Вибірка (selection) певних операцій для подальшого їх підтвердження є іншим прикладом використання програмного забезпечення аудиту. Залежно від функцій програми сьогодні можна отримати статистичну, систематичну або випадкову вибірку. Проте тут необхідно зазначити, що хоча відбір операцій відбувається автоматично, подальше їх підтвердження звичайно відбувається вручну, оскільки включає процедури, які неможливо автоматизувати: звірку з первинними документами, отримання підтверджень за проведеними операціями від третіх сторін тощо. Розмір вибірки суттєво залежить від оцінки ризику, яку було дано на етапі тестування засобів внутрішнього контролю підприємства. Це видно із формули розрахунку обсягу вибірки: (RA*RF) п = , ТМ де п — обсяг вибірки, шт.; RA — загальна бухгалтерська вартість всієї генеральної сукупності, грн; RF — фактор ризику; ТМ — припустимий рівень помилок (відхилень) у фінансовій звітності, грн. Результатом проведеного на попередньому етапі тестування засобів контролю є оцінений фактор ризику. Якщо ризик помилки у фінансовій звітності клієнта був оцінений як низький, то фактор дорівнює 1. Якщо ж при тестуванні внутрішніх засобів контролю клієнта аудитором було виявлено певні відхилення, ризик помилки може бути оцінено як помірний. При цьому фактор ризику подвоюється і дорівнюватиме 2. У разі ненаявності засобів внутрішнього контролю на підприємстві або їх невикористання ризик, звичайно, буде оцінений як високий. При цьому фактор ризику знову подвоюється і дорівнюватиме 4. Іншою важливою складовою цієї формули є припустимий рівень відхилень у фінансовій звітності. Ця величина показує граничний рівень відхилень, за якого фінансову звітність клієнта може бути оцінено аудитором позитивно. Цей припустимий рівень встановлюють суб'єктивно, і він залежить передусім від прибутку підприємства та його сукупних активів. Після того як було визначено обсяг вибірки необхідно зробити саму вибірку. Для цього використовують таку формулу: RA к = , ( п-1) де k — інтервал вибірки, грн. Наприклад, для того щоб перевірити залишок дебіторської заборгованості підприємства на кінець року, необхідно зробити вибірку за дебіторами підприємства і розіслати їм запит на підтвердження залишку їх кредиторської заборгованості. Якщо дебіторська заборгованість на кінець року дорівнює 350,000 грн, рівень припустимих різниць — 40,000 грн, а ризик помилки у фінансовій звітності був оцінений як помірний, обсяг вибірки дорівнюватиме: п=350,000*2/40000=18 При цьому крок вибірки дорівнюватиме:
К=350,000/(18-1)=20,588
Тобто для перевірки підтверджень необхідно вибрати 18 дебіторів через кожні 20,588 грн дебіторської заборгованості. Загальний обсяг популяції Загальний обсяг вибірки У випадку виявлення різниць при тестуванні вибірки такі відхилення екстраполюють на всю популяцію за формулою: Загальна помилка = Сума виявлених* популяції різниць у вибірці
Отже, якщо сумарна заборгованість 18 вибраних дебіторів становить 87,460 грн і в цій вибірці сума виявлених різниць становить 2,356 грн, а загальна кількість дебіторів підприємства становить 134, то загальна помилка в популяції становитиме 2,356 • (134 : 18) = 17,539 грн. Саме на таку суму аудитор після проведених процедур запропонує проводку: Дт "Сумнівна дебіторська заборгованість" — Кт "Дебіторська заборгованість", тобто дебіторську заборгованість на цю суму буде зменшено, ймовірно збільшивши при цьому витрати підприємства в майбутньому. На практиці для цієї процедури використовують спеціальне програмне забезпечення, яке за допомогою цих формул обчислює обсяг вибірки, безпосередньо проводить вибірку та потім екстраполює отримані різниці на всю популяцію. Це значно заощаджує час та дає можливість впевнитись у тому, що для вибірки використовувалися всі операції та проглядалися всі дані. Приклад розрахунку обсягу вибірки в програмі E&Y Microstart фірми Ernst&Young. В цій програмі обсяг вибірки (Representative Sample Size) розраховується на підставі наперед відомих загальної вартості генеральної сукупності (Population Value), допустимої похибки (Tolerable Error), наперед заданого рівня аудиторського ризику і рівня впевненості щодо інших процедур по суті (Combined Risk Assesment, Assurance from Other Substantive Procedures). У наведеному прикладі застосовується тип вибірки, за якого кожній гривні або долару надається однакова ймовірність потрапити у вибірку, таким чином при його використанні більше великих за вартістю позицій потрапляє у вибірку для тестування. З історії відомо, що аудитори покладалися на вибірки господарських операцій, щоб провести свої тести. Але сьогодні аудитор може вирішити, що найбільшим доцільним буде перевірити всю генеральну сукупність, яка формує певний тип операцій або залишок на рахунку (або страту в межах цієї сукупності). 100-відсоткова перевірка нетипова для тестування засобів контролю; однак вона більше підходить для тестів по суті. Наприклад, 100-відсоткова перевірка може бути доцільна, коли генеральна сукупність складається з невеликого числа елементів з великим числовим значенням, коли є суттєвий ризик та інші засоби не забезпечують достатніх аудиторських доказів, або коли характер обчислення або повторюваного іншого процесу, виконуваного автоматично інформаційною системою, робить 100-відсоткову перевірку економічною, наприклад, через використання комп'ютеризованих методів аудиту (CAATs). У цьому випадку аудитори можуть встановити в програмі параметри, за якими господарські операції будуть відібрані за певним критерієм. Такі методи дослідження файлів баз даних клієнта (file interrogation techniques) будуються в основному на комп'ютерному аналізі проводок клієнта, взятих з його бухгалтерської програми. Наприклад, за допомогою відповідних програмних засобів перевіряється реальність дат оплати та оприбутковування, вказаного клієнтом в книзі купівель, і, як наслідок, правомірність зарахування ПДВ. Таким чином, вибірка в умовах КІСП може бути залишена лише в тому випадку, якщо аудитор оцінює працездатність модуля оперативного обліку, який щоденно здійснює мільйони записів, — наприклад, системи мобільного зв'язку чи банкомати. Комп'ютерні програми, які дають змогу проводити такий аналіз, отримали назву аудиторського програмного забезпечення загального призначення (generalized audit software — GAS). Таке програмне забезпечення складається з однієї або кількох комп'ютерних програм, які придатні для аналізу різних аудиторських ситуацій на базі різного облікового програмного забезпечення. На противагу цьому типу програм, іноді використовують також спеціальне програмне забезпечення (one-off software) для використання в якійсь одній конкретній аудиторській ситуації. Як правило, створення спеціального програмного забезпечення досить дорого коштує.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Роль вибірки при проведені комп’ютерного аудиту» з дисципліни «Комп’ютерний аудит»
