Податкова звітність подається у відповідні органи згідно із За коном України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 р. № 1251 XII. Закон визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов’язкові платежі) до бюджетів та дер жавних цільових фондів, а також права, обов’язки і відповідальність платників. Принципи побудови та призначення системи оподаткування визначені статтею 3 Закону. Принципи побудови системи оподаткування такі: • стимулювання науково технічного прогресу, техно логічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товарови робника на світовий ринок високотехнологічної продукції; • стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності – введення пільг щодо оподаткуван ня прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва; • обов’язковість – впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об’єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового за конодавства; • рівнозначність і пропорційність – справляння податків з юридичних осіб здійснюються у певній частці від отриманого при бутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов’язкових платежів) на рівні прибутки і пропорційно більших податків і зборів (обов’язкових платежів) – на більші доходи; • рівність, недопущення будь яких проявів податкової дис кримінації – забезпечення однакового підходу до суб’єктів господа 215
В.С. Лень, В.В. Гливенко. ЗВІТНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА
рювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов’язків щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів); • соціальна справедливість – забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровад ження економічно обґрунтованого неоподатковуваного мінімуму до ходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи; • стабільність – забезпечення незмінності податків і зборів (обов’язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протя гом бюджетного року; • економічна обґрунтованість – встановлення податків і зборів (обов’язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його до ходами; • рівномірність сплати – встановлення строків сплати по датків і зборів (обов’язкових платежів) виходячи з необхідності за безпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінан сування витрат; • компетенція – встановлення і скасування податків і зборів (обов’язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верхов ною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами; • єдиний підхід – забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов’язковим визначенням платника податку і збору (обов’язкового платежу), об’єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов’язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов’язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг; • доступність – забезпечення дохідливості норм податково го законодавства для платників податків і зборів (обов’язкових пла тежів). Встановлення і скасування податків і зборів (обов’язкових пла тежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, 216
Тема 9
міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів. Будь які податки і збори (обов’язкові платежі), які запроваджуються зако нами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші зако ни України про оподаткування мають відповідати принципам, за кладеним у цьому Законі. Згідно із Законом всі податки і збори поділяються на загально державні та місцеві. До загальнодержавних належать такі податки і збори (обов’язкові платежі): 1) податок на додану вартість; 2) акцизний збір; 3) податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, ка зенними або комунальними підприємствами; 4) податок на доходи фізичних осіб; 5) мито; 6) державне мито; 7) податок на нерухоме майно (нерухомість); 8) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) ; 9) рентні платежі; 10)податок з власників транспортних засобів та інших са мохідних машин і механізмів; 11)податок на промисел; 12)збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; 13)збір за спеціальне використання природних ресурсів; 14)збір за забруднення навколишнього природного середовища; 15)збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту насе лення; 16)збір на обов’язкове державне пенсійне страхування; 17)збір до Державного інноваційного фонду; 18)плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності; 19)фіксований сільськогосподарський податок; 20)збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; 21)гербовий збір (застосовується до 1 січня 2000 року); 217
В.С. Лень, В.В. Гливенко. ЗВІТНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА
22)єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через дер жавний кордон України; 23)збір за використання радіочастотного ресурсу України; 24)збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (почат ковий, регулярний, спеціальний); 25)збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на елек тричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;; 26)збір за проведення гастрольних заходів; 27)збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності; 28)судовий збір1 . До місцевих податків належать: 1) податок з реклами; 2) комунальний податок; 3) податок з продажу імпортних товарів (в перелік податків включений лише в Декреті “Про місцеві податки і збори”). До місцевих зборів (обов’язкових платежів) належать: • збір за припаркування автотранспорту; • ринковий збір; • збір за видачу ордера на квартиру; • збір з власників собак; • курортний збір; • збір за участь у бігах на іподромі; • збір за виграш на бігах на іподромі; • збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі; • збір за право використання місцевої символіки; • збір за право проведення кіно і телезйомок; • збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпро дажу і лотерей; • збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі. Крім визначених Декретом місцевих податків і зборів, відповідно до статті 69 Закону України “Про місцеве самоврядуван ня в Україні”, органи місцевого самоврядування відповідно до зако 1 До набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.
218
Тема 9
ну можуть встановлювати місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів. За рішен ням зборів громадян за місцем їх проживання можуть запроваджува тися місцеві збори на засадах добровільного самооподаткування. Місцеві податки і збори (обов’язкові платежі), механізм справ ляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищни ми, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. Форми звітності з місцевих податків і зборів затверджує ДПА по узгодженню з профільним комітетом Верховної Ради України. При цьому окремі місцеві податки і збори (обов’язкові платежі) (виділені вище світлим курсивом) є обов’язковими для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об’єктів оподаткування або умов, з якими пов’язане запровадження цих податків і зборів. За загальнодержавними податками і зборами встановлюється звітність єдиної форми для всіх суб’єктів господарювання на всій те риторії України центральним (керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики. У такому ж порядку встановлюються форми податкових декларацій (розрахунків) з місцевих податків і зборів, що є обов’язковими для застосування їх платниками (податковими агентами). Нові форми декларацій набирають чинності з податкового періоду, наступного за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Склад та зміст податкової звітності» з дисципліни «Звітність підприємства»
