ОСОБЛИВОСТІ УМОВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО ДОГОВОРУ (КОНТРАКТУ)
Базисні умови постачання З метою встановлення ефективного контролю над здійсненням підприємством зовнішньоекономічної діяльності, над дотриманням пра вил митного, податкового і валютного контролю, а також з урахуванням міжнародної практики, законодавством України встановлені механізми і умови реалізації окремих зовнішньоекономічних угод. Законодавство України передбачає, що під час реалізації угоди купів лі продажу контрагенти мають керуватися правилами ІНКОТЕРМС, які поширюються винятково на відносини між продавцями і покупцями в ме жах договору купівлі продажу. Наказом Президента України «Про застосування Міжнародних пра вил інтерпретації комерційних термінів» за № 567/94 від 04.10.94 р. пе редбачено, що суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності зобов’язані укладати договори (контракти) відповідно до правил ІНКОТЕРМС (у ре дакції 2000 р.). Застосування базисних умов постачання товарів у зов нішньоекономічній діяльності дозволяє не тільки дотримуватися вимог чинного законодавства і митних процедур, але й визначає порядок оподат кування такої операції. Правила ІНКОТЕРМС встановлюють обов’язки продавця і покупця щодо надходження і приймання товарів, визначають спосіб їх надходжен ня, витрати, які пов’язані з переміщенням товарів у вказаний пункт (з під готовкою товару, перевіркою його якісних характеристик, упакуванням, завантаженням, транспортуванням, страхуванням, збереженням тощо). Ризик втрати або ушкодження товару, а також зобов’язання щодо витрат, пов’язаних з товаром, переходять від продавця до покупця в конкретно визначеному місті (в географічному пункті, визначеному сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту)). Застосування базисних умов спрощує складання та узгодження кон трактів, допомагає контрагентам знайти спосіб поділу відповідальності й розв’язання розбіжностей, які можуть виникнути. У правилах ІНКОТЕРМС — 2000 міститься 13 торгових термінів, які діляться на чотири групи (E, F, C, D) (табл. 2.1). Застосований при позначенні базисних умов термін «франко» похо дить від французького слова «вільно». Він означає, що покупець вільний від ризику й усіх витрат, пов’язаних з доставкою товарів до пункту позна ченого франко. У контракті після позначення базисної умови вказується 77
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова Торгові терміни правил ІНКОТЕРМС Група Група Е (відправка) Група F (основне перевезення не оплачено) Група С (основне перевезення оплачено) Символ EХW FСА FAS FOB CFR CIF СРТ CIP Група Д (прибуття) DAF DES DEQ DDU DDP Торговий термін Франко-завод (назва місця) Франко-перевізник (назва місця призначення) Франко вздовж борту судна (назва порту відвантаження) Франко – борт судна (назва порту відвантаження) Вартість та фрахт (назва порту призначення) Вартість, страхування та фрахт (назва порту призначення) Фрахт/перевезення оплачені до..... (назва місця призначення) Фрахт/перевезення і страхування оплачені до ... (назва місця призначення) Поставлено на кордон (назва місця поставки) Поставлено франко-судно (назва порту призначення) Поставлено франко-причал (назва порту призначення) Поставлено, мито не сплачено (назва місця призначення) Поставлено, мито сплачено (назва місця призначення)
Таблиця 2.1.
назва географічного пункту (морські чи річкові порти, аеродроми, ванта жоодержувачі, заводи виробники, будівельні майданчики об’єктів). Група E регламентує зобов’язання продавця й покупця при здійс ненні постачання тільки за умов франко завод, при цьому зобов’язання продавця вважаються виконаними після того, як він передав товар покуп цю на своєму підприємстві. Продавець відповідає за навантаження товару на вказаний покупцем транспортний засіб чи за очищення товару від ми та на експорт, якщо не обговорене інше. Покупець несе всі витрати й ри зики, пов’язані з транспортуванням товару з підприємства продавця до місця призначення. Ця умова передбачає мінімальні зобов’язання для продавця (табл. 2.2). Покупець сам здійснює декларування зазначених товарів на митниці або через митного брокера. Така операція розглядається не як експортна, а як передача товару на території України і обкладається ПДВ за ставкою 20%. Така операція називається «EXW франко завод». 78
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України Таблиця 2.2. Взаємозв’язок Е умов поставки з проходженням товару через кордон Умови застосування Е-термін застосовується під час продажу товарів у країні експортера на внутрішньому ринку продавця. Основні зобов’язання продавця - передати покупцю товар і рахунок-фактуру на своєму заводі, складі згідно строку, який вказаний у контракті; Основні зобов’язання покупця - прийняти товар на заводі, складі;
- взяти на себе доставку товару в пункт призначення, а також всі витрати, - забезпечити упакування пов’язані з вивезенням товару. товарів за межі України.
