Лізингова операціяпередбачає передачу права користування окреми ми інвентарними об’єктами основних засобів іншому суб’єкту на платній основі на визначений строк. Лізинг (Lеаsіng) — різновид підприємницької діяльності, яка спрямо вана на інвестування коштів у рухоме та нерухоме майно, що спеціально передається за договором фізичним та юридичним особам на відповідний період для використання в підприємницьких цілях. Вендщорліз — вид міжнародного лізингового контракту, за яким за кордонна філія збуту лізингової компанії купує обладнання увласної фірми і надає його в оренду або продає на виплату закордонному споживачеві. Об’єктом лізингу є будь яке рухоме і нерухоме майно, яке може бути віднесено до основних засобів (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікації тощо), не заборо нено до вільного обігу на ринку. Таблиця 13.1. Класифікація об’єктів лізингу № п/п 1 2 3 4 5 6 7 8 Ознака класифікації Функціональне призначення Оборотність Стан форми споживання Ступінь рухомості Галузева приналежність Характеристика
Використання з підприємницькою метою Участь у багатьох виробничих циклах Не споживаються у прoцeci використання Рухоме та нерухоме майно Промислові, будівельні, сільськогосподарські тощо Форма власності Державна, приватна, колективна Cпоci6 перенесення вартості Поступово, враховуючи знос у виробничому пpoцeci Ступінь складності Окреме майно, сукупність речей
445
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
Класифікація об’єктів лізингу подана в табл. 13.1. Лізинговими операціями займаються великі фірми, банки, а також спеціалізовані лізингові компанії. Суб’єктами лізингу можуть бути: 1) лізингодавець— суб’єкт підприємницької діяльності (в т.ч. банківсь ка або небанківська фінансова установа), який передає в користування об’єкти за договором лізингу; 2) лізингоодержувач— суб’єкт підприємницької діяльності, який одер жує в користування об’єкти за договором лізингу; 3) продавець лізингового майна — суб’єкт підприємницької діяль ності, що виготовляє майно, яке є об’єктом лізингу. В оформленні лізингових операцій виділяють два етапи: Перший — оформлення документів, які необхідно підготувати до ук ладання лізингового договору. Юридичне оформлення документів засвідчує створення необхідних умов для укладання лізингового договору. Другий — оформлення та укладання лізингового договору, а та кож документів, які створюють сприятливі умови для успішного вико нання зобов’язань щодо лізингового договору. На цьому етапі здійсню ється процес закріплення лізингової угоди в три i двосторонніх дого ворах. Перелік документів для оформлення лізингових угод наведено в табл. 13.2. Таблиця 13.2. Перелік документів, якими оформляються лізингові операції Перший eтап 1. Заява про надання лізингових послуг 2. Замовлення-наряд на поставку майна, яке передасться в лізинг 3. Заява лізингової компанії банку про надання кредиту 4. Висновки про платоспроможність лізингоодержувача та ефективність лізингової угоди Другий eтап 1. Договір лізингу 2. Договір купівлі-продажу майна, що передасться в лізинг 3. Акт введення об’єкта лізингу в експлуатацію 4. Кредитний договір між лізинговою компанією i банком про надання позики 5. Договір про технічне обслуговування переданого в лізинг майна 6. Договір про страхування об’єкта лізингу
446
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України Лізингові oпepaції здійснюються на підставі контрактів (угод), що ук ладаються між суб’єктами лізингу. Лізинговими угодами оформлюються відносини майнового наймання, за яких лізингодавець однієї держави передає лізингоотримувачу іншої держави в користування майно на певний строк і за узгоджену плату.
Розповсюджена у світовій практиці схема лізингової операції предс тавлена на рис. 13.1.
