінансових зобов 'язань центрального уряду, місцевих органів влади, державних підприємств і організацій, що підлягає погашенню в обумовлені терміни. Згідно з Бюджетним кодексом України право здійснювати державні внутрішні та зовнішні запозичення, надані Міністерству фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України в межах і на умовах, передбачених законом про Державний бюджет України. Використовувати емісійні кошти НБУ для фінансування бюджетного дефіциту, а також позики для фінансування поточних видатків держави забороняється. Граничний обсяг внутрішнього й зовнішнього державного боргу та граничний обсяг надання гарантій повинні встановлюватися на кожний бюджетний період законом про Державний бюджет України. Величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати фактичного річного обсягу ВВП України. Сума основного боргу (принципал) - первісна сума позики, на яку нараховуються проценти. Процентні платежі за державним боргом - це платежі, які здійснюються за рахунок коштів державного бюджету за користування позиченими коштами. їхні розміри визначаються на момент платежу. Поточна заборгованість за неоплаченими зобов'язаннями не враховується у складі державного боргу доти, доки ці зобов'язання не будуть визнані як борг із фіксованим терміном погашення. Розмір непогашеного боргу - це сума, яку необхідно сплатити 366 при погашенні, а не сума, що визначена на момент виникнення боргового зобов'язання. Залежно від ступеня охоплення державних боргових зобов'язань державний борг поділяється на капітальний і поточний. Капітальний державний борг - це сукупність усіх раніше випущених і непогашених на цей момент боргових зобов'язань, у тому числі відсотків, які мають бути сплачені. Поточний державний борг - це сума витрат поточного періоду (як правило, фінансового року), спрямованих на погашення частини державного боргу, строк сплати якого настав, і на сплату щорічних відсотків для обслуговування капітального боргу, який переходить у майбутні періоди. Чистий державний борг - це сума зобов'язань без урахування відсотків за користування позиками. Залежно від позиції уряду держави щодо накопичення державного боргу його поділяють на активний і пасивний. Активний державний борг виникає внаслідок дискретних заходів уряду щодо залучення додаткових ресурсів. Він пов'язаний з формуванням активної форми бюджетного дефіциту. Активний дефіцит створюється внаслідок державного втручання у подолання кризи. Пасивний державний борг створюється автоматично з виникненням пасивного бюджетного дефіциту. Пасивний бюджетний дефіцит виникає тому, що в умовах економічної кризи зменшуються доходи економічних суб'єктів, а тому й податкові надходження до бюджету. Залежно від отримувача кредитних ресурсів державний борг може формуватися як прямий та умовний. Прямий державний борг відображає обсяги залучених кредитних ресурсів, що надійшли в розпорядження уряду країни. Умовний державний борг - це борг, сформований залученням кредитних ресурсів у розпорядження суб'єктів господарювання під гарантію уряду, коли виникають зобов'язання у держави як гаранта повернення ресурсів кредиторові у випадках неплатоспроможності позичальника. Залежно від джерел залучення коштів державний борг поділяється на внутрішній і зовнішній. Внутрішній державний борг - це сукупність усіх отриманих і невиконаних зобов'язань країни на користь резидентів щодо сплати основної суми боргу та процентів за ним. Зовнішній державний борг - це сукупність усіх отриманих і невиконаних зобов'язань на користь нерезидентів щодо сплати основної суми боргу та процентів за ним.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Сутність і види державного боргу» з дисципліни «Центральний банк і грошово-кредитна політика»
