Зовнішньоекономічна діяльність являє собою процес реалізації зов нішньоекономічних зв’язків. До основних форм зв’язків належать: торгів ля, спільне підприємництво, надання послуг, співробітництво. 1. Торгівля. За допомогою цієї форми здійснюється купівля продаж товарів широкого вжитку, устаткування, відбувається товарний обмін (бартер) продукцією, здійснюється купівля продаж продукції інтелекту альної праці, ліцензій і «ноу хау», інжинірингової продукції. 2. Спільне підприємництво. Дана форма зовнішньоекономічних зв’язків реалізується у вигляді інвестиційних проектів у всіх сферах про мисловості, науки, освіти, медицини, кредитно фінансової сфери. 3. Надання послуг. Велике поширення в міжнародному бізнесі нале жить посередницьким, банківським, біржовим послугам, страхуванню, ту ризму, міжнародним перевезенням вантажів. Швидко росте обсяг послуг, що надають комп’ютерні мережі, які існують в розвинених країнах світу. 4. Співробітництво. Наукове, технічне й економічне співробітництво. 8
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України Класифікація зовнішньоекономічних операцій № п\п 1 2 3 4 5 Ознака класифікації За напрямками торгівлі За групами товарів За ступенем готовності товару до продажу Товарообмінна торгівля Торгівля науковотехнічними досягненнями та надання послуг Торговопосередницька діяльність Інша торгівля За структурними ознаками Види операцій Експортні, імпортні, реекспортні, реімпортні, транзитні. Купівля-продаж машин та устаткувань, сировинних та інших. Постачання готової продукції, вузлів і деталей для зборки, комплектного устаткування тощо. Зустрічні закупівлі, бартер, переробка давальницької сировини тощо Купівля-продаж ліцензій, «ноу-хау», факторинг, франчайзинг, консалтинг, інжиніринг, реінжиніринг, інформаційний обмін, туризм, послуги зв’язку, транспортне обслуговування. Консигнаційні, комісійні, агентські, брокерські. Аукціон, міжнародні торги, біржова торгівля. Фінансові – кредитування, страхування, здійснення платежів. Виробничі – лізинг, кооперація, спільне підприємництво. Інвест иційні.
Таблиця 1.1.
6 7
8
Торгівлю класифікують: x за товарним потоком на експортну та імпортну; x за територіальним принципом на зовнішню і внутрішню. До основних видів зовнішньоторговельних операцій належать: x експортна операція — це продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою не у грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів за межі митної території України; x реекспортна операція — продаж раніше імпортованого без доробки товару за кордон; x імпортна операція — купівля (у тому числі з оплатою не у грошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи 9
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами; x реімпортна операція — придбання раніше експортованого без дороб ки товару з ввезенням його із за кордону. Зовнішня торгівля — частина міжнародної торгівлі, яка являє собою специфічну форму обміну товарами між продавцями і покупцями з різних країн. Види зовнішньої торгівлі: 1. Торгівля готовою продукцією. 2. Торгівля комплектним устаткуванням. 3. Торгівля товарами у роздрібному вигляді. 4. Торгівля машинами, що були у споживанні. 5. Торгівля сировинними товарами. 6. Прямий продаж. 7. Зустрічна торгівля. Прямий експорт та імпорт. Операції, які передбачають постачання товарів чи послуг безпосередньо самими виробниками іноземним спожи вачам, або придбання в них відповідних товарів чи послуг. Найбільш часто цей метод використовується при торгівлі промисло вою сировиною на основі довгострокових контрактів, при експорті велико габаритного і дорогого устаткування, стандартного багатосерійного устат кування через власні закордонні філії та дочірні компанії, при закупівлі сільськогосподарських товарів безпосередньо у фермерів виробників. Зростання прямих продаж при збуті продукції обумовлене підвищен ням технічного рівня і складності машин та устаткувань, збільшенням ча стки унікального і комплектного устаткування. Прямі зв’язки мають ряд переваг: найбільш тісні контакти з контр агентами, безпосередній контакт між виробником і кінцевим споживачем, найбільш швидке пристосування своїх виробничих потужностей до по треб споживача, кращі знання кон’юнктури ринку. Прямі контакти вста новлюються на стадії проектування і розробки техніко економічних пара метрів товару з метою урахування вимог покупця. Непрямий експорт чи імпорт. Купівля чи продаж товарів через тор гових посередників. Цей метод також має свої переваги: власна мережа обслуговування, гарні зв’язки, знання ринку та підприємства. Укладається контракт з посередником при реалізації не основної про дукції на віддалених, важкодоступних і погано вивчених ринках, на неве 10