Продавець майна
Договір купівліпродажу
плата за майно
майно
Лізинодавець договір лізингу лізингові платежі
лізингоотримувач
Лізингоотримувач Рис. 13.1. Схема лізингової операції
Реалізація лізингових угод, пов’язаних з увезенням в Україну майна являють собою стовідсоткове кредитування; не передбачають довгостроко вого інвестування коштів підприємства; не вимагають негайного початку платежів за використання об’єкта лізингу; певним чином знижують ризи ки підприємства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2002р. № 445 затве рджено Порядок можливого віднесення операцій резидентів у випадку ве дення ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів оперативного і фінансового лізингу. Пунктом 7 цього Порядку встановлено, що до операцій 447
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
резидентів, які здійснюються при реалізації договорів оперативного і фінан сового лізингу, належать операції, проведені відповідно до статті 806 Цивіль ного кодексу України і Закону України «Про фінансовий лізинг». Лізинг відповідно до Цивільного кодексу України (ст. 806–809). За договором лізингу одна сторона — лізингодавець — передає або зо бов’язується передати іншій стороні — лізингоотримувачу — у користу вання на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі) майно, що належить лізингодавцю на правах власності і придбане ним без попе редньої домовленості з лізингоотримувачем (прямій лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем упродавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоотримувачем специфікацій і умов (непрямий лізинг). Предметом договору лізингу може бути неспоживча річ, визначена індивідуальними ознаками і віднесена до основних фондів. При цьому не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки або інші при родні об’єкти, а також інші речі, встановлені законом. Лізинг відповідно до Закону України «Про фінансовий лізинг» (у редакції Закону України від 11.12.2003 р. № 1381 IV) За договоромфінансового лізингу лізингодавець зобов’язується прид бати увласність майно упродавця (постачальника) відповідно до встанов лених лізингоотримувачем специфікацій і умов та передати його в корис тування лізингоотримувачу на певний строк (не менш одного року) за узгоджену плату (лізингові платежі). Договір фінансового лізингу має бу ти укладено уписьмовій формі і відповідати вимогам законодавства України. Предметом договору фінансового лізингу може бути неспоживче майно, визначене індивідуальними ознаками і віднесене до основних фондів. При цьому не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та інші природні об’єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їхні відособ лені структурні підрозділи (філії, цехи, ділянки). Майно, що перебуває в державній або комунальній власності, щодо якого відсутня заборона на передачу його вкористування і/або володіння, може бути передано уфінан совий лізинг у встановленому законодавством порядку. У випадку переходу права власності на предмет лізингу від лізинго давця до іншої особи відповідні права і обов’язки лізингодавця за догово ром лізингу переходять до нового власника предмет лізингу. Якщо ж сто рони договору лізингу уклали договір закупівлі продажу предмету лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоотримувача 448
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України у випадку і з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо дого вором не передбачено інше. Визначною захисною мірою реалізації договорів фінансового лізингу відповідно до Закону є те, що предмет лізингу не може бути конфіскова но, на нього не може бути накладено арешт у зв’язку з будь якими діями або бездіяльністю лізингоотримувача. Законом визначено таке поняття, як сублізинг. Під сублізингом ро зуміється вид піднаймання предмету лізингу, відповідно до якого лізинго отримувач за договором лізингу передає третім особам (новому лізингоот римувачу за договором сублізингу) у користування за визначену плату на деякий термін відповідно до умов договору сублізингу предмет лізингу, отриманий раніше від лізингодавця за договором лізингу. За звертання до договорів сублізингу необхідна письмова згода лізингодавця (за договором фінансового лізингу). Лізинг відповідно до Господарського кодексу України (стаття 292) Лізинг —це господарська діяльність, спрямована на інвестування влас них або притягнутих фінансових засобів, яка полягає в наданні за догово ром лізингу однією стороною — лізингодавцем — увиняткове користуван ня другій стороні — лізингоотримувачу — на певний строк майна, яке належить лізингодавцю або придбане ним увласність за дорученням чи зго дою лізингоотримувача у відповідного постачальника (продавця), за умов сплати лізингоотримувачем періодичних лізингових платежів. Господарським кодексом встановлено два види лізингу (залежно від особливостей здійснення лізингових операцій): фінансовий і оперативний. За формою здійснення лізинг може бути поворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об’єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди (Відповідно до статті 8 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94 ВР «Про оподаткування прибутку підприємства» (зі змінами і доповненнями). Під основними фондамивважаються матеріальні цінності, що призначаються платником податків для використання вйого гос подарській діяльності протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію цих матеріальних цінностей, вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом. Основні фонди розподіляються по таких групах: Група 1 — будинки, споруди, їх структурні компоненти і передавальні пристрої, утому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця за гального користування), вартість капітального поліпшення землі; 449
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
