Оптова торгівля — це сфера підприємницької діяльності з придбання та відповідного перетворення товарів для їх наступної реалізації підприємствам роздрібної торгівлі та іншим суб’єктам підприємницької діяльності. Порядок обліку торгових операцій у сфері оптової торгівлі аналогічний обліку роздрібної торгівлі, але існують деякі особливості. Так, на відміну від підприємств роздрібної торгівлі, оптові підприємства товари обліковують за первісною (купівельною) вартістю на субрахунку 281 «Товари на складах». Визначають первісну вартість придбаних товарів відповідно до вимог П(С)БО 9 «Запаси». Для визначення собівартості реалізованих товарів підприємства оптової торгівлі можуть використовувати різні методи, рекомендовані П(С)БО 9 (крім методу нормативних витрат, який використовують у виробничій сфері, та методу продажних цін, який застосовують у роздрібній торгівлі). У більшості випадків підприємства оптової торгівлі визначають собівартість реалізованих товарів методами середньозваженої собівартості, за ціною перших надходжень (ФІФО) або ідентифікованої вартості (для деяких груп товарів). Придбані товари прибуткують у підзвіт матеріально відповідальним особам (зав. складів). В оптових підприємствах поширені два способи зберігання й обліку товарів: партіонний і сортовий. При партіонному способі відокремлено зберігають кожну партію товару, що надійшов на склад. На кожну таку партію товарів оформлюють товарний ярлик, картку складського обліку,
Особливості обліку в торгівлі
245
надають порядковий номер або код. Номер партії (код) вказують у прибуткових і видаткових документах про рух товарів, відпуск товару відображають у товарному ярлику і картці складського обліку. Оцінюють реалізований товар (при партіонному способі зберігання) за ідентифікованою вартістю. При сортовому способі товари зберігають за їх видами і сортами, а складський облік ведуть у картках, які відкривають на кожен вид (сорт) товару. При такому способі зберігання реалізовані товари оцінюють за середньозваженою собівартістю або за методом ФІФО. Матеріально відповідальні особи періодично (а за необхідності щоденно) подають у бухгалтерію товарні звіти про рух та залишки товарів за кожною партією або видом (сортом). У бухгалтерії ці звіти використовують як регістри аналітичного обліку. На їх підставі в кінці місяця складають сальдові відомості кількісно-сумового обліку, дані яких звіряють з картками складського обліку. Реалізацію товарів підприємства оптової торгівлі можуть здійснювати або безпосередньо зі складу (складський товарооборот), або з доставкою від постачальника (виробника) прямо покупцеві — підприємству роздрібної торгівлі (транзитний товарооборот). При реалізації товарів зі складів їх відпуск здійснюють на основі рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних та інших супровідних документів, у яких вказують кількість товарів, їх відпускну ціну та вартість за кожним найменуванням. Аналітичний облік реалізації та розрахунків з покупцями ведуть окремо за кожним платіжним документом у відомості обліку реалізації. Торгову націнку підприємства оптової торгівлі не відображають на субрахунку 285. Її рівень визначають окремо для кожної групи або партії товару і оформлюють відповідним наказом (розпорядженням) керівника торгового підприємства. Рівень торгової націнки може бути встановлений у відсотках до облікової (первісної) вартості товару або ж у твердій сумі. Окремим наказом (розпорядженням) може бути затверджена ціна реалізації товару з урахуванням націнки. При реалізації товарів транзитом їх відвантажують покупцям постачальники, оминаючи склади оптового торгового підприємства. Така форма торгівлі економічно більш вигідна: вона сприяє зменшенню витрат на розвантажувально-навантажувальні роботи та зберігання товарів на складах підприємства оптової торгівлі, прискорює надходження товарів до покупця. Особливістю організації обліку транзитної оптової торгівлі є одночасне відображен-
246
ГЛАВА 5
ня двох явищ: придбання товару і його реалізації. Для обліку придбаного товару з метою транзитної реалізації доцільно використовувати окремий субрахунок, наприклад 286 «Товари в дорозі». У загальному вигляді операції надходження і реалізації товарів підприємства оптової торгівлі відображають такими бухгалтерськими проводками (табл. 5.22). Таблиця 5.22 Відображення в обліку руху товарів на підприємствах оптової торгівлі
№ з/п
