Характеристика та основні види балансів французьких підприємств
Дня розрахунків особливостей складання та подання балансу за кордоном розглянемо практику французьких підприємств. До звітності, складеної на основі індивідуальних рахунків, пред'являються обов'язкові вимоги, встановлені законодавством. Вона повинна відповідати Бухгалтерському Акту, Декрету від 1983 р. і 4-й Директиві ЄС. Баланси окремих організацій в порівнянні з консолідованими більш деталізовані і складаються за встановленим форматом. Класифікація фінансових рахунків зводиться до виділення двох класів балансових елементів: активів, що показують величину інвестицій в організацію, і акціонерного капіталу та зовнішніх пасивів, що показують їх фінансування. В свою чергу інвестиції поділяються на оборотні та позаоборотні активи, а джерела фінансування - на поточні та довгострокові. Виходячи з даних індивідуальних рахунків розраховуються податкові зобов'язання. Залежно від розміру організації існують три варіанти надання індивідуальної звітності (табл. 11.9). -468-
Розділ 11. Складання основних форм фінансової звітності Таблиця 11.9. Подання звітності французькими організаціями
Варіант надання Господарюючі суб 'єкти Склад і форма звітності Скорочений Індивідуальні підприємці і невеликі компанії Баланс, звіт про прибутки та збитки і коментарі до них надаються у формі одного зареєстрованого документа Основний Середні компанії Крім балансу, звіту про прибутки та збитки і коментарів до них, складається формуляр документів компанії, який містить: інформацію про наслідки отримання прибутку чи збитку, важливі для користувачів дані про діяльність компанії за 5 років, а також відомості про портфель цінних паперів Детальний Використовується крупними компаніями, не обов'язковий Включає всі форми основного варіанту, а також звіт про здатність до самофінансування протягом фінансового року та діаграму зміни фінансового стану Теорія балансу у Франції. У Франції існують різні підходи до теорії балансу. Велика заслуга в цьому належить вченим Ж.Б. Дюмарше, М. де ла Порту, Форест'є, П. Гарньє, А. Гільбо та іншим. Сучасні французькі вчені виділяють декілька основних теорій балансу і теорій обліку на основі узагальненого світового досвіду. Цікавими в цьому напрямі є дослідження професора Ж. Рішара. Основні характеристики двох головних концепцій балансу можна представити в наступної вигляді (табл. 11.10). Таблиця 11.10. Основні характеристики двох головних концепцій балансу Критерії відмінностей Економічний баланс Юридичний баланс Рівновага "розміщення-ресурси" Бруткі Нетто Зміст статей активу Всі активи, що використовуються Власні активи Пріоритет в класифікації статей активу Функціональний Ліквідність Пріоритет в класифікації статей пасиву * Функціональний Зворотність і право власності Оцінка Поточна вартість Собівартість Зв'язок з управлінським обліком (аналітичною бухгалтерією) Прямий Непрямий, як правило пов'язана з податковим обліком На сьогодні у Франції існує п'ять основних типів балансу, що використовуються в системі економічного і фінансового аналізу різного роду діяльності. Ця класифікація поділяє баланси наступним чином: О ліквідний баланс (або майновий "радикальний"); ■=> майновий баланс (або майновий "лояльний"); ■=> функціональний баланс "радикальний"; , => функціональний баланс "лояльний"; О фінансовий або класичний баланс. Ліквідний баланс (або майновий "радикальний"). Цей баланс відображає всі активи, а саме, нематеріальні та матеріальні, за їх ліквідною вартістю -469-
Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах вважаючи, що підприємство буде поступово демонтуватися. Те ж саме розміщення характерно і для пасиву (рис. 11.9). Актив Пасив Активи за їх ліквідною Пасиви за їх ліквідною вартістю (включаючи вартістю ' матеріальні активи і дебіторську заборгованість) Рис. 11.9. Ліквідний баланс (майновий "радикальний") Майновий баланс (майновий "лояльний"). Коли у французькій фінансовій літературі мова йде про майновий баланс, як правило, мається на увазі не "радикальний" майновий баланс (ліквідний), а "прикрашена" версія балансу такого типу, в якій одні нематеріальні активи (витрати на дослідження, витрати декількох періодів тощо) оцінюються за їх ліквідною вартістю, інші активи (матеріальні) залишаються оціненими за тією вартістю, яка фігурує на рахунках загальної бухгалтерії. Ці матеріальні активи, як і дебіторська заборгованість, розташовуються в порядку зростання ліквідності зверху донизу. Пасиви класифікуються в порядку їх повернення - зростає в балансі зверху донизу (рис. 11.10). Актив Пасив Нематеріальні активи за їх Пасиви за їх бухгалтерською ліквідною вартістю; вартістю (в порядку матеріальні активи і повернення) дебіторська заборгованість за їх бухгалтерською вартістю (в порядку ліквідності) Рис. 11.10. Майновий баланс (майновий "лояльний") Функціональний "радикальний" баланс. Невідомий десять років тому баланс, що називається "функціональним", є сьогодні у Франції предметом всєзростаючого обговорення