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України ликих ринках, за відсутності власної створеної мережі в країнах імпорте рах і у випадках монополізації ввезення в країну великими торгово посе редницькими фірмами. Зустрічна торгівля — це торговельні угоди, за яких продаж певного виду товарів (послуг) є умовою придбання інших товарів або послуг. При чиною зростання обсягів зустрічної торгівлі є надзвичайне загострення проблеми збуту. Продавці одержують від своїх покупців не грошовий еквівалент вартості, а товарний, який вони використовують у власному виробництві або реалізують на зовнішньому ринку. Покупці, які не мають валюти, одержують необхідні вироби й одночасно сприяють розвитку національного експорту. Основні форми зустрічної торгівлі: x бартерні угоди; x зустрічні закупівлі товарів за рахунок вартості поставлених товарів; x комплектація імпортного устаткування частинами і деталями вироб ництва країни імпортера; x компенсаційні угоди, за умов яких погашення фінансового або товар ного кредиту наданого країною, яка постачає технологічне устатку вання, здійснюється поставками товарів, виробленими іншими підприємствами (операція припускає валютний залишок); x операції з давальницькою сировиною (толінг); x викуп застарілої продукції. Головним фактором зустрічної торгівлі є обмеженість ліквідних за собів одного чи обох учасників угоди. До торгово посередницьких операцій належать: 1. Комісійні операції. Це договірні відносини, згідно яким одна сто рона, комісіонер, за дорученням іншої сторони, комітенту, здійснює опе рації купівлі продажу від свого імені, але за рахунок комітенту. Комітент — це власник товару. Комісіонер— не купує товар, але виступає для покупця стороною дого вору. Комісіонер одержує за свою роботу винагороду у вигляді відсотків від зробленої угоди чи у вигляді різниці між ціною комітента та ціною продажу. 2. Консигнаційні угоди — різновид договорів комісії, згідно з яким постачальники — консигнанти поставляють товари на склади посеред ників — консигнаторів, які збувають їх покупцям і переводять виручені грошові кошти консигнантам. 3. Операції з перепродажу здійснюються від імені та за рахунок тор гового посередника. Торговий посередник вступає в торгові відносини як 11
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
з експортером, так і з покупцем. Торговий посередник може стати власни ком товару і реалізовувати його за будь якою ціною чи ж підписати з екс портером договір про продаж товарів на визначеній території протягом визначеного терміну. 4. Агентські операції. Договірні відносини, що означають доручення однієї сторони, принципала, іншій стороні, агенту, щодо здійснення юри дичних угод за рахунок і від імені принципала. В агентській угоді визначається територія, в межах якої агент здійснює свою діяльність, обсяг його повноважень, термін дії уго ди, порядок його припинення. Агент є юридичною особою і здійснює свою діяльність самостійно на основі агентської угоди.
5. Брокерські операції — це операції зі встановлення через брокера зв’язків між продавцем та покупцем, за яких брокер виступає лише для інформування двох сторін. Брокер працює не на постійній основі, а відпо відно до окремих доручень, спеціалізується на продажі, купівлі одного ви ду товару, біржового або аукціонного. Окрім головної функції — знайти покупця для продавця чи навпаки — брокер також може здійснювати: x контроль за виконанням контракту та пред’явленням рекламацій; x підбір партії товару певного асортименту; x інформування про стан ринку. Брокер отримує винагороду, яка називається брокередж, куртаж, провізіон. Розмір цієї винагороди при товарних операціях коливається від 0,25 до 2–3%. Брокер не має права представляти інтереси іншої сторони чи прийма ти від неї комісію, за винятком тих випадків, коли на це є згода клієнта. Існує декілька видів посередників під час здійснення зовнішньоеко номічних операцій (рис. 1.2). Права й обов’язки посередників визначаються змістом договору, відповідно з яким до обов’язків посередника можуть бути включені: x організація збуту і пошук закордонних контрагентів; x підготовка та укладання угод; x кредитування сторін і надання гарантій оплати товару покупцем; x проведення рекламних кампаній і маркетингових досліджень; x здійснення транспортно експедиційних операцій і страхування транспорту під час транспортування; x здійснення митних процедур. 12
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України
ПОСЕРЕДНИКИ Агент – представник, який представляє інтереси доручителя на певному ринку за узгодженою номенклатурою товарів. Брокер – посередник, який сприяє здійсненню різних угод (комерційних, кредитних, страхових, тощо) між зацікавленими сторонами – клієнтами за їх дорученням і за їх рахунок. Маклер – особа, яка професійно займається посередництвом у сфері купівлі та продажу това-рів, товарів цінних паперів, страхування.
