На відміну від складів підприємств торгівлі у коморах закладів громадського харчування зберігаються не лише товари, а й продовольча сировина, призначена для приготування різних страв. Ця сировина (на відміну від сировини і матеріалів у промисловості), яку обліковують на субрахунку 201, має свої особливості: 1) після незначної, часто недорогої та нетривалої переробки, вона стає товаром, призначеним для кінцевого використання (часто під замовлення клієнта, у досить короткі терміни і без варіантів перепродажу); 2) один і той же вид продукту може бути одночасно і товаром, готовим до реалізації, і сировиною для переробки (наприклад, алкогольні напої для приготування коктейлів). Виробництво на підприємствах громадського харчування за своїм змістом значно ближче до передпродажної підготовки товарів у торгівлі, ніж до виробничого процесу у промисловості, продукція якого призначається для постачання на ринок, може залишатися якісною тривалий час і неодноразово перепродаватися. Отже, всі продукти (товари і сировину), що зберігаються у коморах підприємств громадського харчування, доцільно обліковувати на субрахунку 281 «Товари на складах». Надходження сировини на склад (до комори), її відпуск у виробництво, буфети, бари, кулінарні магазини тощо оформлюють звичайними первинними документами: прибутковою накладною, накладною (внутрішньогосподарського призначення), вимогою-накладною, закупівельним актом тощо. Щодня або один раз за три дні (не рідше) комірник складає Товарний звіт, а інколи ще й Звіт про рух тари, які передає до бухгалтерії разом з доданими до них первинними документами на рух товарів і сировини. Матеріально відповідальна особа (комірник) веде облік продуктів і товарів у «Товарній книзі комірника» (при незначному їх асортименті) або у «Картках складського обліку матеріалів» (т. ф. № М-12). Правильність записів у картках (книзі) контролює бух-
Облік виробничо-торгової діяльності підприємств громадського харчування
285
галтерія не рідше одного разу на тиждень, про що робиться відповідна позначка (підпис працівника бухгалтерії) у цих регістрах і у Товарному звіті. На відміну від торговельних підприємств, сировину і матеріали на складах у підприємствах громадського харчування обліковують, як правило, за продажними (роздрібними) цінами, що значно спрощує контроль за схоронністю запасів. Цей метод особливо ефективний, коли у підприємства громадського харчування немає підрозділів з різними категоріями торгових націнок. З цією метою у складі субрахунка 285 «Торгова націнка» доцільно передбачити окремий аналітичний рахунок, наприклад, 2851 «Торгова націнка товарів на складі». Відображення у бухгалтерському обліку операцій з руху товарів і сировини на складах підприємств громадського харчування наведено у табл. 6.5. Таблиця 6.5 Бухгалтерські проводки з обліку руху товарів і сировини на складах
№ з/п 1
Зміст господарської операції Одержано від постачальника сировину (продукти харчування) на склад закладу громадського харчування: – купівельна вартість – сума податкового кредиту з ПДВ Відображено торгову націнку на придбану сировину Відпущена сировина з комори на кухню (у виробництво) Повернено з кухні у комору невикористану сировину Списано сировину, непридатну для використання: – за купівельною вартістю – на суму торгової націнки
Кореспондуючі Сума, рахунки грн Дебет Кредит
281 641 281 23 281 947 285
631 631 2851 281 23 281 281
500 100 400 800 100 10 8
2 3 4 5
Для обліку тари під товарами на складі бажано також передбачити окремий субрахунок другого порядку (наприклад, 2841 «Тара під товарами на складі»). Аналітичний облік тари необхідно вести за її видами (групами) у кількісних вимірниках, за ціною та вартістю. У більшості випадків підприємства громадського харчування використовують поворотну тару, облік якої ведуть на забалансовому субрахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідаль-
ГЛАВА 6
286
ному зберіганні». Але в тих випадках, коли ця тара не повернена постачальнику, підприємство сплачує її вартість за заставною ціною. Вартість такої тари необхідно розглядати як штрафну санкцію за порушення умов договору постачання. На вартість такої тари підприємство-покупець нараховує податкове зобов’язання з ПДВ і сплачує його безпосередньо до бюджету (табл. 6.6). Таблиця 6.6 Відображення в обліку операцій з поворотною тарою
№ з/п 1
Зміст господарської операції Оприбутковано товар, одержаний від постачальника у поворотній тарі: – купівельна вартість товару (без ПДВ) – сума податкового кредиту з ПДВ – заставна вартість поворотної тари Повернена постачальнику поворотна тара Списано пошкоджену поворотну тару, що непридатна для подальшого використання: – заставна вартість тари – заборгованість перед постачальником – податкове зобов’язання з ПДВ (якщо винуватця пошкодження тари не виявлено) Відображено заборгованість працівника, з вини якого пошкоджена тара – всього у т. ч. сума податкового зобов’язання з ПДВ Утримано з винуватця вартість пошкодженої тари
Якщо облік товарів і сировини на складі ведеться за первісною вартістю, то при їх відпуску у виробництво окремо відображають суму торгової націнки. Після закінчення місяця або на дату проведення інвентаризації за даними карток (книги) складського обліку складають Відомість про залишки товарів на складі (у коморі). Її правильність перевіряє бухгалтер. Загальну вартість товарів за цією відомістю звіряють з даними бухгалтерського обліку.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Облік товарів на складах» з дисципліни «Бухгалтерський облік у галузях економіки»