теоретиків та практиків. Все майно, яким розпоряджається підприємство тривалий час, записується в такий баланс незалежно від того, чи є це майно власністю підприємства, в той час як в юридичному (майновому) балансі активи, що орендуються, не зазначаються. При цьому відображення в балансі активів не залежить від природи їх походження - матеріальна вона чи ні. Класифікація рядків активу і пасиву в функціональному "радикальному" балансі здійснюється відповідно до їх функціонального призначення в сфері економічної діяльності, виділяючи інвестування, господарську діяльність і операції з грошовими коштами. ~ При складанні такого балансу перевага надається аналізу брутто-інвестицій, що включають амортизацію, та аналізу брутто-ресурсів замість -470-
Розділ 11. Складання основних
форм ф
інансової звітності
оцінки авансового капіталу. Звідси випливає, що іммобілізації записуються в актив за їх вартістю-брутто і амортизація відображається в пасиві (рис. 11.11). Актив Пасив Економічні активи-брутто Ресурси (включаючи (будь-яких форм оренди і амортизацію), які власності), які класифікуються класифікуються за за функціональним функціональним призначенням (інвестиції, призначенням (інвестиції, господарство, грошові кошти) господарство, грошові кошти) Рис. 11.11. Функціональний "радикальний" баланс Функціональний "лояльний" баланс. Доцільність відображення інвестицій в їх брутто-вираженні в балансі заперечується деякими аналітиками, однак це не заважає їм погоджуватись і брати до уваги інші характеристики функціонального балансу та його економічні аспекти. Ці аналітики пропонують "лояльний" функціональний баланс, схему якого можна представити в наступному вигляді (рис. 11.12). Актив Пасив Економічні активи-нетто Ресурси (включаючи (будь-яких форм оренди і амортизації), які власності), які класифікуються класифікуються за за функціональним функціональним призначенням (інвестиції, призначенням (інвестиції, господарство, грошові кошти) господарство, грошові кошти) Рис. 11.12. Функціональний "лояльний" баланс Фінансовий "класичний" баланс. Цей тип балансу має вид своєрідної композиції і доволі широко використовується. Офіційної назви він не отримав, однак є автори, які називають його "фінансовим" балансом (рис. 11.13). Актив Пасив Економічні активи-нетто,які класифікують^ зафункціональнимпризначенням(функціональний підхід) Ресурси, які класифікуються за ступенем зворотності і зафункціональнимпризначенням (майновий тафункціональній підходи) Рис. 11.13. Фінансовий баланс "класичний" В такому типі балансу в активі відображаються економічні активи-нетто, які класифікуються за функціональною ознакою, а в пасиві - відповідні ресурси, що класифікуються як за ступенем поверненості, так і за своїми функціями. Як було відмічено, функціональний баланс є відносно новим "відкриттям" у Франції. З історичної точки зору функціональний підхід не є новим: в США, наприклад, суперечки щодо відображення в пасиві амортизації були актуальні до початку XX сторіччя; що ж стосується східних країн, то їх задовольняв "радикальний" функціональний підхід при побудові балансу. В своєму найбільш чистому, найбільш "радикальному" вигляді функціональний баланс являє собою наступну схему (рис. 11.14): -471-
збіжних країнах
Рис. 11.14. Розгорнута схема функціонального балансу Знаки питання, поставлені на схемі, свідчать про концептуальну непостійність, яка існує відносно вказаних моментів. В практиці ж обліку виділяють дві форми подання балансу - Bilan та Balance. Баланс (Balance) є відомістю, яка щомісячно відображає підсумкові суми дебетів та кредитів, дебетове та кредитове сальдо всіх без винятку рахунків, передбачених обліковим планом даної фірми як балансових, так і рахунків управління. Він відображає пЬмилки через показ невідповідності підсумкових сум та сальдо, що забезпечує керівництво точним описанням ситуації на фірмі, вказує на можливий загальний результат діяльності. Баланс (Bilan) же є також синтетичною таблицею, але складається, на відміну від Balance, в кінці звітного періоду (найчастіше - за рік) та представляє собою два розділи сукупності цінностей, які споживаються фірмою. Структура балансу (Bilan) являє собою двосторонню таблицю, в якій статті активу (дані про розміщення капіталів фірми, які знаходяться в її розпорядженні) розміщені паралельно статтям пасиву (джерел засобів фірми в грошовій оцінці). Підсумковим розділом активу та пасиву є розділ результатів. Ліва сторона або актив збирає товарно-матеріальні цінності фірми. Вони групуються за ознакою їх призначення та представляють собою елементи багатства фірми, володіючи при цьому позитивною економічною цінністю. Таким чином, актив класифікує цінності згідно їх матеріальної форми, вказуючи на потрібні строки їх трансформації у гроші. Актив також оцінює реверсивні (оборотні) споживання цінностей до моменту складання балансу. В активі відображаються три оціночні показники по кожній статті, тобто первісна оцінка, сума віднімання з неї та залишкова вартість. Сума, яка вираховується з первісної оцінки, дорівнює резерву уцінки або ж нарахованій сумі амортизації. Іноді вона є загальною величиною того або іншого разом. В -472-