Група F. Відповідно до цих умов продавець вважає, що він виконав свої зобов’язання після того, як передав товар перевізнику відповідно до інструкцій, отриманих від покупця. Ці умови припускають, що в обов’яз ки покупця входить вибір перевізника, укладання з ним угоди на переве зення. Продавець повідомляє покупця щодо готовності товару до відван таження, після чого покупець укладає угоду перевезення й віддає продав цю свої інструкції з приводу того, кому, коли і як передати куплений то вар. Тому в контрактах, укладених на F умові, вся процедура має бути визначена з граничною ясністю для обох контрагентів (табл. 2.3). Група С. Згідно з цими умовами продавець сам укладає договір пере везення, оплачує перевезення до зазначеного в контракті місця приймання товару покупцем, а також сповіщає покупця про деталі відправлення й пе редбачуваний час прибуття вантажу в погоджене місце для його прийняття. За контрактами на С умовах продавець звільняється від відповідаль ності і ризиків з моменту передачі товару перевізнику у своїй країні, хоча й несе витрати за доставку товару в країну покупця. Продавець зобов’яза ний сплатити перевізнику всю вартість транспортування товару незалеж но від того, належний фрахт буде оплачений до навантаження товару чи оплата допускається після його доставки в місце призначення, крім додат кових витрат, що можуть виникнути через обставини, які настають після відвантаження і відправлення товару, і мають бути оплачені покупцем, як що виникли не з вини перевізника. Якщо доставка товару вимагає перевантажень у проміжних пунк тах, продавець може укласти кілька угод перевезення. Він має оплатити всю вартість доставки до місця призначення, включаючи вартість пере вантажень товару. Але якщо перевантаження виявилося змушеним че рез необхідність уникнути наслідків непередбачених обставин (страйку, урядові акти, воєнні дії), додаткові витрати повинен нести покупець. 79
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова Таблиця 2.3. Взаємозв’язок F умов поставки з проходженням товару через кордон Умови застосування 1 FCA – термін застосовується під час організації доставки товарів змішаним перевезенням – контейнерним, трейлерним, на суднах-ролкерах, паромах. Основні зобов’язання продавця 2 -доставити вантаж у вказаний пункт у розпорядження перевізника (вантажний термінал перевізника); -отримати за свій рахунок експортну ліцензію; -надати покупцю за його рахунок свідоцтво (сертифікат) про походження товару; -надати покупцю рахунокфактуру (інвойс); -надати покупцю документ, який засвідчує про передачу товарів перевізнику; -нести ризик за товар до моменту передачі його перевізнику. FAS – термін застосовується під час морських перевезень, коли товар доставляється на причал, розташовується вздовж борту судна або завантажується на ліхтер. -доставити товар на причал, розташувати його вздовж судна або завантажити на ліхтер згідно з вимогами Порту в узгоджену дату і повідомити покупця про доставку товару до борту судна; -надати покупцю рахунокфактуру (інвойс); -передати покупцю докову розписку або посвідчення з товарного складу; -надати покупцю за його рахунок свідоцтво про походження товару; -учинити сприяння покупцю за його рахунок в отриманні експортної ліцензії та інших документів, необхідних для експорту товару. -зафрахтувати судно, сплатити фрахт; -отримати експортні ліцензії, свідоцтво про походження товару; -отримати від продавця рахунок-фактуру, докову розписку або посвідчення з товарного складу. Основні зобов’язання покупця 3 -визначити перевізника; -укласти угоду на транспортування товару і сплатити витрати за транспортування (фрахт); -отримати свідоцтво про походження товару; -взяти на себе ризик за товар з передачею його перевізнику.
80
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України Продовження табл. 2.3 1 FОВ – термін застосовується під час морських перевезень, коли товар доставляється на борт судна. 2 -доставити товар на борт судна; -надати рахунок-фактуру; -отримати за свій рахунок експортну ліцензію; -учинити сприяння з придбання покупцем за його рахунок свідоцтва про походження товару; -отримати від капітана чистий коносамент; -сплатити за навантаження товару на судно; 3 -оплатити товар згідно контракту; -укласти угоду на перевезення товару і сплатити фрахт; -представити судно в точно зазначений строк; -отримати імпортну ліцензію, виконати всі митні формальності; -представити продавцю інформацію про назву судна, місто і час завантаження;
-надати покупцю інформацію (нотис) про доставку товару -здійснити приймання товару; на борт судна. -отримати свідоцтво про походження товару.
При складанні контракту сторони мають домовитись про те, хто буде сплачувати навантаження товару в місці призначення. Під час перевезен ня товару на регулярних судноплавних лініях у вартість фрахту як прави ло вже входить вартість навантаження. Тому, якщо характер вантажу при пускає перевезення саме лінійним судном, то ці витрати автоматично не се продавець. Таким чином, договір (контракт) купівлі продажу на умовах базис них груп «С», як і договір на умовах базисних груп «F», належать до кате горії договорів відправки (табл. 2.4). Група Д. Контракти на Д умовах можна розбити на дві категорії. У першу входять контракти, укладені на умовах 1, 2, 4. Відповідно до цієї умови продавець не очищає товар для імпорту. До другої категорії нале жать умови 3, 5. За цими умовами продавець має одержати всі необхідні ліцензії, а також сплатити мита, збори, податки. Умови групи Д є най більш привабливими для покупця, тому що продавець зобов’язаний до ставити товар у зазначене місце, беручи на себе витрати й ризики з достав ки товару. Тому контракти купівлі продажу на умовах базисів групи «Д» належать до категорії договорів прибуття (надходження) (табл. 2.5). 81
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова Таблиця 2.4. Взаємозв’язок С умов поставки з проходженням товару через кордон Умови застосування 1 CFR – термін застосовується під час морських перевезень, коли доставляється товар у зазначений пункт. Основні зобов’язання продавця 2 -укласти угоду на свій ризик про перевезення товару і сплатити за фрахт судна; -доставити товар на судно і розмістити його; -надати покупцю рахунокфактуру і чистий коносамент; -отримати експортну ліцензію. Основні зобов’язання покупця 3 -оплатити товар згідно контракту; -взяти на себе доставку товару з борту судна до зазначеного міста; -отримати за свій рахунок свідоцтво про походження товару; -оплатити мито і податки; -отримати за свій рахунок імпортні ліцензії. -оплатити товар згідно контракту; -взяти на себе доставку товару з борту судна до зазначеного міста; -отримати за свій рахунок свідоцтво про походження товару; -оплатити імпортне мито і податки; -отримати за свій рахунок імпортні ліцензії.
CIF – термін застосовується під час морських перевезень, коли доставляється товар у зазначений порт зі страхуванням ризику втрати або ушкодження товару під час морських перевезень.
-укласти угоду на свій ризик про перевезення товару і сплатити за фрахт судна до зазначеного порту; -доставити товар на судно і розмістити його; -укласти угоду про страхування товару під час перевезення і сплатити страховий поліс (страхова вартість – ціна CIF + 10%); -отримати експортну ліцензію; -надати покупцю рахунокфактуру і чистий коносамент, страховий поліс, експортну ліцензію.