Не мають права підписувати контракти з третіми особами
Мають право підписувати договори з третіми особами від свого імені та за свій рахунок
Дистриб’ютер – збутовий торговий посередник, який укладає з фірмою-виробником агентську угоду на право продажу продукції на певній території протягом узгодженого терміну.
Дилер фізичн а або ю ридичн а о со особа, яка Дилер–– фізична або юридичнаба, яка від сво го ім ен і та за імені та о к свій ро дає то вари. П рибуто від свого свій рахун за п ереп рахунок перепродаєк дилера Прибуток за рахун о к різн иці в товари. утво рю єтьсядилера утворюється за цін ах куп івлі і ро дажу. рахунокп різниці в цінах купівлі і продажу.
Мають право підписувати договори з третіми особами від свого імені та за рахунок доручителя
Повірений або торговий агент, який діє від який імені і за рахунок доручителя.
Рис. 1.2. Види посередників у зовнішньоекономічній діяльності
13
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
Способи винагороди посередників Відсотки за експортними (фактурними) цінами При здійснені операцій на умовах консигнації і купівлі продажу, відсоток від експортних цін сти мулює посередників у розширенні об'єктів збуту товарів та збіль шенні цін, підвищуючи ефектив ність експортних операцій. При збуті товарів на умовах дого ворів консигнації та купівлі про дажу, посередникам надається можливість залишати в себе. Якщо експортери мають можли вість контролювати фактичний рі вень реалізації товарів на ринку, то їхнім комерційним інтересам ціл ком відповідає форма винагороди посередників у вигляді відсотків із різниці цін. Виплачується, якщо посередник виконує окремі послуги (вивчен ня кон'юнктури, реклама, отри мання консультацій та ін.). Дозволяє продавцю утримувати понесені посередником витрати, що підтверджуються відповід ними документами, додаючи до них відсотки для одержання прибутку. Спосіб застосовується, якщо можна з точністю визначити майбутні витрати посередника. За сумлінне, ініціативне вико нання послуг, заповзятливість посередників.
Різниця в ціні реалізації товарів на ринку й за ціною експортера
Змішана форма
Тверда сума згідно угоди сторін
Система «кост-плас»
Додаткові До датко ві винагороди вин аго ро ди
Рис. 1.3. Способи винагороди посередників за їхні послуги
14
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України Інжиніринг — інженерно консультаційні послуги з метою створення підприємств та інших об’єктів. Інжинірингові операції — це відокремлений у самостійну сферу діяль ності комплекс послуг комерційного характеру, що сприяє виробництву і реалізації продукції. Повний цикл інжинірингу складається з таких етапів: x дослідження маркетингової діяльності проекту; x вивчення технічних можливостей реалізації проекту, його техніко економічна оптимізація та упорядкування; x оцінка пропозицій, що надійшли; x упорядкування проектів під обране устаткування; x підготовка торгів на необхідні роботи й одночасний нагляд за виго товленням устаткування, його іспитами; x координація відповідних робіт, постачань і монтажу; x допомога у підготовці обслуговуючого персоналу; x здача підприємства замовнику «під ключ» і пуск його в експлуатацію; x спостереження і консультації під час експлуатації об’єкта після здачі. Реінжиніринг — інженерно консультаційні послуги з перебудови си стеми організації й управління виробничо торговельними та інвес тиційними процесами господарського суб’єкта з метою підвищення його конкурентоспроможності й фінансової стабільності. Реінжиніринг— це фундаментальний перегляд і радикальне перепро ектування бізнес процесів для досягнення суттєвих поліпшень у таких ключових для сучасного бізнесу показниках результативності, як витрати, якість, рівень обслуговування й оперативність. Міжнародний інформаційний обмін — це надання й отримання ін формаційних послуг однією країною через державний кордон іншої країни. У зовнішньоекономічній діяльності об’єктами інформаційного обміну виступають: задокументована інформація, інформаційні ресурси, інформаційні продукти, інформаційні послуги, засоби міжнародного інформаційного обміну. На міжнародному ринку інформаційних та рекламних послуг вико ристовується Internet. Вітчизняні підприємства використовують телефонну, пейджингову, телеграфну та інші сфери телекомунікацій. Транспортні послуги — це специфічний товар міжнародної торгівлі, який забезпечує переміщення товарів і людей. Залежно від виду транспорту, розрізняють морський, річний, повітря ний, залізничний. 15
