Досвід і спосіб набуття досвіду самою людиною - це дві різні речі. Д.Гріндер, Р.Бендлер Віддзеркалюючи клієнта, консультант не може не використовувати специфічні особливості його мовлення, а відтак - відображеного в мові мислення та досвіду. Такого роду приєднання дістали назву підстройки 2-го порядку. Уважно вслухаючксь у розповідь клієнта, консультант намагається вловити особливості стилю його мовлення, найбільш уживані слова, фрази, вирази, звороги, якими невдовзі свідомо починає користуватись, і в такий спосіб непомітно для клієнта відтворює особливості його мовлення. Відкриваючи світ переживань своїх клієнтів, спостережливий консультант не може не відзначити, що при всій індивідуальній неповторності проблем, є щось закономірне в тому, як людина представляє свій внутрішній досвід іншій людині. Представники нейро-лінгвістичного програмування, що досліджували ці закономірності, прийшли до висновку, що людина має кілька способів сприйняття і репрезентації накопиченої нею інформації (див.: Дж.Гриндер,
96 Р.Бзндлер, 1995). Умовно основні режими функціонування можна позначити як: «бачу», «чую», «відчуваю», тобто зоровий, слуховий, кінестетичний (Дозволимо собі не розглядати такі, як «нюховий», «смаковий» та ін., тому що до них людина вдається рідше). Якщо кожен з названих режимів представлений у досвіді людини однаково, то людина є полісенсорною, коли ж один превалює над іншими, тоді людина краще репрезентує свій внутрішній світ в тому режимі, що переважає. Те, у якій сенсорній модальності людині краще працюється, можна визначити, уважно спостерігаючи за нею (очні доступи), слухаючи й аналізуючи її мову (сигнальні слова), зауважуючи такі тонкі індикатори (мінімальні ключі), як дихання, колір шкіри, тон і темп мовлення. Ці ключі показують, як людина думає. Якщо клієнт у своїй розповіді використовує багато зорових образів, підводячи очі вгору вліво (в такий спосіб правші згадують інформацію), або вгору вправо (так правші конструюють інформацію), розповідає так, ніби бачить сказане, жестом і словом малює картини того, що відбувається або відбувалося з ним («бачу», «спостерігаю», «проілюструю», «виглядає», «подивіться», «покажіть», «картина», «яскравий» і ін.), можна зробити висновок, що він переважно використовує зоровий канал одержання і репрезентації досвіду, тобто є візуалом. Аудіальну модальність демонструють ті, у кого очі рухаються переважно в горизонтальній площині вух, а мова наповнена предикатами, що відображають озвучену .дійсність» («чути», «говорити», «бесіда», «звук», «тон» і т.д.). Люди, що зберігають досвід у тілесних відчуттях, будуть використовувати слова: «відчуваю», «схоплюю», «гладенький», «враження», «рана», «контакт» і т.д. їх називають кінестетиками (див.: Гриндер Д. Бзндлер Р., 1993; Кзмерон-Бзндлер Л., 1993; Гордон Д., 1994). Тримати в полі зору всі згадані характеристики досить складно, тому не варто бути занадто скрупульозним, щоб не втратити головного - того, що стане ключовим для кожної миті консультації. Дослідження консультативного процесу свідчать, що віртуозна підстройка скоріше зумовлює комфортність і симпатію клієнта до консультанта, а результат консультування скоріше залежить від його авторитетності та професійності консультанта (Зйдемиллер З.Г., Юстицкис В., 1990). Чому необхідно враховувати, у якому режимі переважно працює клієнт? Тому що людям, які використовують однаковий спосіб «думання» про світ, набагато легше зрозуміти один одного. Наприклад, візуали можуть думати відразу про кілька речей, уявляти собі безліч картин, сполучати їх, щось додавати або змінювати в них. їм легше трансформувати внутрішні установки, змінюючи «картинку», сконструйовану завдяки взаємодії з консультантом. Аудіали, що мислять лінійно, у визначеному темпі переходячи від думки до думки, почувають себе краще, якщо зменшують швидкість мислення і послідовно обробляють думку за думкою. Кінестетики, навпаки, орієнтують-
97 ся не на плавне перетікання думок або образів, а на свої відчуття, інтуїцію, передчуття тощо. Щоб якось змінити їх світогляд, необхідно навчити їх слухати самих себе і більше довіряти власним припущенням і передчуттям (Ллойд Л., 1994). Секрети ефективного консультанта Аналіз функціонування репрезентативних систем клієнта дозволяє прояснити деякі фрагменти його несвідомого досвіду. Адептів нейро-лінгвістичного програмуванням інформація про репрезентативні системи здебільшого цікавить тому, що практичне опанування подібних навичок відкриває можливості впливати на людину, обходячи сторожові вежі її свідомості, тобто маніпулювати нею. У консультуванні знання про те, як співвідносяться репрезентативна система, свідомо проявлена на вербальному рівні (основна), та система, представлена несвідомо на поведінковому рівні (провідна), використовуються тільки на благо клієнта. Інтегруючи сигнальні слова, поведінкові реакції та патерни руху очей під час спілкування, консультант має можливість віддзеркалити людині те, що їй в собі вловити дуже важко. Психотерапія та консультування мають успіх саме завдяки тому, що в безпечній обстановці підтримки та прийняття людина пізнає власні несвідомі установки і за їх допомогою консолідує свою цілісність. Переводячи переживання клієнта з однієї репрезентативної системи в іншу, консультант має можливість не тільки навести місточки в комунікації, але й допомогти клієнту краще зрозуміти себе. Адже переведення переживання з мови однієї модальності на мову іншої додає змісту та розуміння, а часто заставляє по-новому подивитись на давно відоме. Одна справа знати (ментальність), що є проблеми в стосунках з чоловіком, друга - уявити і відчути себе зрізаною квіткою, розп'ятій на холодній бетонній стіні (кінестетика). Друге -проймає глибше. Секрети ефективного консультанта Репрезентація досвіду в різних модальностях розширює психологічні потенції клієнта. Беручи до уваги сенсорну модальність партнера, консультант зміцнює контакт, підвищує ефективність взаємодії, а його ексклюзивні коментарі набувають додаткової ваги і впливу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Робота з сенсорними модальностями» з дисципліни «Основи психологічного консультування»