82
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України Продовження табл. 2.4 1 СРТ – термін застосовується при всіх видах перевезення: продавець передає товар першому перевізнику. Зазвичай це робиться при змішаних перевезеннях (контейнерних, трейлерних, на судахролкерах, паромах). 2 -організувати перевезення і оплатити фрахт до зазначеного міста; -доставити товар у розпорядження першого перевізника; -повідомити покупця про передачу товару першому перевізнику; -отримати експортну ліцензію; -надати покупцю транспортний документ, рахунок-фактуру, експортну ліцензію. СІР – термін застосовується при всіх видах перевезення; продавець страхує товар і передає його першому перевізнику. Зазвичай це робиться при змішаних перевезеннях. -організувати перевезення і оплатити фрахт до зазначеного міста; -доставити товар у розпорядження першого перевізника; -застрахувати товар і оплатити страховий поліс; -отримати експортну ліцензію; -надати покупцю транспортний документ, рахунок-фактуру, експортну ліцензію, страховий поліс. 3 -оплатити товар згідно контракту; -взяти на себе доставку товару, коли товар доставлений першому перевізнику; -оплатити імпортне мито і податки; -отримати за свій рахунок імпортні ліцензії; -отримати свідоцтво про походження товару. -оплатити товар згідно контракту; -прийняти на себе доставку товару, коли товар доставлений першому перевізнику; -оплатити імпортне мито і податки; -отримати за свій рахунок імпортні ліцензії. -отримати свідоцтво про походження товару.
83
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова Таблиця 2.5. Взаємозв’язок D умов поставки з проходженням товару через кордон Умови застосування 1 DAF – термін застосовується в основному під час перевезення залізничним і автомобільним транспортом, в окремих випадках – морським. Основні зобов’язання продавця 2 -доставити товар до зазначеного пункту на кордон у зазначений строк; -отримати експортну ліцензію; -надати покупцю транспортний документ, рахунок-фактуру, деливер-ордер. Основні зобов’язання покупця 3 -оплатити товар згідно контракту; -взяти на себе доставку товару на кордон; -оплатити імпортне мито і податки; -отримати імпортну ліцензію; -отримати свідоцтво про походження товару; -у разі отримання продавцем наскрізного транспортного документа надати йому за свій рахунок імпортну ліцензію та сплатити імпортне мито і податки. DES – термін застосовується під час морських перевезень, коли товар передається покупцю на борт судна в порту призначення. -доставити товар на борт -оплатити товар згідно судна у порт контракту; призначення; -взяти на себе повноваження -інформувати покупця доставки товару з борта про прибуття судна судна в порт призначення; у порт призначення; -оплатити імпортне мито, -надати покупцю рахунок-фактуру, коносамент, деливерордер. -доставити товар на пристань у порт призначення; -отримати імпортні ліцензії і за наявності умов оплати імпортне мито; -надати покупцю рахунок-фактуру, варрант або ордер на видачу товару. податки; -отримати імпортну ліцензію; -отримати свідоцтво про походження товару. -оплатити за товар згідно з контрактом; -взяти на себе доставку товару з пристані в зазначеному порту; -оплатити імпортне мито.
DEQ – термін застосовується під час морських перевезень, коли товар передається покупцю на пристані в зазначеному порту.
84
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України Продовження табл. 2.5 1 DDU – термін застосовується для всіх видів перевезень, коли товар передається в розпорядження покупцю в узгодженому місці призначення. 2 -доставити товар у місце призначення, вказане покупцем; -передати покупцю рахунокфактуру, коносамент, деливер-ордер. -доставити товар у місце призначення; -отримати імпортні ліцензії, оплатити імпортне мито і податки; -надати покупцю рахунокфактуру, перевізний документ, деливер-ордер, ліцензії. 3 -заплатити за товар згідно з контрактом; -прийняти товар у своє розпорядження; -оплатити імпортне мито і податки; -отримати імпортну ліцензію. -прийняти товар у вказаному місці.
DDP – термін застосовується для всіх видів перевезень, коли товар передається в розпорядження покупцю в узгодженому місці призначення.
Транспортні умови зовнішньоекономічних угод Витрати на транспортування можуть бути дуже значні, тому не обхідно до укладання зовнішньоекономічного договору (контракту) роз робити можливі транспортні умови, оцінити витрати на транспортні опе рації і визначити транспортну складову частину в ціні контракту. Можливі витрати на транспортування товару: x витрати для підготовки товару для відвантаження (перевірка якості, кількості, спеціальне упакування); x оплата навантаження товару на транспорт, який застосовується для йо го доставки до основного перевізника (іноді ця операція повторюється декілька разів під час перевантаження товарів на різні засоби транспор ту, а також необхідно включати проміжне зберігання у необхідному ви падку); x витрати на проміжне зберігання і навантаження товару основному пе ревізнику; x оплата вартості основного перевезення, включаючи страхування; x витрати під час розвантаження товару в пункті призначення; x оплата податків і зборів; x кінцева доставка на склад покупця. 85
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
Ці питання враховуються у базисних умовах поставки. В транспортних умовах визначається за чий рахунок буде здійснюва тися навантаження товару на транспорт, а також строк, протягом якого покупець сповіщає продавця про прибуття транспорту для перевезення товару. Транспортні послуги розрізняють залежно від: x виду транспорту (табл. 2.6); x предмету транспортної операції (вантаж, пасажир, багаж); x транспортної характеристики товару; x періодичності перевезень (регулярні, нерегулярні); x порядку проходження митниці (з перевантаженням, без переванта ження); x виду транспортно технологічної системи (контейнерна, поромна, ліхтерна); x виду повідомлення (пряме, непряме). Зазвичай процес доставки товару в міжнародній торгівлі включає: x перевезення від внутрішнього пункту виробництва до прикордонно го пункту країни експортера; Таблиця 2.6. Способи транспортування та базисні умови поставки Базисна Водний Автомобільний Залізничний Повітряний умова EXW FSA FAS FOB CFR CIF CPT CIP DAF DES DEQ DDU DDP + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + Комбінований + + + + + + +
86