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
Документ, який супроводжує транспортне постачання товарів, називають коносаментом, він може бути лінійним, чартерним, береговим та бортовим. Туризм — тимчасові виїзди (подорожі) громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства з тривалого місця проживання в оздоров чих, професійно ділових, спортивних, релігійних, науково пізнавальних та інших цілях без здійснення оплачуваної роботи в країні (місці) тимча сового перебування. Залежно від головної мети подорожі, визначають такі різновиди ту ризму, як рекреаційний, пізнавальний, науковий, діловий. За характером організації подорожі — індивідуальний, груповий, орга нізований, неорганізований, стаціонарний. За інтенсивністю туристичного потоку — постійний, сезонний. За тривалістю перебування туристів у подорожі — короткостроковий, тривалий. За демографічними ознаками — дитячий, молодіжний, літній. За формою співробітництва — без валютний та валютний обмін турис тичними групами. За географічним розподілом — внутрішній, міжнародний. Чинники, що спонукають вітчизняні фірми до туристичної діяль ності, класифікують таким чином: x пізнавальні (містять інтерес до історичних, культурних, господарсь ких, природнокліматичних пам’яток); x регіональні (містять інтерес до регіону, в якому відбуваються виз начні події: фестивалі, спортивні змагання, ярмарки); x економічні (містять соціально економічні умови подорожі: сферу по слуг, транспортну систему, сферу роздрібної торгівлі й підприємств харчування). Франчайзинг — система безпосередньої передачі або продажу ліцен зії на технологію або товарний знак. Основними типами франчайзингу є: x торговельний; x ліцензійний; x виробничий. До сфери торговельного франчайзингу належить виробник, що воло діє товаром, захищеним торговельною маркою. Виробничий франчайзинг широко представлений у виробництві без алкогольних напоїв. Ліцензійний франчайзинг є найбільш популярним засобом франчай зингу. Він пропонує величезну кількість варіантів співробітництва в усіх 16
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України сферах бізнесу. Франчайзер продає ліцензію приватним особам або іншим компаніям на право відкриття магазинів, кіосків або цілої торговельної мережі для продажу покупцям набору продуктів і послуг під ім’ям (товар ною маркою) франчайзера. Ноу хау — комплекс технічних знань і комерційних таємниць. Участь України у міжнародному обміні і ноу хау переслідує лише од ну мету — залучення передової технології і підвищення конкурентоспро можності вітчизняної продукції. Консалтингова діяльність — консультаційна діяльність, спрямова на на підвищення ефективності здійснення підприємством певної зовнішньоекономічної операції. В Україні найбільш розвиненими є такі види менеджмент консалтингу: x оціночна діяльність; x перед та післяприватизаційна підтримка; x бізнес планування; x розробка інвестиційних проектів; x консультації щодо застосування інформаційних технологій; x консультації щодо зменшення податкового тягаря. Розвиток консалтингової галузі прямо залежить від розвитку ринко вих відносин і, таким чином, від державної внутрішньої і зовнішньої по літики. Лізинг — форма довгострокової оренди, пов’язана з передачею у ви користання обладнання, транспортних засобів та іншого рухомого й неру хомого майна, окрім земельних ділянок та інших природних об’єктів. Міжнародний лізинг передбачений Законом України №723/97 ВР від 16.12.1997 р. «Про лізинг» зі змінами та доповненнями. Він здійсню ється в двох видах: оперативний і фінансовий. При оперативному лізингу лізингоотримувач за своїм замовленням отримує для платного користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, менший за той, за яким амортизується 90% вартості об’єкта лізин гу, визначеної в день укладання договору. Після закінчення строку дого вору оперативного лізингу він може бути поновлений, або об’єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю і може бути повторно переданий у ви користання іншому лізингоотримувачу за лізинговою угодою. При фінансовому лізингу лізингоотримувач за своїм замовленням отри мує у платне використання від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не менший ніж той, за яким амортизується 60% вартості об’єкта лізингу, виз наченої в день укладання договору. Сума відшкодування вартості об’єкта лізингу в складі лізингових платежів за період дії договору фінансового 17
