Це табличний спосіб обробки соціометричної ін¬формації. Спочатку слід побудувати соціоматрицю № 1 (табл. 9-2). Дослідник розставляє усі соціометричні картки досліджуваних за ал¬фавітом (прізвища, які вказані праворуч). Результати опитування з кож¬ної такої картки записуються до матриці (взаємний вибір відзначають хрестиком, який міститься в колі). Для виявлення неформальних мікрогруп і вивчення міжособистісних стосунків заповнюється друга соціо¬метрична матриця (табл. 9-3), її будують на основі першої. Порядок її складання такий. Заготовлюють таку саму таблицю, як і для першої мат¬риці. З правого верхнього кута проводять діагональ, перетинаючи роз¬ташовані на цій лінії клітинки квадрата. З першої матриці вибирають будь-кого, хто має найбільшу кількість взаємних виборів. Його поряд¬ковий номер і прізвище записують у перший рядок матриці. Цей само номер заносять у першу клітинку зверху. Так, у нашому прикладі таким є Рудий. Потім з першої матриці вибираютьтих, хто перебуває у взаєм¬ному виборі з занесеним у перший рядок.
Його порядковий номер і прізвище заносять у другий рядок. У на¬шому випадку — це Шуліка. Цей самий номер записують зверху в дру¬гу графу, у відповідній клітинці матриці записують хрестик у колі. Такий вибір з першої матриці продовжується до повного вичерпання взаємних виборів у всіх, кого записують у наступний рядок. Інакше кажучи, коло осіб із взаємним вибором має замкнутися. Тих, які не мають взаємного вибору, записують у кінці матриці. Неформальна мікрогрупа може скла¬датися з 2-7 воїнів. Аналіз соціоматриць з кожного показника дає достатню наочну кар¬тину взаємин у підрозділі. Основна перевага соціоматриць — можли¬вість зобразити вибори в числовому вигляді, що, у свою чергу, дає змо¬гу прорангувати воїнів підрозділу за кількістю отриманих і відданих виборів, визначити порядок впливу в підрозділі. На основі другої соціо-матриці легко побудувати соціограми— карти соціометричних вибо¬рів. Графічна мова соціограми відображена на рис. 9-1. Соціограма — схематичне зображення реакції досліджуваних один на одного при відповіді на соціометричні критерії. Вона дає змогу зро¬бити порівняльний аналіз структури взаємин у групі, в просторі, на де¬якій площині за допомогою спеціальних знаків.
були виявлені під час опитування. Наприклад, соціограму для воїна Панченка унаочнює рис. 9-3. Третій варіант соціограми може характери¬зувати всі взаємини у підрозділі. Вона може бути довільною або мати назву «мішень». При довільній соціограмі взаємини між воїнами розташовуються довільно. Наприклад, на ос¬нові соціоматриці параметричного опитуван¬ня (табл. 9-3) можна побудувати таку довіль¬ну соціограму (рис. 9-4). Соціограма «мішень» грунтується на трьох концентричних колах, які символізують авторитетність воїна в колективі. Чим більше отрима¬но виборів, тим ближче до центру розташовується воїн. Ті воїни, які отримали найбільшу кількість виборів, перебувають у центральному колі, у другому колі перебувають воїни, які отримали середню кількість виборів, у третьому — воїни, які не мають авторитету і перебувають в ізоляції (рис. 9-5). Аналізуючи соціограму «мішень», дослідник відразу визначає бій¬ців, які мають найбільший авторитет у підрозділі, та тих із них, хто перебуває в ізоляції.
Соціометричні індекси. Розрізняють: — персональні соціометричні індекси (ПСІ) — дають харак¬теристики індивідуальних соціально-психічних явищ осо¬бистості як члена групи;' — групові соціометричні індекси (ГСІ) — дають чисельні ха¬рактеристики цілісної соціометричної конфігурації виборів у групі; описують різні аспекти спілкування і взаємин у під¬розділі. Основними ПСІ є індекс соціометричного статусу i -члена та емоцій¬ної взаємодії ij -члена. Символи i та j означають одну й ту саму особу, але в різних значеннях: i — якого вибирають, j — він же, хто вибирає, ij — сполучення ролей. Індекс соціометричного статусу /-члена групи визначається за формулою (9-1): N Ci = E (Ri+ + Ri-) i=1 ________________ (9.1) N - 1
де С — соціометричний статус /-члена; Ri — одержані /-членом вибори (позитивні й негативні); E — знак алгебраїчної суми кількості одержаних виборів і-го члена; N — кількість членів групи.