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України x міжнародне транзитне або морське перевезення від пункту країни ек спортера до прикордонного пункту країни імпортера (якщо між ци ми країнами не встановлена загальна сухопутна смуга); x транспортування від прикордонного пункту країни імпортера до внутрішнього пункту споживання товару. В більш широкому значенні міжнародні транспортні послуги включа ють, крім безпосередньо перевізної діяльності, різні супутні операції: x доставка вантажу від складу відправника до найближчого вантажно го терміналу; x перевантаження товару на магістральні транспортні засоби; x перевантаження на інші види транспорту в проміжних пунктах; x розвантаження в пункті призначення; x тимчасове зберігання вантажу в проміжних пунктах і переоформлен ня перевізних документів. Для захисту своїх комерційних інтересів у всіх географічних пунктах, де здійснюються операції з вантажем, власник вантажу запобігає до по слуг посередників експедиторів (фрахтовим агентам). Водний транспорт Морський транспорт є найбільш універсальним видом транспорту, який спеціалізується на обслуговуванні міжнародної торгівлі. До матеріально технічної бази морського і річкового транспорту від носять: флот, морські та річкові порти і пристані. Річковий і морський флот складаються із судів різних типів, розмірів та призначення. Залежно від призначення розрізняють судна: x транспортні; x технічні; x допоміжні. Основним документом для оформлення перевезень вантажу в міжна родному лінійному судноплавстві є коносамент. Коносамент (bill of lading) — це документ, який підтверджує прий няття товару для морського (річкового) перевезення і зобов’язує перевіз ника доставити товар законному власнику. Коносамент є: x розпискою, яка підтверджує прийняття до перевезень товару, який зазначений на обліковій стороні цього документа; x контрактом на перевезення товару на обговорених у ньому умовах; x товаросупроводжувальним документом. 87
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
Існує декілька видів коносаменту: x коносамент на власника (berer), який надає змогу кожному, хто є його власником, розпоряджатися товаром. Застосовується рідко, тому що не може гарантувати отримання товару тим особам, яким дійсно належить; x іменний коносамент (straight), який виписується на конкретного власника товару. Передача володіння товаром другій особі може здійснитися тільки безпосередньо спеціально оформленою заявою про належність товару (цесії); x ордерний коносамент (to order), згідно якому перевізник має доста вити товар за наказом визначеної сторони. Цей коносамент може пе редаватися утримувачем третій особі безпосередньо індосаментом, тобто передаточним надписом на цьому документі. Індосамент може бути іменним та на пред’явника (in blanco); x бортовий коносамент, який укладається на вантаж, який наванта жується на борт судна; x коносамент на вантаж, який готовий до відправлення, і який застосо вується у випадку, якщо товар зданий на склад для наступного відвантаження. Іноді він замінюється після відвантаження на борто вий коносамент; x пайові коносаменти — деливери ордера (delivery order), виписується за необхідності видачі утримувачу вантажу частки вантажу, і які яв ляють собою фактично не коносамент, а розпорядження утримувача капітану про видачу частки вантажу після пред’явлення оригінала ко носаменту на всю вантажну партію; x скрізний коносамент — документ, на підставі якого вантаж транспор тується із порту навантаження в порт призначення двома і більше суд ноплавними мережами, які діють згідно угоді; x чистий коносамент (clean), якщо перевізник не зробив в ньому заува жень щодо стану товару, який перевозиться; x нечистий коносамент (fone), якщо в ньому зроблені відповідні засте реження. У коносаменті вказуються: x перевізник, як особа, від імені якої підписаний коносамент; x торговець як фрахтователь; x особа, яка відправляє вантаж; x одержувач; x власник коносаменту і вантажу; x власник судна, яке зафрахтовано або яким керує перевізник, і яке ви користовує для виконання умов контракту. 88
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України В коносаменті необхідно вказувати, законодавству якої країни він підпорядкований, юрисдикції якого суду належить розглядати суперечки. В коносаменті необхідно вказувати район плавання, перевантаження, навантаження, розвантаження, зберігання, складування, строк позикової давності, правила огляду вантажу, умови ставлення до нього. В торговому пароплавстві застосовуються такі види фрахту: 1) фрахт на умовах рейсового чартеру (voyage charter), який поділя ється на: x фрахтування на один рейс (single voyage) — договір, за яким власник судна за визначену оплату (фрахт) зобов’язується перевезти обумов лений вантаж з одного або декількох портів відправлення в один або декілька портів призначення; x фрахт на послідовні рейси (consecutive voyage), тобто договір про пе ревезення великої кількості однойменного вантажу в одному й тому ж напрямку на одному й тому ж судні; x фрахтування за генеральним контрактом (general contract), тобто до говір, за яким власник судна зобов’язується протягом визначеного періоду перевезти визначену кількість вантажу; 2) фрахтування на умовах тайм чартер (time charter), яке залежно від терміну оренди поділяється на звичайний тайм чартер і кругові рейси; 3) фрахтування на умовах бербоут чартера (bare boat charter), або ди майз чартер (demise charter), тобто оренда судна без екіпажу. Договір морських перевезень (договір фрахтування судна), який ук ладається між морським перевізником (фрахтовщиком) і відправником вантажу або одержувачем вантажу (фрахтователем), має форму чартеру. В більшості випадків він укладається за допомогою посередника або фрахтового брокера. Залізничний транспорт У залізничного транспорту є свої особливості: x найбільша ефективність у використанні цього виду транспорту дося гається під час перевезень на відстані понад 2000 км.; x відносна дешевизна перевезень порівняно з автотранспортом; x можливість доставки «до дверей»; x здатність перевозити різноманітні вантажі; x незалежність від кліматичних умов. Виходячи з укладеного договору перевезення вантажу, залізниця зо бов’язується доставити ввірений їй відправником вантажу вантаж у пункт призначення та віддати його уповноваженій особі на отримання вантажу, 89
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
