Згідно із Законом України «Про страхування» від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) і доходів від розміщення коштів цих фондів. Страхування — це спосіб компенсації окремим громадянам і підприємствам можливих збитків (втрат) внаслідок дії непередбачуваних факторів, надзвичайних подій, стихійного лиха тощо (пожежі, дорожньо-транспортної пригоди, посухи, паводку і т. ін.). Така компенсація здійснюється спеціальними організаціями — страховими компаніями (страховиками) із фондів, створених за рахунок страхових внесків страхувальників. Страхову діяльність в Україні можуть здійснювати виключно страховики — резиденти України. Страховик — це фінансова установа, створена у формі акціонерного, повного, командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю згідно із законодавством, яка отримала в установленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Страхувальники — це юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України. Об’єктами страхування можуть бути майнові інтереси, пов’язані: — з життям, здоров’ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування);
Облік страхової діяльності
333
— володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); — відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності). Особливим видом особистого страхування є страхування життя, яке передбачає обов’язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, в разі дожиття застрахованої особи до закінчення терміну дії договору страхування та/або досягнення застрахованою особою визначеного договором віку. Ліцензії на проведення страхування життя видають без зазначення терміну дії, що пояснюється особливостями цього виду страхування, яке виконує важливу соціальну функцію, спрямовану на захист майнових інтересів громадян. Страхування може бути добровільним або обов’язковим. Добровільне страхування — це страхування, яке здійснюється на основі угоди між страхувальником і страховиком. Обов’язкові види страхування запроваджуються законами України (страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів, страхування пасажирів при міжміських та міжнародних автобусних перевезеннях тощо). Факт страхування оформляється спеціальним договором, який укладається між страховиком і страхувальником. Договір страхування — це письмова угода, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати інші умови договору. Окремі умови договору встановлюються за згодою сторін: страхова сума, розмір тарифу, терміни сплати страхових платежів, терміни набрання чинності договору страхування та закінчення його дії. Страховики можуть здійснювати свою діяльність за участю страхових посередників: страхових агентів, страхових або перестрахових брокерів. Функції останніх не обмежуються тільки укладанням договорів страхування. Через них можуть здійснюватися страхові платежі, страхові виплати, інші операції. Страхові агенти діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, за що отримують
334
ГЛАВА 9
комісійну винагороду. Страховими агентами можуть бути окремі громадяни (наймані працівники страхової організації) або будьякі суб’єкти підприємницької діяльності (фізичні та юридичні особи), які діють на підставі договору зі страховиком (транспортні каси з продажу квитків, туристичні фірми, готелі тощо). Страхові брокери здійснюють посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика. Страховий брокер має право отримувати страхові платежі, якщо він забезпечує набрання чинності договору страхування не пізніше одного дня після отримання ним страхових платежів. З метою підвищення ефективності страхової діяльності законодавство дозволяє страховикам різні форми співпраці: співстрахування та перестрахування. Співстрахування — це страхування одного й того самого ризику кількома страховиками за одним договором страхування та за згодою страхувальника. У цьому випадку у договорі страхування повинні міститись умови, що визначають права і обов’язки кожного співстраховика. За наявності відповідної угоди між спістраховиками і страхувальником, один із співстраховиків може представляти всіх інших у взаєминах із страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним лише в розмірі своєї частки. Перестрахування — це страхування одним страховиком (перестрахувальником, цедентом) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) — резидента або нерезидента, який має відповідний статус згідно із законодавством країни, в якій він зареєстрований. Важливість страхування для стабільного розвитку суспільного виробництва, відповідальність страховика за соціально-економічні наслідки своєї діяльності зумовлюють необхідність здійснення відповідного контролю (нагляду) з боку державних органів. В Україні державний нагляд за страховою діяльністю здійснює спеціальний Уповноважений орган, який є центральним органом виконавчої влади. Страховики, як і інші суб’єкти підприємницької діяльності, ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову та статистичну звітність згідно з законодавством України. Особливості відображення в обліку господарських операцій страховика зі страхування та перестрахування є предметом розгляду у наступних розділах даної теми.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Поняття страхової діяльності» з дисципліни «Бухгалтерський облік у галузях економіки»
