Консультанту і клієнту корисно виходити з положення, що передача думок існує, тоді в їх спілкуванні залишиться місце тільки для відкритості і не буде сенсу гаяти час, обманюючи один одного. Р.Мей Підстрой ка або приєднання - це встановлення і підтримання рапорту з клієнтом упродовж певного проміжку часу шляхом вживання в його реальність через його невербальні прояви, емоції, думки, побажання. Технологічно це виглядає як акуратне, ненав'язливе, часто завуальоване, приховане повторення основних поведінкових патернів співрозмовника. Вперше про "приєднання до клієнта" заговорив К.Роджерс, коли підкреслював значення конгруентності в психотерапії (Роджерс К., 1994). З точки зору гуманістичного підходу безумовне прийняття, порозуміння партнерів формується скоріше на основі їхньої схожості, ніж на їх контрасті. Чому так важливо "приєднатися" до партнера за позою, жестом, інтонацією голосу, темпом і т.д.? Справа в тому, що взаємодія людей в комунікації визначається не стільки словами (зміст сказаного гарантує лише 7% від переданої інформації), скільки невербальним впливом (інтеракція, зараження, навіювання). В живому спілкуванні ми передаємо один одному своє бачення навколишньої дійсності в усьому багатстві відтінків та переживань, які вона в нас пробуджує. Ця інформація в більшості має першосигнальну природу, тобто формується не стільки через знак (слово), скільки завдяки роботі сенсорних каналів, через відчуття та сприймання. По суті, це та первинна інформація про світ, яка накопичується в "тілі" і компонується правопівкульною діяльністю людини (див. про це вище). Передаючи свої враження, людина "малює" всіма можливими для неї невербальними засобами образи того, про що говорить, і щоб розуміти її, розмовляти з нею однією мовою, консультант, образно кажучи, повинен перейти на її "правопівкульний діалект". Таким чином, "заосвоївши діалект" клієнта, тобто здійснивши підстройку, консультант має більше шансів почути і бути почутим. Коли люди не збігаються в позі, жестах, характеристиках голосу, ритмічності проявів, вони порушують комунікацію. Інколи в цьому є потреба, зокрема, якщо спілкування небажане, або доцільно кардинальним чином змінити його хід. Однак основне завдання консультативної практики - налагодити взаємодію і тому консультант не чекає, поки почнеться спонтанна синхронізація, а, не гаючи часу, ініціює підстройку до клієнта. Беручи активну роль на себе, він дозволяє своєму партнеру залишатися самим собою, таким чином суттєво
93 полегшуючи початок бесіди. Синхронізація з партнером, тобто підстройка під його "параметри" спілкування, дає кілька позитивних результатів. З одного боку, партнер сприймає таку поведінку як крок назустріч („ми схожі"). З іншого боку, він несвідомо починає сприймати консультанта як своє „відображення", а собі людина довіряє більше, ніж будь-кому. Секрети ефективного консультанта Консультант спочатку "підстроюється, а потім веде" комунікацію. Ефект досягається завдяки ледь помітним змінам пози, жестів, темпу, характеристик голосу, за якими, знаходячись в хорошому рапорті, несвідомо йде клієнт. В симетричній поведінці консультанта можна виділити „відзер-калення", тобто процес повернення клієнтові аспектів його власної невербальної поведінки, і „відображення" - процес повернення клієнтові його почуттів, які він часто не зауважує в собі. Ці процеси допомагають не тільки подолати бар'єри прийняття й порозуміння, але й дають цінну інформацію, з якою можна конструктивно працювати далі. Віддзеркалення партнера набуває особливо важливого значення в ті моменти бесіди, коли клієнт поглядає на консультанта, розповідаючи про себе. Адже завдяки синхронізації складається єдина система з двох елементів і незабаром, відповідно до закону систем, для збереження цілісності при зміні котрогось із елементів системи повинні змінитися й інші її елементи. Тому якщо на певному етапі ведення консультант змінює що-небудь у своїй поведінці, то для збереження синхронізації співрозмовник змушений наслідувати його. У такий спосіб можна вести свого партнера у вибраному напрямку, заспокоювати і врівноважувати, пропонувати новий ракурс бачення його проблем так, щоб це не викликало суперечок. Секрети ефективного консультанта Синхронізація, або „віддзеркалення" повинно бути непомітним для клієнта. Краще підстроюватися до найбільш несвідомих патернів поведінки партнера (дихання, кліпання очима, тілесний ритм) або модифікувати його рухи (краще дрібні рухи рук, міміки) таким чином, щоб це не виглядало як мавпування. Наприклад, 1) повторювати в іншій половині тіла, або 2) здрібнювати-укрупнювати - замість руху рукою, рухати пальцями чи корпусом, 3) повторювати подібні жести через невеликий проміжок часу тощо. Засновники нейро-лінгвістичного програмування не радили користуватися прямим відображенням у підстройці до клієнтів, що переживають важкі душевні стани. Потрібно вибирати, як правильно відображати: безпосередньо чи перехресно. „Якщо хтось дихає нормально, приєднуйтеся
94 за допомогою дихання. З астматиком краще використовуйте руки чи щось іще" (ГриндерД., Бзндлер Р., 1993, с. 83). Секрети ефективного консультанта Підстройки до несвідомих патернів поведінки клієнта створюють у нього відчуття емоційного комфорту, підстройки ментального рівня гарантують підтримку і взаєморозуміння. Якщо елементарні підстройки роблять контакт гармонійнішим (емоційна оцінка), то щоб досягти глибокого рапорту потрібно підлаштовуватися не тільки тілесно, але й на вищих рівнях, наприклад, приєднуватися до інтересів, переконань і цінностей клієнта. Це гарантує відчуття більш якісного порозуміння (ментальна оцінка). Підстройка до самого себе полягає в тому, щоб узяти до уваги власний внутрішній досвід, не намагаючись відразу ж змінити його
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Сутність підстройки» з дисципліни «Основи психологічного консультування»