Розділ 11. Складання основних форм фінансової звітності підрахунок підсумку балансу (Bilan) включається "нетто" становище активів фірми. В активі знаходять відображення збитки, якщо вони були виявлені на рахунку "Збитки та прибутки" за звітний період. В пасиві балансу порядок наведення класифікації наступний: власні капітали та позиковий капітал. Відмітимо, що власні капітали при ліквідації фірми підлягають поверненню їх вкладникам. Вони складаються з двох груп: початкового внеску акціонерного капіталу, який підтримується як постійна заборгованість фірми стосовно вкладника; резервів, які представляють собою частини прибутків наступних років, що залишаються на фірмі учасниками справи. Позиковий капітал складають позики та зобов'язання, отримані фірмою від третіх осіб за договорами. На французьких фірмах вони бувають довгостроковими (строком не більше п'яти років), середньостроковими (строком від одного до п'яти років) та короткостроковими (строком менше одного року), а також виключають розрахунки з постачальниками; векселі до платежу; розрахунки з іншими кредиторами (соціальне забезпечення та інші громадські організації, державні та міжнародні організації). Розділи пасиву розміщені "в порядку збільшення ступеню потреби фірми у капіталі, який використовується". Оцінка окремих статей відображається на рівні номінальних сум капіталу, який отримується та знаходиться в розпорядженні. Відмітимо, що така класифікація не включає відображення строків виплати заборгованостей, які все ж таки вказуються у початковій позиції при складанні балансу. Загальна структура пасиву орієнтована на проведення можливих порівнянь між активом та пасивом, результатом яких є: надлишок активу (тобто оборотних фондів по відношенню зобов'язань строком менше одного року); надлишок оборотних фондів відносно до зобов'язань більше одного року. В пасиві відображають прибуток - кредитове сальдо рахунку "Збитки та прибутки". і Нерідко пасив складається до розподілу прибутків, з приєднанням отриманого результату до власного капіталу, але більш традиційним є випадок його складання після розподілу прибутків. Наведена класифікація розділів активу та пасиву балансу передбачає можливість здійснення необхідного аналізу та порівнянь, беручи до уваги поточну експлуатацію незалежно від фінансування та надзвичайних випадків. Залежно від важливості фірми, тобто її юридичного статусу та ризику, поділ результатів представляє, як відповідні витрати, так і участь оплачуваного персоналу з врахуванням виявлення податку на прибуток. Він належить як до активу, так і до пасиву балансу. В балансі записується лише один -473-
Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах показник - або прибуток, або збиток залежно від характеру сальдо, виявленого на рахунку "Збитки та прибутки". В обох категоріях балансу (Balance та Віїап) лежить одна і та ж ідея рівноваги між ресурсами у вигляді певних фондів, якими володіє підприємство, і вже реалізованими вкладеннями. Інформація для складання цих балансів береться, головним чином, із записів Великої книги (у випадку звичайного бухгалтерського обліку) або із записів Головної великої книги (у випадку централізованого бухгалтерського обліку). Відмітимо, що у французькій економічній літературі поняггя звичайного бухгалтерського обліку ототожнюється з класичним поняттям системи, яку відрізняє використання єдиного журналу по хронологічній реєстрації здійснюваних операцій. Перехід від балансу (Balance) до балансу (Віїап) графічно наведений на рис. 11.15.
Рис. 11.15. Перехід від балансів (Balances) до балансу (Віїап) та результату (Resultat) діяльності фірми В балансі (Balance) відображена подвійна інформація: проміжне використання, яке вказує на надбання фірми; зовнішні запаси, які призводять до виникнення боргів фірми та виникнення вкладу підприємця або компаньйонів акціонерного товариства. Порівняння цих обох видів інформації дає досить вичерпне уявлення про переваги фірми. Таке порівняння також правомірно називають балансом (Gilan). і Крім місячного балансу (Balance), на фірмах зустрічаються так звані перевірочні (пробні) баланси (за тиждень, два тижні). Вони на французьких промислових фірмах складаються дуже рідко та не використовуються в цілях управління. Місячний баланс (Balance), який іноді називається кумулятивним або накопичувальним, містить підсумкові суми рахунків до 30-го числа включно та починаючи з відкриття рахунків на початку періоду (місяця), і зазвичай надається бухгалтерами керівникам служби. У випадку розірвання договору про фірму в тих випадках, коли справи доходять до її ліквідації, складається ліквідаційний баланс.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Характеристика та основні види балансів французьких підприємств» з дисципліни «Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах»
