Нетестова діагностика: поняття про психологічні ключі
Консультування - це складний загадковий процес, в якому для розуміння суті політ думки поєднується зі скрупульозністю і точністю. С.Гледдінг Зайшов, відчув - вийшов, проінтерпретував, проаналізував - знову зайшов. Головне - там не застрявати. С.Петрушин Як ви гадаєте, чому психологи-консультанти не люблять консультувати „заочно" і завжди стараються побудувати взаємодію так, щоб навіть той, хто консультується "з приводу когось", виділив свій аспект труднощів у ситуації, яку описує? Звичайно, не тому, що консультант хоче зробити відвідувача клієнтом, і не тому, що не довіряє його словам. Просто як професіонал, він розуміє, що „припекло" саме тому, хто прийшов, а той, про кого йдеться, інколи навіть не відчуває, що потребує допомоги, - значить, поки що він „не клієнт". А ще - таким способом консультант може одержати достовірну інформацію, яка проллє світло на проблему, яка й привела цю людину на консультацію. Коли консультант, подібно до слідчого, намагається прояснити об'єктивну картину, додаткова інформації з'являється, як правило, завдяки ретельному спостереженню та залученню арсеналу прикладних психологічних знань, які має консультант. Секрет консультанта полягає в тому, що завдяки професії він володіє більш повною інформацією про те, „що є що", і спроможний суттєво доповнити початкові уявлення клієнта. Кожна конкретна ситуація вимагає індивідуального дослідження, тому консультант може покладатися лише на інформацію, самостійно, „тут і тепер"
100 зібрану. Дослідження в суміжних із психологією галузях часто називають діагностикою. В консультуванні говорять скоріше про нетестову діагностику, тому що спеціальні засоби перевірки тієї чи іншої інформації майже не використовуються. Натомість консультант під час розмови спирається на певні діагностичні індикатори, які формує завдяки своїм знанням та досвіду. З попередніх розділів ми вже дізналися про кілька способів збору додаткової інформації таких як калібрування вербальних та невербальних реакцій клієнта, аналіз функціонування репрезентативних систем. Настала черга пояснити, як не загубитись у великій кількості зібраного матеріалу. Практик знає, що не все продемонстроване клієнтом є однаково важливим і тому, пересіюючи інформацію через сито своєї інтуїції, він консолідує її в психологічні ключі, тобто „індикатори дійсних і потенційних вогнищ труднощів, пов'язаних з основними скаргами" (Кіппер, 1993, с. 73-75). Секрети ефективного консультанта Психологічні ключі дають змогу виділити змістовні моменти, що сигналізують про проблемність. Вони стимулюють появу гіпотез, продукують питання, які забезпечують прогресивне просування консультативного діалогу. Прикладом вербальних психологічних ключів можуть стати слова та фрази, що несуть певне емоційне навантаження, часто повторювані твердження, які нагадують рефрен. До невербальних ключів відносяться зміни настрою в певні моменти бесіди чи при обговоренні певних тем, промовисті пози, специфічні жести та міміка тощо. Досить інформативними є ііекоїн руентні реакції, що демонструють невідповідність між змістовною і емоційною стороною бесіди, аналоговою і логічною інформацією (докладніше див.: 5.1.2), Таким чином, психологічним ключем може стати будь-який елемент поведінки чи мовлення клієнта в контексті живої бесіди, який набуває певної значущості для консультанта. Психологічні ключі, ніби відмички від потаємного сейфу клієнта, допомагають розгадати секретний код його проблем. В першу чергу консультант формує їх в процесі уважного спостереження за людиною. В другу чергу, знаючи, як переживається та чи інша проблема взагалі, він має змогу завчасно накреслити план „вистежування", тобто сформувати список ключових слів, що визначать логіку певної теми. Ф.Фанч пропонує продумувати список понять, що описують якусь заплутану, туманну область життя клієнта (Фанч Ф., 1997, с.171), наприклад, „Робота", „Стосунки з протилежною статтю", ,Діти" тощо. Ось приблизний список пунктів дослідження будь-якої теми: відомо позитивно думки негативно переконання корисно
101 припущення, погляди шкідливо почуття постійно реакції змінюється рішення бажано сумніви нав'язано спроби залишилось без відповіді цікаво не існує дивно незрозуміло приховано перспективи Переходячи від поняття до поняття (від ключа до ключа), ми можемо прояснити потрібне, тобто „розвантажити" тему. Наприклад, користуючись ключовими словами, мц формулюємо запитання: „Що відомо про ...?", „Що ти думаєш про.. ?", „ Які твої переконання з приводу ...?", „Які погляди інших ти береш до уваги ...?, „Яку шкоду..?, „Що є, чого немає в ...? тощо. Аналіз теми продовжується до тих пір, поки вона не проясниться або не з'явиться щось таке, що потрібно опрацьовувати більш скрупульозно. Практика подібного розвантаження теми існує і в процесі проведення діалогу. В ході бесіди можна вичленувати ключові моменти, які визначають ефективність просування в темі. Ключові слова, які допомагають отримати підказки для вивільнення якогось позитивного напрямку дослідження, носять назву ключів розблокування. В основному вони позначають фактори, що заважають досягненню позитивного результату. Наприклад: стримувати заважати перепони ігнорувати ресурси неправильно розуміти спроби змінюватися невдачі витіснення наслідки приховувати оцінки забувати внутрішні заборони заперечувати помилки вчитися дефіцит потребувати тривога примирення та ін. Ключі розблокування - корисний орієнтир для проведення діалогу на будь-яку тему. Особливо необхідні вони на етапі навчання консультуванню, адже новачку інколи важко швидко зорієнтуватися в ситуації. Попередньо продумавши план дослідження певного суб'єктивного переживання, він забезпечить собі поступове та всебічне вивчення проблеми.
102 Як працювати з ключами розблокування? По-перше, для розвантаження варто задавати позитивну тему („Щасливий шлюб", а не „Сімейні негаразди") (Фанч Ф. 1997а, с. 168-170). По друге, аналізуючи будь-яку скаргу, потрібно заздалегідь визначити перелік конкретних моментів, важливих для її прояснення. Вони випливають з уже сказаного клієнтом і знань про те, що характерно для розвитку заявленої проблематики. Наприклад, до списку дослідження заплутаної теми потрапили слова: стримувати, заважати, перепони, ігнорувати, неправильно розуміти, спроби, змінювати, внутрішні заборони, невдачі, неспокій, наслідки, помилки, нав'язливість, витіснити, приховувати, забувати, не вистачати, досягати, вчитися, погоджуватися, заперечувати і тд По-третє, на основі цих ключових слів вибудувати стратегію активного слухання та поставити запитання або висунути пропозиції на зразок: „Стримує?"; „Може, щось стримує по відношенню до...?"; „Можливо, варто прояснити ці перепони?". При такому алгоритмі дій бачення проблемного поля стане більш об'ємним і ширшим, зросте ймовірність досягнення психологічних інсайтів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Нетестова діагностика: поняття про психологічні ключі» з дисципліни «Основи психологічного консультування»