Соціометричний статус — це властивості особистості як елемента соціальної структури, які займають в ній певну просторову позицію. Він характеризує особистий вплив воїна на інших військовослужбовців підрозділу. Заведено говорити про позитивний та негативний статус. Відповідно, можна обчислити індекси окремо для позитивного вибору і негативного. Статус вимірює також потенційну здатність людини ДО Лідерства. Щоб Рис 9.5.. Соціограма «мішень» обчислити соціометричний статус, необхідно скористатися даними соціоматриці 1. Індекс емоційної експансивностіу'-члена групи визначається за фор¬мулою (9-2):
N Еj = E (Rj+ + Rj-) j=1 _____________ (9.2) N - 1
де Еj — це емоційна експансивністьу'-члена; Rj — зробленіу-членом вибори (позитивні й негативні). З погляду психології цей показник характеризує потребу особистос¬ті у спілкуванні, свідчить про її бажання здійснити певний вплив на життєдіяльність підрозділу. Аналіз взаємних виборів у підрозділі дає офіцерові змогу оцінити психологічну сумісність досліджуваних за формулою (9-3):
N Iij = E (Rij++ + Rij--) ij=1 _____________ (9.3) N - 1
де I сум — індекс сумісності конкретного військовослужбовця; Rij++ — кількість взаємних позитивних виборів; Rij--— кількість взаємних негативних виборів. У цьому індексі найбільший статус матимуть воїни з найбільшою кількістю взаємних позитивних виборів і найменшою кількістю взаємних негативних виборів (цей індекс доцільно використовувати під час здійснення непараметричного соціометричного опитування). З групових соціометричних індексів найважливішими є: індекс емоційної експансивності групи, індекс психологічної взаємності у групі (згуртованість групи) та індекс групової роз'єднаності. Індекс емоційної експансивності групи розраховується за формулою (9-4):
N N Ag = E ( E (Rj+ - )) j=1 i=1 _____________ (9.4) N
де Аg — експансивність групи; E — знак алгебраїчної суми кількості одержаних виборів (позитив¬них і негативних) усіма членами групи; N — кількість членів групи. Індекс емоційної експансивності характеризує середню активність групи у розв'язанні завдання соціометричного опитування. Чим цей індекс вищий, тим вища внутрішньогрупова активність взаємин членів групи. Індекс психологічної взаємності (згуртованості групи) у групі об¬числюється за формулою (9-5):
N N Gg = E ( E (Rjj+ ) ij=1 ij=1 _____________ (9.5) ½ N (N-1)
де G g — взаємність у групі (або індекс групової єдності чи згуртова¬ності); Rjj++ — кількість позитивних взаємних виборів у групі; N — кількість членів групи. Чим вищий індекс психологічної взаємності, тим вища згуртованість групи. Індекс групової роз'єднаності обчислюється за формулою (9-6):
N N J роз = E ( E (Rjj+ ) ij=1 ij=1 _____________ (9.6) ½ N (N-1)
де J роз — індекс групової роз'єднаності; Rjj-- — кількість взаємних негативних виборів у групі; N — кількість членів групи. Цей індекс доцільно використовувати під час непараметричного со¬ціометричного опитування. Тепер на основі цих двох останніх індексів за непараметричного варіанта соціометрії можна визначити групову згуртованість за форму¬лою (9-7):
J згурт. = Gg – J роз (9.7)
де J роз — індекс групової згуртованості. При множенні формул (9-1Н9-7) на 100 % вони показують питому вагу різних взаємностей (залежно від індексу) у групі щодо теоретично можливих виборів у відсотках. Такі результати дають можливість про¬аналізувати відповідні показники в різних підрозділах і зробити в них порівняльний аналіз.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Соціомитриця» з дисципліни «Військова психологія»