а відправник вантажу зобов’язується оплатити за перевезення вантажу ус тановлену плату. Відправник вантажу повинен надати станції відвантаження на кожну відправку вантажу накладну, яка є основним перевізним документом. Залізниця несе відповідальність за зберігання вантажу з моменту прий няття його для перевезення і до передачі його покупцю. Автомобільний транспорт Автомобільний транспорт володіє такими техніко економічними особливостями: x можливість доставки вантажу від відправника вантажу до покупця без перевантаження; x забезпечує високий рівень зберігання вантажу; x велика мобільність і швидкість перевезень; x економічність під час перевезень товарно штучних вантажів на неве лику відстань; x ритмічність перевезень вантажу, немає потреби накопичення ван тажу; x обмеженість використання на велику відстань під час перевезень значних партій вантажу; x залежність від мережі шляхів; x дорогий вид транспорту під час перевезень на велику відстань. Власник вантажу або покупець має змогу укладати угоду з транс портною організацією. Для міжнародних перевезень вантажів застосовують такий транспорт: x тягачі з напівпричепами; x вантажні автомобілі з причепами. Типи причепів: x тентовий; x термічний (без холодильного устаткування); x рефрижераторний (з холодильним устаткуванням); x контейнерний майданчик; x спеціалізовані (перевезення негабаритних, найтяжких та інших спеціалізованих вантажів); x цистерни. Як правило, необхідно мати спеціальний дозвіл тієї країни, по тери торії якої буде здійснене перевезення вантажів (таке перевезення платне). Перевезення негабаритних і найтяжких вантажів також потребує доз волу кожної країни, в тому числі і України. 90
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України Оплату всіх допоміжних витрат здійснює відправник вантажу. Повітряні перевезення вантажів Особливостями повітряного транспорту є: x висока швидкість доставки; x скорочення шляху; x високе зберігання вантажу; x існує можливість перевезення у віддалені райони, де неможливо ви користовувати інші види транспорту. Повітряний транспорт — найдорожчій вид транспорту і використо вується під час перевезень дуже коштовних вантажів. Він відрізняється обмеженим підйомом вантажів і неможливістю перевезення різноманітної номенклатури вантажів. Залежить від кліматичних умов і наземних служб забезпечення польотів. Польоти на міжнародних повітряних мережах за формою їх виконан ня можна класифікувати на: x регулярні; x нерегулярні (разові, допоміжні, спеціальні, чартерні). Регулярні рейси — це рейси, які виконують згідно за розкладом по договірних мережах. У розкладі вказують маршрут польотів, проміжні пункти посадок, час вильоту і посадки в кожний пункт маршруту, частота руху, тип літака. Нерегулярні авіаперевезення виконуються на підставі дозволу на разові польоти і поділяються на допоміжні, спеціальні, чартерні. Допоміжні рейси— це рейси, які виконуються по тих самих мережах, як і регулярні, але за особливим розкладом. Вони можуть виконуватися із згодою партнера на умовах, що комерційні перевезення не можуть бути здійснені регулярними рейсами. Спеціальні рейсі — це рейси, які виконуються за спеціальним завдан ням як по маршруту регулярних рейсів, так і по особливому маршруту, дозвіл на їх виконання запрошується по дипломатичних каналах. Чартерні рейси — це рейси, які виконуються за спеціальним контрак том між перевізником і замовником. Договір на повітряні перевезення ван тажів, його умови і надходження вантажів для перевезення підтверджують ся вантажною накладною, яка виписується на кожну відправку вантажу. Умовами зовнішньоекономічного договору передбачено виникнення транспортних ризиків, які регламентовані правилами «ІНКОТЕРМС 2000», відповідно до яких усі транспортні ризики класифікуються за чо тирма групами: E, F, C, D. 91
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
Транспортні ризики — це ризики, які виникають у зовнішньоеко номічній діяльності при укладенні зовнішньоекономічних угод, а саме при передачі товару від продавця (постачальника) до покупця. За настання ризиків, які наведені в правилах «ІНКОТЕРМС 2000», покупець зобов’язаний сплатити ціну товару, навіть при отриманні його у стані, який не відповідає умовам договору, чи при повній його втраті. У цьому полягає «ціна ризику». Якщо ж ушкодження не обумовлене транспортним ризиком, то покупець має право не тільки ухилитися від оплати товару, але і вважати продавця відповідальним за порушення умов договору. Страхування вантажів Страхування зовнішньоекономічної діяльності підприємств — це міжнародні економічні відносини з захисту майнових інтересів суб’єктів господарювання різних форм власності протягом періоду, в якому відбу ваються певні події (страхові випадки), за рахунок майнових коштів, що формуються із сплачених ними внесків (страхових премій). Страхування зовнішньоекономічної діяльності включає особисте, майнове та страхування відповідальності. Об’єктом майнового страхування є товарно матеріальні цінності і май нові інтереси страхувальників. Різновидами його у зовнішньоекономічній діяльності є страхування перевезень вантажів морським, річковим, залізничним, авіаційним, автомобільним транспортом, страхування від валютних ризиків, страхування депозитів, страхування делькредере, стра хування від інвестиційних ризиків. Об’єктом транспортного страхування є: x вантаж — карго; x транспортні засоби — каско; x фрахт. Об’єктом страхування відповідальності є відповідальність перед тре тіми особами (фізичними або юридичними) внаслідок будь якої діяль ності або бездіяльності страхувальника. Метою страхування відповідальності є страховий захист інтересів, наприклад, страхування відповідальності власників транспортних засобів. Використання посередників дає змогу розширити пропозицію стра хових послуг, взяти на відповідальність виробничі та комерційні ризики, які не в змозі вирішити страхова компанія. У міжнародній практиці страхування експортних ризиків надається державним агентам. Але існують винятки, коли в одних країнах страху 92