Л.О. Кадуріна, М.С. Стрєльнікова
лізингу має включати також не менше 60% вартості об’єкта лізингу, виз наченої в день укладення договору. При закінченні строку договору фінансового лізингу, об’єкт лізингу, переданий лізингоотримувачу згідно з договором, переходить у власність лізингоотримувача або викупається ним за залишковою вартістю. Міжнародний лізинг може здійснюватися у формі бартерного або компенсаційного лізингу. Бартерний лізинг — форма лізингу, яка передбачає замість лізинго вих платежів поставку лізингоотримувачем за умови згоди останнього будь яких товарів, які він має. Компенсаційний лізинг — форма лізингу, яка передбачає в якості лізингових платежів постачання лізингоотримувачем лізингодавцю това рів, вироблених з використанням об’єкта лізингу. В цьому випадку това ри, що постачаються як лізингові платежі за договорами вказаних форм лізингу, підлягають митному оформленню в установленому порядку згідно з митним режимом експорту. Кооперація — форма тривалих та стійких зв’язків між господарськи ми суб’єктами, які зайняті спільним виготовленням і реалізацією певної продукції (товарів, послуг) на основі спеціалізації їх виробництва. Міжнародна кооперація розвивається в таких формах: x кооперація, яка реалізується через договір і не супроводжується ство ренням будь яких організаційних структур; x кооперація, яка реалізується через міжнародні господарські об’єднання. Кооперація розвивається за такими напрямками: x науково технічний; x виробничий; x науково виробничий. Виробнича кооперація — форма співробітництва, коли кожен із партнерів виконує свою частку роботи у межах єдиного виробничого про цесу. Дохід, отриманий по закінченню даного виробничого циклу і реалі зації виробленого товару, розподіляється між партнерами відповідно до внеску кожного партнера в загальний обсяг робіт. Спільне підприємництво означає комплекс форм виробничо госпо дарської діяльності партнерів двох або декількох країн, змістом якої вис тупає кооперація в сферах торгівлі, науково технічній, інвестиційній та сервісній галузі. В основі спільного підприємства лежить об’єднання зусиль, фінансо вих можливостей, матеріальних ресурсів і ризиків. Спільне підприєм ництво набуває чинності у формі: 18
Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України x міжнародних економічних організацій; x вільних економічних зон; x спільних підприємств. Міжнародні економічні організації — це міжурядові і міждержавні економічні організації, міжнародні господарські організації і об’єднання, основною функцією яких виступає координація країн партнерів для співпраці у виробничій, науковій та інших галузях. До міжнародних економічних організацій слід віднести: x Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), заснований в 1944 році; x Міжнародна фінансова корпорація (МФК), заснована в 1956 році для сприяння приватним підприємствам у країнах, що розвиваються; x Міжнародне агентство гарантії інвестицій (МАГІ), засноване в 1988 ро ці для допомоги інвесторам шляхом їх страхування від комерційного ризику і створення сприятливого «інвестиційного клімату»; x Міжнародний валютний фонд (МВФ), заснований в 1944 році для розробки економічної політики, нагляду за монетарною та фінансо вою політикою своїх членів; x Міжнародна асоціація розвитку (МАР), заснована в 1960 році, що має за мету забезпечення концесійної допомоги найбіднішим країнам світу; x Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), створений у 1991 році для фінансування малого і середнього бізнесу в країнах Центральної та Східної Європи. Вільна економічна зона — обмежена частина території держави, в ме жах якої діє пільговий режим господарювання і зовнішньоекономічної діяльності. Вільні економічні зони класифікуються за такими критеріями: x функціональним призначенням; x галузевою належністю; x ступенем інтеграції у світову і національну економіку та характером власності.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВИДИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ» з дисципліни «Облік зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах України: теорія, практика, рекомендації»