Група 2 — автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструмен ти, інше конторське (офісне) оснащення, устаткування і приналежності до них; Група 3 — будь які інші основні фонди, не включені до групи 1, 2 і 4; Група 4 — електронно обчислювальні машини, інші машини для ав томатичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані зни ми засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, те лефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів), вільний обіг яких на ринку не заборонено законом і щодо якого немає обмежень на передачу в лізинг. Господарським кодексом також встановлено, що майно, яке є держав ною (комунальною) власністю, може бути об’єктом лізингу тільки за узгод женням з органом, на який законодавством України покладено здійснен ня керування даним майном. Лізинг відповідно до Закону України від 28.12.94 р. № 334/94 ВР «Про оподаткування прибутку підприємства» Відповідно до пункту 1.18Закону України від 28.12.94р. № 334/94 ВР «Про оподаткування прибутку підприємства» — лізинговою (орендною) операцією є господарська операція (крім операцій з фрахту (чартеру) морських пароплавів та інших транспортних засобів) фізичної або юри дичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі в користування іншій фізичній або юридичній особі (орендареві) за орендну плату і на певний строк. Законом встановлені такы види лізингових (орендних) операцій: x оперативний лізинг (оренда); x фінансовий лізинг (оренда); x поворотний лізинг (оренда); (поворотний лізинг — діяльність відповідно до договору лізингу, що передбачає придбання лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому в лізинг); x інші (не пов’язані з переміщеннями товарів через кордон). Цим же Законом встановлено, що оперативним лізингом (орендою) є господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу (оренди) передачу орендареві майна, яке підпадає під визначення основних фондів і придбаного або ви готовленого орендодавцем на інших умовах, ніж передбачені фінансовим лізингом (орендою). Відповідно до Закону, фінансовий лізинг (оренда) — господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до 450
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України договору фінансового лізингу (оренди) передачу орендареві майна, яке підпадає під визначення основних фондів і придбаного або виготовленого орендодавцем, а також всіх ризиків і винагород, пов’язаних із правом ко ристування і володіння об’єктом лізингу. Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов: x об’єкт лізингу передається на термін (під терміном фінансового лізин гу вважається термін з дати передачі майна лізингоотримувачу (орен дареві) до дати закінчення прав власності на дане майно або до дати здійснення останнього лізингового платежу лізингоотримувачем (за лежно від того, яка подія відбулася раніше), протягом якого аморти зується не менш ніж 75% первісної вартості об’єкта за встановлени ми нормами амортизації, і орендар зобов’язаний придбати об’єкт лізингу у власність протягом терміну дії договору лізингу або в момент його закінчення за ціною, визначеною в такому договорі; x сума лізингових (орендних) платежів з початку терміну оренди дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її; x якщо в лізинг передається об’єкт, що перебував у складі основних фондів лізингодавця протягом терміну перших 50% амортизації його первісної вартості, то загальна сума лізингових платежів дорівнює або перевищує 90% звичайної ціни такого об’єкта лізингу, що діє на поча ток терміну дії договору лізингу і збільшеної на суму відсотків, розра хованих, виходячи здисконтної ставки Національного банку України, встановленої на дату початку дії договору лізингу і на весь його термін; x майно, передане уфінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізин гоотримувача (орендаря) і після закінчення дії договору лізингу не мо же бути використане іншими особами, крім лізингоотримувача (орен даря), виходячи з технологічних і якісних характеристик цього майна. В комерційній практиці розрізняють piзнi види та форми лізингу залеж но від форми організації угоди, тepміну, обсягу обслуговування, типу май на, сфери ринку, умов амортизації, податкових пільг, форм платежів тощо. Фінансовий лізинг (financial leasing) — договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60% від вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. Оперативний лізинг (operative leasing) — це договір лізингу, в резуль таті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує уплат не користування від лізингодавця об’єкт лізингy на строк, менший строку, 451
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
за який амортизується 90% від вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. Цей вид лізингу не передбачає переходу права власності на об’єкт лізингу до лізингоодержувача після закінчення терміну дії договору, але дає можливість повторної передачі укористування лізингоодержувачу об’єкта лізингу після закінчення дії договору. Предметом лізингу найчастіше бувають: 1) товари споживчого призначення: автомобілі, автофургони, холо дильники; 2) телевізори, відеотехніка тощо; 3) конторське та поліграфічне обладнання, перфораційні i сортувальні машини, копіювальне обладнання, засоби теле та дистанційного зв’язку; 4) засоби обчислювальної техніки та обробки інформації: комп’ютери і комп’ютерні програми; 5) транспортні засоби: вантажівки, літаки, гелікоптери, пароплави, контейнери, спеціальні вагони; 6) обладнання промислового призначення; 7) стаціонарне обладнання i комплектуючі підприємств, повністю укомплектованих i готових до експлуатації; 8) обладнання, що було у використанні. Коли відбувається купівля обладнання в іноземної фірми i надається після цього вітчизняному лізингоодержувачу, то в цьому випадку йдеться про імпортний лізинг. Різниця між експортним та імпортним лізингом визначається країною місця розташування лізингодавця та лізингоодержувача. При імпортному лізингу виробник (продавець) розташований за кор доном, а при експортному — закордонним партнером є лізингоодержувач. Транзитний міжнародний лізинг має місце втих випадках, коли лізин годавець однієї країни бере кредит або купує необхідне майно в іншійкраїні та постачає його лізингоодержувачу, що розташований у третій кpaїнi. Транзитні oпepaції контролюються транснаціональними корпораціями та банками, які мають дочірні лізингові фірми з розгалуженою мережею закордонних філій та представництв, які взаємодіють з місцевими лізин гоодержувачами. Для лізингу особливо важливі: x вибір валюти контракту; x оцінка ризику зміни курсу валюти; x митний режим лiзингooдepжyвaчa; x податки фірми лізингодавця; 452
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України x наявність угод про незастосування подвійного оподаткування між країнами фірм партнерів по лізингу; x захист прав власності іноземного лізингодавця в країнi лізингоодер жувача.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ, ОБ’ЄКТИ І СУБ’ЄКТИ ЛІЗИНГУ» з дисципліни «Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України: теорія, практика, рекомендації»
