Концентруванню сприяє пошук білих плям - добирання інформації, коли явно відчувається її дефіцит, та опрацювання суперечностей, що проявляються в бесіді. Напевно, не всі білі плями варто заповнювати. Людина має право бути унікальною і в тому, щоб залишати в своїй особистості все, як є, особливо тоді, коли це ніяк не відображається на її самопочутті. Однак, коли її не влаштовує дискомфорт власного стилю життя, а типові поведінкові патерни щодня провокують певні складнощі, то є сенс прояснити і довести до усвідомлення те, що виступає основою для травмування. Наприклад, психологічна залежність від думки батьків може бути як сприятливою в деякі моменти життя, так і фатальною для особистості, яка не розуміє істинних механізмів своїх вчинків. Якщо людина робить те, що вона дійсно хоче, її поведінка конгруентна, в інших ситуаціях - неконгруентна. Суперечливими або змішаними повідомлення клієнта стають тоді, коли не співпадає зовнішня і внутрішня комунікація. В консультуванні мова йде про неузгодженість або узгодженість вербальної (усвідомленої) і невербальної (несвідомої) поведінки. Про деякі механізми формування неконгруентності ми вже згадували, коли йшлося про психологічні ключі та секрети навичок уважної поведінки консультанта (див.: 3). Однак є сенс ще раз вказати на основні класи суперечностей, що зустрічаються в консультативній бесіді. Неконгруентність та суперечності найчастіше виникають: 1) між різними формами невербальної поведінки, наприклад: клієнт "вимучує" усмішку, зціпивши зуби; жінка демонструє примирення з чоловіком-випивохою, в то й же час жестикулює руками так, ніби щось відкидаючи; 188 2) між твердженням та невербальною поведінкою, наприклад: "Я її так люблю!" - говорить клієнт, з силою потираючи руку об руку, або сестра в момент, коли описує своє позитивне ставлення до брата, різко відкидається на спинку крісла; 3) між твердженням і контекстом, наприклад: жінка каже, що хоче вирішити сімейні проблеми, хоче розлучитися, хоча з контексту стає зрозумілим, що ні сил, ні рішучості в неї немає, до того ж, вона вже рік ніде не працює і живе на утриманні чоловіка; 4) між двома заявами, наприклад: "Мій син ідеальний, але він просто не поважає мене"; між тим, що говорить людина на початку бесіди, в її середині або вкінці (спочатку - „маю труднощі у вихованні 13-річного сина", всередині -„він завжди питає дозволу, щоб піти з дому", „не було жодного випадку, щоб мав незадовільну оцінку в школі" і т.д., після зіставлення фрагментів жінка заявила, що „прийшла, бо вони (рідня) наполягають на тому, що я погано виховую свого сина"); 5) між тим, що людина каже, і тим, що вона робить, наприклад: жінка, що за всяку ціну бажає спекатися свого чоловіка, який "її любить, але надто вже контролює", в процесі обговорення свого рішення повідомляє про досить великий термін вагітності („вагітність" як несвідоме бажання залишити все, як є); батько говорить, що любить сина, і разом з тим з опису конкретних ситуацій, видно, що знущається з нього; 6) між людьми: скарги на зовнішні конфлікти обов'язково є ознакою внутрішніх проблем людини, тому є сенс бути уважним до тих претензій, які людина висловлює на адресу інших людей або приписує їм; 7) між клієнтом і ситуацією, наприклад: "Я два роки не можу влаштуватися на роботу, згоден на будь-яку", - каже клієнт, демонструючи повну безвихідь, і це в той час, коли перед ним на консультацію приходила людина, яка має майже аналогічну освіту і за останніх півроку кілька разів влаштовувалася на роботу та звільнялася з неї, тобто установки клієнта не мають під собою основ не відображають того, що насправді діється на ринку праці. Встановивши невідповідність, консультант прагне знайти влучни1 момент та спосіб звернути увагу клієнта на ці промовисті розбіжності' попрацювати з ними. Таким конкретними засобом може стати не тільк" слово, але й зіставлення зроблених записів, малюнок, в якому проглядаю зовсім протилежні риси тощо. Інформація подається дуже обережно тактовно, бо якась частина людей може реагувати на зауваження захистом або опором, наприклад: „Так, я вас розумію, але я не можу зрозуміти, чому, розповідаючи про такі важкі переживання, ви посміхаєтеся". Якщ помічений факт не таїть проблеми, то людина пропустить зауважен мимо вух, якщо ж щось стоїть за такою поведінкою, то бурхливо відреагу і наступить момент для терапевтичного відпрацювання. 189 Секрети ефективного консультанта Нема сенсу вишукувати суперечності в площині установок, цінностей та переконань клієнта. Консультанта більше цікавити не світоглядна надбудова особистості, а механізми її формування та функціонування, порушення в динаміці їх розвитку. Уникнути неконгруентності в реальному житті неможливо. Однак завдання консультанта не викривати „нещирість" клієнта, а допомогти йому усвідомити, коли його поведінка конгруентна, а коли ні, і таким чином розширити його можливості вибору. Прийняти рішення про вибір того чи іншого типу поведінки - прерогатива самого клієнта.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Неконгруентність та робота з нею» з дисципліни «Основи психологічного консультування»