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України вання експорту забезпечується приватними організаціями, в інших ця си стема змішана. Ціна і загальна сума контракту Найчастіше у міжнародних угодах застосовується поняття світової ціни. Під світовими цінами розуміють ціни великих комерційних угод, які укладаються в найголовніших центрах світової торгівлі, що передбачають окремі, не пов’язані, експортні та імпортні операції. При цьому, платежі мають здійснюватись у вільноконвертованій ва люті. Ціна виражається числом грошових одиниць визначеної валюти за одну кількісну одиницю товару, яка позначена в контракті. Якщо за даним контрактом поставляються товари різної кількості й асортименту, то ціна встановлюється окремо за одиницю товару кожного виду, сорту, марки. У таких випадках ціни на товари вказуються в додатках до контракту — специфікаціях. При постачаннях комплектного устатку вання в специфікаціях вказується ціна на кожний комплектуючий виріб. До цін, що публікуються, належать довідкові ціни, біржові котиру вання, ціни аукціонів, ціни, що приводяться в загальностатистичних довідниках, ціни фактичних угод, ціни пропозицій великих фірм. Довідкові (індикативні ціни) — це ціни товарів у внутрішній оптовій чи зовнішній торгівлі різних країн, що публікуються в друкованих видан нях. Джерелами довідкових цін є економічні газети і журнали, спеціальні бюлетені, фірмові каталоги й прейскуранти. Довідкові ціни можуть бути чисто номінальними, тобто не пов’язані з реальними комерційними або минулими операціями. Індикативні ціни — ціни на товари, які відповідають цінам, що скла лися чи складаються на відповідний товар на ринку експорту (імпорту) на момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов постачання та умов здійснення розрахунків, визначених згідно із законо давством України, а також якісних показників товару, які затверджено Міністерством економіки України. Ціна товару — це кількість грошових одиниць певної валютної сис теми, яку має заплатити покупець продавцю в певній валюті за загальну кількість товару (партію) або за одиницю товару, доставленого продавцем на базисних умовах у зазначений у контракті географічний пункт. Індикативні ціни є обов’язковими для використання при укладанні і проведенні всіх видів зовнішньоекономічних угод, за якими здійснюєть ся експорт імпорт товарів: 93
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
а) походженням з України, щодо імпорту яких до інших країн засто совані антидемпінгові заходи, порушені антидемпінгові процедури або розслідування, а також відбувається перегляд таких заходів або процедур; б) походженням з України, щодо імпорту яких до інших країн вірогідна загроза застосування антидемпінгових компенсаційних заходів, порушення антидемпінгових (спеціальних) процедур або розслідувань; в) походженням з України, імпорт яких у певні країни світу обмеже ний згідно з відповідними міжнародними договорами або зобов’язаннями України; г) походженням з України, експорт (імпорт) яких з України, так і в Ук раїну, здійснюється в межах спеціальних режимів нетарифного регулювання. Пропозиції щодо переліку товарів, на які можуть розроблятися і вста новлюватися індикативні ціни, вносяться в установленому порядку Уп равлінням ринкової кон’юнктури та цінової інформації Міністерства еко номіки України за поданням інших управлінь Міністерства та централь них органів державної виконавчої влади, які надходять в установленому порядку та формі. Перелік товарів, на які встановлюються індикативні ціни, погоджується у встановленому порядку і затверджується наказом Міністерства економіки України. Згідно із затвердженим відповідно до чинного законодавства України переліком індикативних цін, фахівцями Держзовнішінформу проводиться моніторинг відповідних ринків експор ту товарів українського походження. Для цього використовуються такі інформаційні джерела: x біржові котирування, тобто ціни товарів, що є об’єктом біржової торгівлі; x ціни спеціалізованих аукціонів з торгівлі окремими видами продук ції. Ціни аукціонів близькі до котировок на біржах; x довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань та публікацій, у тому числі відео , комп’ютерних, електронних та інших подібних банків даних та мереж; x статистичні дані митних, фінансових, банківських, інформаційних та інших державних органів і установ та недержавних організацій Ук раїни. Ціни статистики зовнішньої торгівлі — це ціни реальних угод у між народній торгівлі. Особливість цих цін полягає в тому, що вони показують вартість не конкретних товарів, а однорідних з різними технічними характеристика ми і якістю, досить правильно характеризують динаміку зовнішньоторго вельних цін окремих країн та світових цін: 94
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України x комерційні пропозиції, листи, протоколи намірів, прейскуранти та ка талоги на продукцію відомих фірм, підприємств, порівняльні індекси цін; x звіти та довідки торговельно економічних місій у складі посольств України за кордоном; x контрактна практика поставок товарів, які підлягають реєстрації у Мі ністерстві економіки України. Ціни попередніх угод використовуються у випадку стабільності цін і, насамперед, на промислову сировину, а також машини й устаткування: x прейскуранти та відпускні ціни українських товаровиробників. Найбільш докладним критерієм для визначення рівня цін у контракті є ціни фактичних угод та ціни пропозицій фірм конкурентів. При визначенні рівнів індикативних цін беруться до уваги фактори, які можуть впливати на ціноутворення по конкретних товарах на конкрет них ринках залежно від умов здійснення певної операції. Ціна товару, за якою реалізується товар на зовнішньому ринку, є зов нішньоторговельною ціною. При встановленні ціни товару в контракті визначаються одиниці виміру, за якими встановлюється ціна, базис ціни, валюта ціни, спосіб визначення і фіксації ціни, рівень ціни. За способом фіксації розрізняють тверді, періодично тверді, рухливі та плаваючі ціни. Тверда ціна встановлюється в момент підписання контракту, вона не підлягає зміні протягом всього терміну його дії і не залежить від термінів і порядку постачання товару. Тверді ціни не змінюються протягом терміну дії контракту, проте вони унеможливлюють наступне врахування коливань економічної кон’юнктури, що може обернутися збитками для однієї із сторін. Періодично тверді ціни припускають певну фіксовану суму, дійсну на певний період часу. В момент підписання контракту ціни не фіксують ся, а визначаються. Рухлива ціна — це зафіксована при укладенні контракту ціна, що мо же бути переглянута надалі, якщо ринкова ціна даного товару до моменту його постачання зміниться. При встановленні рухливої ціни в контракт вноситься відповідна цінова обмовка, яка передбачає, що, якщо до момен ту виконання угоди ціна ринку підвищиться або зменшиться, відповідно має змінитися і ціна, зафіксована в контракті. Припускається перегляд цін сторонами за істотної їх зміни на ринку на певний відсоток. При цьому в контракті обов’язково має бути зазначено джерело, яким сторони будуть керуватися при визначенні індексу цін. 95
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
