З введенням в 1974 р. законодавчої вимоги зовнішнього аудиту для акціонерних компаній, представлених на біржі, в Італії з'явились спочатку аудиторські, а потім і бухгалтерські стандарти, які розроблювали декілька організацій незалежно один від одного (Міністерство по справам державних підприємств, Італійська асоціація акціонерних товариств та ряд інших). Такий різнобій ускладнював роботу бухгалтерів, і в 1982 р. НККБ зробила вибір на користь стандартів, які були пропоновані Національною радою докторів комерції. З тих пір документи, підготовлені цією, найбільш авторитетною в професійних колах Італії організацією, стали національними стандартами бухгалтерського обліку. При їх створенні були прийняті до уваги як теоретичні розробки, так і кращі зразки бухгалтерської практики (національні і міжнародні), а також Директиви ЄС. До цього часу опубліковано 23 національні облікові стандарти і 21 аудиторський стандарт. Багато з них зараз переглядаються відповідно до чинного законодавства і міжнародних стандартів. Однак не можна не відмітити досить невизначений статус професійних бухгалтерських стандартів в правовій системі Італії. Правову систему італійської держави можна охарактеризувати як систему римського права, на чолі з законодавчими нормами, обов'язкових для всіх економічних агентів. Закони і постанови влади і сьогодні грають домінуючу роль в регулюванні бухгалтерського обліку в цій країні. Тому стандарти, розроблені професіоналами, так сказати, "знизу", не мають в цій країні сили закону, наприклад, в США.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Організація процесу стандартизації в Італії» з дисципліни «Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах»