Зміст господарської операції Складський товарообіг Одержано на склад товари від постачальника: вартість товару без ПДВ сума податкового кредиту з ПДВ Перераховано з поточного рахунка постачальнику за товари Відвантажено товари покупцям (за реалізаційною вартістю з ПДВ) Відображено податкове зобов’язання з ПДВ у вартості реалізованого товару Надійшла на поточний рахунок оплата за реалізований товар Списано собівартість реалізованого товару Віднесено на фінансові результати: доход від реалізації товарів собівартість реалізованих товарів Транзитний товарообіг з участю в розрахунках Відображено заборгованість постачальнику за товар, відвантажений транзитом на адресу покупця: купівельна вартість без ПДВ сума податкового кредиту з ПДВ Нараховано транспортній організації за перевезення товару від постачальника до покупця: вартість виконаних робіт без ПДВ сума податкового кредиту з ПДВ Зараховано доход від реалізації товару покупцям: реалізаційна вартість товару (із сумою ПДВ) сума податкового зобов’язання з ПДВ Віднесено на фінансові результати: доход від реалізації собівартість реалізованого товару
Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ), пов’язані з придбанням товарів, можуть бути прямо розподілені і віднесені на вартість придбаних товарів (дебет субрахунка 281) або ж зібрані на окремому субрахунку 289 і розподілені за середнім їх відсотком між реалізованими товарами і залишками товарів на складі. В оптовій торгівлі середній відсоток ТЗВ визначають у відношенні не до продажної, а до первісної вартості товарів: Середній % ТЗВ = (СД289 поч + ОД289) : (СД281поч + + ОД281) ⋅ 100,
(5.6)
де СД281 поч, СД289 поч — початкове сальдо на субрахунках 281 «Товари на складі» та 289 «Транспортно-заготівельні витрати»; ОД281, ОД289 — обороти за звітний період за дебетом субрахунків 281 і 289 відповідно. Суму транспортно-заготівельних витрат, що припадає на реалізовані товари, визначають як добуток (5.7) ТЗВреал = (ОК281 ⋅ Середній % ТЗВ) : 100, де ОК281 реал — первісна вартість реалізованих за звітний місяць товарів (оборот за кредитом субрахунка 281). Суму ТЗВ, що припадає на реалізовані товари, відносять безпосередньо на собівартість реалізації бухгалтерським проведенням: Д-т субрах. 902 — К-т субрах. 289.
Деякі особливості має облік оптової торгівлі алкогольними і тютюновими виробами, адже оптова торгівля цими товарами може здійснюватися лише при наявності спеціального дозволу — ліцензії. За видачу такого дозволу стягується відповідна плата. Ліцензії видаються окремо на оптову торгівлю алкогольними напоями і окремо на оптову торгівлю — тютюновими виробами. Термін її дії — 5 років, але плата за видачу ліцензії стягується щорічно. Бухгалтерський облік ліцензій ведеться на субрахунку 127 «Інші нематеріальні активи». Нарахування амортизації ліцензії здійснюють щомісяця протягом терміну її корисного використання, як правило, прямолінійним методом. Придбання ліцензії відображають в обліку як капітальні вкладення, тобто проводять через субрахунок 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів». Після закінчення терміну використання вартість амортизованої ліцензії списують за рахунок нарахованої амортизації: Д-т субрах. 133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів», К-т субрах. 127 «Інші нематеріальні активи».
248
ГЛАВА 5
Підприємства, які здійснюють оптову торгівлю алкогольними напоями, сплачують (поряд з іншими податками і соціальними платежами) збір на розвиток виноградництва, садівництва та хмільництва. Об’єктом оподаткування є виручка від реалізації алкогольних напоїв та пива. Ставка збору — 1% від об’єкта оподаткування. У бухгалтерському обліку такі зобов’язання відображають за дебетом рахунка 92 «Адміністративні витрати» у кореспонденції з кредитом субрахунка 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами». Крім реалізації товарів покупцям, у підприємств оптової торгівлі можуть бути й інші списання товарів: — уцінка товарів при частковій втраті їх вартості (сума уцінки відноситься у дебет субрахунка 946 «Втрати від знецінення запасів»); — недостача товарів у межах норми природного убутку (відноситься у дебет субрахунка 902 «Собівартість реалізованих товарів»); — недостача товарів понад норми природного убутку (собівартість таких товарів відносять у дебет субрахунка 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»); — безоплатна передача товарів у гуманітарних цілях (собівартість переданих безоплатно товарів відносять у дебет субрахунка 949 «Інші витрати операційної діяльності»); — безоплатна роздача товарів з рекламними цілями (собівартість розданих товарів відносять у дебет рахунка 93 «Витрати на збут»); — вибуття товарів внаслідок надзвичайних подій (собівартість таких товарів списують у дебет рахунка 99 «Надзвичайні витрати»). На ці ж рахунки (субрахунки) повинна бути списана і відповідна сума транспортно-заготівельних витрат (пропорційно вартості списаних товарів).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Особливості обліку оптової торгівлі» з дисципліни «Бухгалтерський облік у галузях економіки»