Плаваюча ціна — це ціна, обчислена в момент виконання контракту шляхом перегляду базисної ціни з урахуванням змін у витратах вироб ництва, що відбуваються в період виконання контракту. Ця ціна застосо вується в контрактах на товари тривалого циклу виготовлення. Ціна, передбачена в контракті, може корегуватися при зміні ціноутво рювальних чинників протягом дії контракту. Одночасно обумовлюються і межі (у відсотках) відхилення фактичної ціни від контрактної. В аналізі ціни враховуються такі стратегічні моменти, як наявність конкуренто спроможного і якісного товару, товару в належній упаковці, можливість своєчасного постачання товару, ступінь конкуренції цього товару на рин ку країни призначення, торговельні, політичні, ідеологічні, релігійні і ба гато інших умов, що впливають на кон’юнктуру ринку. Під час проведення переговорів між партнерами щодо ціни з торго вельної угоди використовують базисну ціну. Базисна ціна — ціна товару, що приймається в якості відправної точ ки у визначенні зовнішньоторговельної ціни даної продукції (товару), а також індексу цін у міжнародній торгівлі в цілому і за окремими видами товарів. Базисна ціна регулярно переглядається з урахуванням змін асор тименту товарів у зовнішньоторговельному обміні на ринку. Одним з дієвих факторів успішного виходу на ринок в умовах твердої конкуренції є надання покупцю визначених пільг у вигляді зни жок на ціни. Розмір знижок залежить від характеру угоди, умов постачан ня й платежу, взаємин з покупцем, кон’юнктури ринку в момент угоди. Існують такі найбільш поширені види знижок. Спеціальні знижки надаються привілейованим покупцям, у замов леннях яких найбільш зацікавлений продавець. Такі самі знижки роблять у тих випадках, коли продавець виходить на даний ринок, з даним товаром і збирається продати пробну партію товару. Ці знижки мають конфіден ційний характер і являють собою комерційну таємницю. Загальна (проста) знижка нараховується з прейскурантної чи довід кової ціни. Проста знижка з прейскурантної ціни на серійні машини й ус таткування складає зазвичай 20–40%. Проста знижка на промислову си ровину складає близько 5%. Прогресивна (оптова) знижка — це знижка за кількість. Вона застосо вується до серійних замовлень виробів, до яких експортери виявляють вели кий інтерес, тому що при виготовленні великої кількості машин того самого типу знижуються витрати на одиницю продукції. Розмір знижки досягає 10%. Дилерські знижки надаються продавцями своїм постійним пред ставникам, посередникам та агентам. Вони значно поширені при продажі 96
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України автомобілів, тракторів, стандартного устаткування й оргтехніки; колива ються в залежності від марки товару і досягають 30% від ціни, за якою сам продавець реалізує товари вроздріб. За рахунок таких знижок дилери ма ють покривати свої витрати на продаж, сервіс і отримувати прибуток. Знижки («Сконто») — знижки при розрахунках готівкою і раніше терміну, вказаного в контракті. У тих випадках, коли довідкова ціна пе редбачає короткострокові кредити, а покупець готовий оплатити товар готівкою, він може одержати таку знижку. Розмір такої знижки, як прави ло, відповідає розміру позикового відсотку на грошовому ринку в даний момент. У контракті вона фіксується як: «Ціна товару — 200 доларів США, при оплаті протягом одного тижня — знижки 4%». Взагалі такі знижки складають 3–5% вартості угоди. Бонусна знижка, або знижка за оборот, надається продавцем своїм постійним агентам за реалізацію визначеної кількості виробів, як за кож ну окрему партію, так і за заздалегідь узгоджений річний обсяг обороту. Такі знижки складають 7–8% вартості обороту. В агентській угоді вста новлюється шкала знижок залежно від обороту і досягає по деяких видах устаткування від 5 до 25%. З сировинних та сільськогосподарських то варів ця знижка складає кілька відсотків. Сезонні знижки застосовуються під час продажу товару поза сезо ном. Їх розмір залежить від характеру товару. Закриті знижки — знижки, що використовуються в замкнутому еко номічному просторі і надаються на продукцію (товари) при постачаннях всередині фірми або у внутрішній торгівлі міжнародних об’єднань і груп. Закриті знижки можуть також вводитися на товари, що постачаються по деяких міжурядових угодах. Знижка з ціни — знижки, які можуть пропонуватися покупцю при збільшенні обсягу замовлення. Розмір таких знижок невеликий при по стачаннях товарів масового попиту. Для товарів, вироблених малими серіями або за індивідуальними замовленнями, знижка за кількість має значення, тому що збільшення серії призводить до скорочення витрат ви робництва. Знижки за кількість складають зазвичай 10–15% вартості угоди. При упорядкуванні тексту зовнішньоекономічного договору реко мендується точно визначати ціну товару. Умови міжнародних розрахунків Умовами платежу визначаються: валюта платежу; термін платежу; засіб платежу і форма розрахунків. 97
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
При укладенні зовнішньоекономічного договору (контракту) вико ристовуються такі умови оплати товару: x оплата вперед — покупець оплачує всю вартість товару до його постачання, оплата частини вартості визначається як аванс або кредит; x відстрочка платежу— це особливий засіб погашень заборгованості, за якого її внесення в повній сумі переноситься на більш пізній термін ніж передбачено договором; x платіж з розстрочкою — це засіб оплати товарів або послуг, за яко го платіж здійснюється не в повній сумі їх вартості, а в роздріб (згідно до контракту або доповнень до контракту). Валюта контракту — та грошова одиниця, в якій здійснюються розрахунки за зовнішньоторговельним договором. При укладенні контракту встановлюється у якій валюті буде зробле но оплату товарів. Як правило, використовується стійка або традиційна для даного виду товарів валюта. Такою валютою може бути валюта країни імпортера, країни експортера або третьої країни, а також СДР, ЕКЮ. Система зв’язків між суб’єктами зовнішньоекономічних відносин за снована на безготівковій формі розрахунків. На вибір форм міжнародних розрахунків впливає ряд факторів: x вид товарів, що є об’єктом зовнішньоторговельної операції; x наявність кредитної угоди; x платоспроможність і репутація контрагентів по зовнішньоеко номічних угодах; x рівень попиту та пропозиції на даний товар на світових ринках. Основними формами безготівкових розрахунків вітчизняних підприємств з фірмами і організаціями західних країн є акредитив, інкасо, банківсь кий переказ, розрахунки чеками. Разом з тим в кожній із зазначених форм є декілька різновидів.
Приклад 1 Українське підприємство ВАТ «Зорі» планує укласти угоду з німець кою фірмою «Htytgart» на імпорт холодильних камер. У зв’язку з цим не обхідно провести аналіз різних умов транспортування для укладання до говору і обрати найбільш вигідний варіант. Контракт з цим партнером ук ладається вперше. Підприємством розглядається два варіанти (табл. 2.7). 98
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України Таблиця 2.7. Варіанти витрат на імпорт холодильних камер Вихідні дані 1. Сума контракту 2. Вартість однієї партії (всього 6 партій) 3. Базисні умови 4. Транспорт 5. Терміновість 6. Транспортування: -перевезення; -навантаження; -розвантаження; -фрахт 7. Страхування 8. Тара 9. Загальна вартість партії Варіант 1 300000 євро 50000 євро CIF Морський 4 діб 1200 євро 600 євро 100 євро 100 євро 400 євро 400 євро 300 євро 51900 євро Варіант 2 300000 євро 50000 євро DDU Авто 4 діб 2000 євро 1600 євро 280 євро 120 євро 800 євро 300 євро 53100 євро
Курс НБУ 6,60 грн./євро. Ввізне мито 18%. ПДВ — 20%. Необхідно: Розрахувати витрати підприємства по двох варіантах і визначити найбільш дешевий і придатний для укладення зовнішньоекономічного контракту. Рішення 1. Визначення митної вартості товару. Варіант 1: МВ = ВТ + Ввант. + Врозвант. + Т + П, де МВ — митна вартість товару (партії); Ввант. — витрати з навантаження товару; Врозвант. — витрати з розвантаження товарів; Т — тара; П — перевезення. У даному випадку із митної вартості товару виключається фрахт і стра хування, тому що на умовах ціни CIF ці витрати включаються у вартість контракту: МВ = 50800 + 100 + 100 + 300 + 600 = 51900 євро. 99
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова Розрахунок мита і зборів Вид платежу Збір за митне оформлення, грн. Збір за митне оформлення (товар під митним контролем) Ввізне мито ПДВ Підстава для нарахування 51900х6,6 євро= =342540 грн. 51900 євро 51900 євро ((51900х6,6) + +(61657)) = Ставка 0,2% 0,05% 18% 20% Митні витрати Вартість контракту Всього
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України Таким чином, перевезення автотранспортом значно дешевше (табл.2.10). Таблиця 2.10. Витрати для співставлення: Варіант витрат Варіант 1 Варіант 2 Відхилення +/Митні євро 21720 22223 +503 витрати Вартість грн. євро 143352 51900 146668 50000 +3316 -1900 контракту грн. 342540 330000 -12540 Всього євро грн. 73620 485892 72223 476672 -1397 -9220
Найбільш вигідний контракт другого варіанту, тому що він з еконо мічної точки зору дешевший за рахунок вибору автомобільного транспор ту, а саме: x існує можливість доставити вантаж до замовника нерезидента без пе ревантаження, що забезпечує його зберігання; x велика мобільність і швидкість перевезення, економічність; x ритмічність перевезення вантажу, тому що для кожної партії товару достатньо двох контейнерів — машина + причеп (або вантажна маши на 20 т). Під час вибору базисних умов, обрано умови DDU, тому що це най більш вигідно імпортеру, в обов’язки якого входить отримання імпортної ліцензії і оплата мита і зборів. Усі останні обов’язки виконує продавець — доставка товару до місця призначення, ризик і страхування. Товар нерезиденту передається партіями, тому що контракт укладе ний з цим партнером вперше і існує ризик несвоєчасності платежів. Тому в контракті, і передбачено шість поставок і після кожної партії мають над ходити кошти на рахунок резидента. Якщо будуть порушені строки розра хунку, доставка товару не відбудеться. Для розрахунків можна обрати акредитивну форму, тому що товар доставляється партіями, і з одного боку експортер має можливість отримати платіж максимально швидко — до надходження товару в пункт призна чення, а з другого боку, акредитив є найбільш складною формою розра хунків для експортера, тому що отримання платежу пов’язано з правиль ним оформленням документів і своєчасним представленням їх у банк, таким чином банки захищають інтереси імпортерів.
101
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ Завдання 1 Вітчизняне підприємство «Альфа» планує експорт обладнання у США. Обладнання дуже габаритне. Кількість місць дорівнює: – 30 тн. — два; – 10 тн. — три; – 2,5 тн. — десять. Контрактна вартість — 1,5 млн. $. Середній курс НБУ — 5,1 грн./$. Вивізне мито — 12%. Передбачається доставка у три етапи. Менеджерами підприємства запропоновані такі можливі варіанти транспортування (табл. 2.11). Таблиця 2.11. Варіанти витрат експортної операції Вихідні дані 1. Сума контракту 2. Вартість однієї партії (всього 3 партії) 3. Базисні умови 4. Транспорт 5. Терміновість 6. Транспортування: - перевезення; - навантаження; - розвантаження; -фрахт. 7. Страхування 8. Тара 9. Загальна вартість партії Варіант 1 1500000$ 500000$ FCA Залізничний 2 доби 1000$ 200$ 500$ 5000$ 600$ ? Варіант 2 1500000$ 500000$ FAS Автомобільний 5 діб до порту 2500$ 100$ 250$ 2000$ 600$ ?
Необхідно: Розрахувати витрати підприємства по двох варіантах і визначити найбільш дешевий і придатний для укладення зовнішньоекономічного контракту. 102
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України Завдання 2 Вітчизняне підприємство «Альфа» планує імпорт продукції із Фран ції (табл. 2.12). Таблиця 2.12. Варіанти витрат імпортної операції Вихідні дані 1. Сума контракту 2. Вартість однієї партії (всього 5 партій) 3. Базисні умови 4. Транспорт 5. Терміновість 6. Транспортування: - перевезення; - навантаження; - розвантаження; -фрахт. 7. Страхування 8. Тара 9. Загальна вартість партії Варіант 1 375000$ 75000$ Варіант 2 375000$ 75000$ Варіант 3 375000$ 75000$ CIF Залізничний 5 діб до порту 2800$ 250$ 450$ 350$ 500$ 230$ ?
DDU FAS Автомобільний Автомобільний 3 доби до порту до митниці 1500$ 120$ 150$ 200$ 230$ ? 800$ 120$ 150$ 200$ 230$ ?
Середній курс НБУ — 5,05 грн./$. Ввізне мито 10%, ПДВ — 20%. Необхідно проаналізувати транспортні умови і витрати щоб вибрати найбільш придатний варіант (табл. 2.12). Необхідно: Розрахувати витрати підприємства по трьох варіантах і визначити найбільш дешевий і придатний для укладення зовнішньоекономічного контракту. Завдання 3 Сформувати контрактну вартість обладнання на умовах поставки: EXW, CPT, DDU, FOB. Визначити найбільш придатний варіант транспортування. Відомо, що: 1) фактурна вартість товару — 680000 грн.; 2) витрати на пакування — 2850 грн.; 3) транспортні витрати в Україні — 12000 грн.; 4) транспортні витрати за кордоном — 2670$; 103
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
5) витрати на оплату перевезення — 1450 євро; 6) витрати за навантаження — 1470 грн.; 7) витрати за перевантаження — 870 євро; 8) витрати за розвантаження — 940$; 9) експортне мито — 15%. Курс НБУ: – євро — 6,56 грн./євро; – долар США — 5,15 грн./ $.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ОСОБЛИВОСТІ УМОВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО ДОГОВОРУ (КОНТРАКТУ)» з дисципліни «Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України: теорія, практика, рекомендації»
